06 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 280/9496/23
Суддя І інстанції - Батрак І.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 частини індексації грошової забезпечення за період з 04.07.2016 року по 28.02.2018 року, без урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахування та виплачу ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, в повному розмірі, за період з 04.07.2016 року по 28.02.2018 року, з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року та раніше виплаченої суми.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду мотивована тим, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 280/3218/23, що свідчить про відсутність між сторонами нового спору.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно з якою просить ухвалу суду скасувати повністю і ухвалити нове судове рішення, яким зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2016 року по 28.02.2018 року включно з застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що отримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2024 №44 з урахуванням раніше виплаченої суми.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо тотожності спорів у справі №280/9696/23 та №280/3218/23. Зазначає, що питання застосування базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення, а саме січня 2008 року, не вирішувалось у справі 280/3218/23, а тому, заявлені позовні вимоги у справі №280/9496/23 можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватись судом на предмет правомірності таких вимог.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі;.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що тотожними визнаються позови, в яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у справі №280/3218/23 адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
При цьому, зі змісту вказаного рішення вбачається, що суд визнав передчасними вимоги про нарахування та виплату індексації з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та визначення конкретної суми індексації, оскільки відсутні підстави вважати що нарахування та виплату буде здійснено із застосуванням іншого базового місяця чи іншому розмірі, та права позивача у цій частині будуть порушені.
Тобто, питання щодо визначення базового місяця, конкретної фіксованої суми для проведення індексації грошового забезпечення не досліджувалось судом в межах адміністративної справи №160/1533/20.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що звернення позивача до суду із цим позовом обумовлено незгодою позивача із діями відповідача щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у справі №280/3218/23, оскільки зважаючи на визначені у справі №280/9496/23 предмет та підстави позову, заявлені позовні вимоги не можуть розцінюватися як такі, що пов'язані з виконанням судового рішення №280/3218/23.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції, що справа №380/3218/23 є тотожною цій справі, є помилковими, зробленими за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки ці справи мають різний предмет та підстави позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Позивача підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу №280/9496/23 належить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року - скасувати, а справу №280/9496/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанова складена 06 лютого 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова