12 лютого 2024 р.Справа № 520/13066/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Харківської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 по справі № 520/13066/23
за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"
до Харківської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року задоволено позов Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
На зазначене рішення суду Харківською митницею подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року по справі № 520/13066/23 за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 6441,60 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 апеляційну скаргу Харківської митниці повернуто скаржнику.
На зазначене рішення суду 03.01.2024 Харківською митницею повторно подано апеляційну скаргу. Одночасно заявник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, а повернення апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною першою статті 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Судовим розглядом встановлено, що на оскаржуване рішення суду від 19.09.2023 Харківською митницею подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 було повернуло скаржнику. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги Харківська митниця отримала 23.11.2023, що підтверджується довідкою Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного документу, повторно скаржник звернувся з апеляційною скаргою 03.01.2024, тобто з порушенням строку звернення до суду.
Так, з тексту клопотання, як підстава пропуску строку на апеляційне оскарження, вбачається лише неможливість сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним.
Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.
Також скаржник повинен довести, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Колегія суддів не вбачає перешкод для поширення такої правозастосовчої практики Верховного Суду й у випадку про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки норми процесуального закону, якими це питання регламентовано на стадії апеляційного чи касаційного оскарження судових рішень є близькими за змістом і однаково врегульовують це питання.
Зважаючи на зміст викладених у цій постанові Верховного Суду норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, колегія суддів вважає, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
У справі ж, яка розглядається, відповідач при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилається на те, що строк апеляційного оскарження та строк, встановлений апеляційним судом для усунення недоліків первісної скарги, було пропущено у зв'язку з затримкою фінансування. Скаржник не повідомив апеляційний суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.07.2023 року в адміністративній справі №200/3692/21.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, і суд апеляційної інстанції надав йому достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
З огляду на зазначене, враховуючи значний термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність обґрунтувань та доказів підтверджуючих неможливість подати апеляційну скаргу з дотриманням строку на апеляційне оскарження колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні клопотання Харківської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року по справі № 520/13066/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Спаскін О.А.
Судді Присяжнюк О.В. Любчич Л.В.