про залишення апеляційної скарги без руху
05 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/19316/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №160/19316/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 29.01.2024.
Суд вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення було прийнято Дніпропетровським окружним адміністративним судом 06.12.2023 року. Повний текст судового рішення складено судом першої інстанції 06.12.2023 року.
Таким чином, тридцятиденний строк на оскарження судового рішення, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України, сплинув 05.01.2024 року.
Разом з тим, апеляційна скарга подана 29.01.2024, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.
В апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого вказує, що копію оскарженої ухвали отримано 23.01.2024. З цього приводу суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржником не надано жодних доказів на підтвердження вказаних ним обставин про отримання копії оскаржуваного рішення саме 23.01.2024, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість розгляду питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням дати отримання скаржником судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, вивченням апеляційної скарги встановлено, що апелянтом в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України не додано документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обгрунтовано відсутністю фінансування.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою - суб'єктом владних повноважень.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, що свідчить про подання фізичною особою позову з вимогою немайнового характеру.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн.
Таким чином, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1073,60 грн. (0,4*2684=1073,60)
Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені позовних вимог складав 1073,60 грн.
Оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 1073,60 грн., тому 150 відсотків такої ставки становить 1610,40 грн. (150%*1073,60=1610,40)
Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить 1288,32 грн. (1073,60 грн.*150%*0,8).
Таким чином, відповідачу слід доплатити несплачену суму судового збору у розмірі 1288,32 грн. за реквізитами:
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
З огляду на вищевикладене, суд зобов'язує у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду належний доказ, який би підтверджував дату отримання копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року або заяву про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку; належним чином оформлений документ про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №160/19316/23 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання суду:
-належний доказ, який би підтверджував дату отримання копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року або заяву про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку;
- належним чином оформленого документа про сплату судового збору.
Копію ухвали направити заявнику для виконання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Ю. В. Дурасова