12 лютого 2024 р. Справа № 480/2402/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 (ухвалене суддею Прилипчук О.А.) по справі № 480/2402/23
за позовом ОСОБА_1
до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Третого відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , 33 окремого стрілецького батальйону (Військова частина НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Третього відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, 33 окремого стрілецького батальйону (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Третього відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не виданні наказу про встановлення та виплату позивачу щомісячної додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168, за період з 01.04.2022 до 28.02.2023 в розрахунку 100 000 грн (сто тисяч гривень) на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розмірі пропорційно часу участі у таких заходах; Зобов'язати Третій відділ Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видати накази про встановлення та виплату позивачу щомісячної додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 № 168, за період з 01.04.2022 до дати прийняття судом рішенні у цій справі в розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розмірі пропорційно часу участі у таких заходах; визнати протиправною бездіяльність Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не виданні наказу про нарахування та виплату позивачу щомісячної додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 № 168, за період з 01.04.2022 до 28.02.2023, в розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розмірі пропорційно часу участі у таких заходах; зобов'язати Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити щомісячну доплату у вигляді додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168, за період з 01.04.2022 до дати прийняття судом рішенні у цій справі в розрахунку 100 000 грн (сто тисяч гривень) на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розмірі пропорційно часу участі у таких заходах.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 залучено до участі у даній справі в якості співвідповідачів 33 окремий стрілецький батальйон (військова частина НОМЕР_1 ) та Конотопський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність третього відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо не видання наказу про встановлення та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, за період з 01.05.2022 по 31.12.2022 в розрахунку 100000 грн.; зобов'язано третій відділ Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видати накази про встановлення та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за період 01.05.2022 по 31.12.2022 в розрахунку 100000 грн., пропорційно часу участі у таких заходах; визнано протиправною бездіяльність Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо не нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022, за період 01.05.2022 по 31.12.2022 в розрахунку 100000 грн. пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; зобов'язано Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, за період з 01.05.2022 по 31.12.2022 в розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з врахуванням проведених виплат за цей період; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що умови виплати додаткової винагороди встановлені: рішеннями Міністра оборони України, зокрема, від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298; окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29; порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018, а також постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану” № 168 від 28.02.2022, проте, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру. Зазначає, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану здійснюється військовослужбовцям, на підставі бойових наказів (бойових розпоряджень) виданих командирами військових частин (установ, навчальних закладів), до яких для виконання завдань був відряджений військовослужбовець, однак відповідно до матеріалів справи встановлено, що за спірний період бойовий наказ (розпорядження) щодо позивача не приймався, водночас перебування позивача у відрядженні у населеному пункті м. Путивль Сумської області не свідчить про безпосередню участь позивача у бойових діях, матеріалами справи інше не підтверджується. Також апелянт зазначає, що адміністративний позов подано з порушенням строків звернення, передбачених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Конотопський районний територіальний центр комплектування та соціальної подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на не законність та не обґрунтованість рішення суду першої інстанції , підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в частинні задоволення позовних вимог.
Судовим розглядом встановлено, що наказом начальника Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) № 69 від 01.04.2022 старшого солдата ОСОБА_1 призначено старшим стрільцем 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони третього відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сумської області.
З 09.05.2022 ОСОБА_1 переведений в оперативне підпорядкування Військової частини НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони третього відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сумської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахований на фінансове забезпечення до Сумського обласного ТЦК та СП, та від нього отримує грошове забезпечення (нарахування та виплати).
Сумським обласним ТЦК та СП виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди на період дії воєнного стану здійснюється на підставі витягів із наказів отриманих від підпорядкованих районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до витягу з наказу командувача оперативного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (по стройовій частині), від 10.05.2022 № 57, рота охорони 3 відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу якої входить позивач, з 07.05.2022 залучена до складу сил та засобів оперативного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”.
Відповідно до витягу з вказаного наказу військовослужбовці, що входять до складу роти охорони 3 відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 з 07.05.2022 перебувають в оперативному складі ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, тобто військовослужбовці вказаної роти перебувають у відрядженні.
Третій відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 є структурним підрозділом Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Конотопський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є відокремленим підрозділом Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та не має самостійного балансу та реєстраційних рахунків в органах Казначейства.
Третій відділ Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки самостійно не здійснює фінансове господарство, не наділений повноваженнями щодо видачі наказів. Видача наказів стосовно військовослужбовців третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 належить до повноважень Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахований на фінансове забезпечення до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та від нього отримує грошове забезпечення, в тому числі нарахування та виплату додаткових винагород або будь-які інші виплати.
Виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди на період дії воєнного стану здійснюється Сумським обласним ТЦК та СП на підставі витягів із наказів отриманих від підпорядкованих районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до наказів Начальника Конотопського районного ТЦК та СП (з адміністративно - господарської діяльності) “Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану”: від 01.05.2022 №55, від 03.06.2022 №71, від 01.07.2022 №89, від 01.08.2022 №103, від 01.09.2022 №114, від 01.10.2022 №128, від 01.11.2022 №141, від 01.12.2022 №157, від 02.01.2023 №3, від 01.02.2023 №30, військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахування та виплпта додаткової винагороди на період дії воєнного стану у розмірі 30 000 грн. пропорційно дням участі.
Відповідно до акту прийняття-передачі рот охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 від 6 травня 2022 року, вих. № 65 дек, роту охорони третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 передано в оперативне підпорядкування тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” оперативного угрупування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”.
Відповідно до витягу з наказу командувача оперативного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (по стройовій частині), від 10.05.2022 № 57, рота охорони третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу якої входить позивач, з 07.05.2022 залучена до складу сил та засобів оперативного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” тобто військовослужбовці вказаної роти перебувають у відрядженні.
Відповідно до довідки від 11.04.2023 вих. № 3/660, виданої начальником третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з журналом вхідної кореспонденції в період з 01.04.2022 по 28.02.2023, на адресу третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 33 окремого стрілецького батальйону (Військова частина НОМЕР_1 ) не надходила довідка, якою підтверджується безпосередня участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів.
Позивач вважає, що на період дії воєнного стану йому згідно з п. 1 Постанови № 168 передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., проте за період проходження служби під час дії воєнного стану з 01.04.2022 до звернення до суду така наказами не встановлювалася, не нараховувалася та не виплачувалася, що призвело до порушення прав на отримання вказаної додаткової винагороди, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, яка брала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також перебував безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, на час перебування в оперативному підпорядкуванні утримувався у списках та на всіх видах забезпечення у ротах охорони Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в пункті постійної дислокації, а отже позивач має право на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у період з 01.05.2022 по 31.12.2022.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 та № 58/2023 від 06.02.2023, строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 р. прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.
Постановами Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022, № 754 від 01.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022 до вказаної постанови № 168 від 28.02.2022 внесені відповідні зміни та доповнення.
Постановою № 168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000 грн.
Тобто, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов, визначених Постановою № 168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн.
Таким чином, з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України було надіслано (адресовано) військовому командуванню Збройних Сил України телеграму № 248/1298 від 25.03.2022.
Пунктом 1 вказаної телеграми визначено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
В подальшому, 07.07.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 793 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, згідно якою були внесені відповідні зміни до Постанови № 168, зокрема п. 2-1 якої встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Крім того, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України було видано Окреме доручення № 912/з/29 від 23.06.2022.
Відповідно до п. 13 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 вважаються такими, що не застосовуються з 01.06.2022 телеграми Міністра оборони України від 02.03.2022 № 248/1196 (крім пункту 5), від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529.
Пунктом 1 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 встановлено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдання з ведення руху оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Пунктом 2 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Згідно з п. 3 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 райони ведення бойових дій слід визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України слід визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, військовослужбовець Збройних Сил набуває право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
При цьому, обов'язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.
Судовим розглядом встановлено, що згідно довідкок №09 від 01.01.2023, №3839 від 01.12.2022, № 3304 від 01.11.2022, №2289 від 01.10.2022, №1682 від 01.09.2022, №1103 від 01.08.2022, №1091 від 01.07.2022, № 968 від 01.07.2022, виданих Військовою частиною НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_1 приймав участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у період з 01.05.2022 по 31.12.2022.
Згідно із довідкою Військової частини НОМЕР_1 № 828 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, старший солдат ОСОБА_1 в період з 24.05.2022 по 31.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Сумській області м. Путивль, що є підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у зв'язку із чим, позивачем має право на отримання такої винагороди у період з 01.05.2022 по 31.12.2022 із розрахунку пропорційно часу участі позивача у виконанні бойових завдань.
Згідно із пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (в подальшому - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 7 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Згідно із п. 12 Положення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи стосовно відсутності у відповідача Третього відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видавати накази, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та не є підставою для скасування спірного рішення.
Щодо доводів апеляційної скарги про недотримання позивачем строків позовної давності, визначених ч. 5 ст. 122 КАС України, із урахуванням ст. 233 КЗпП України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1, 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України, не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21.
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, главу XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України доповнено пунктом такого змісту:
" 1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, лише з 01.07.2023 встановлені законодавчо обмеження щодо застосування строків, визначених ч. 2 ст. 233 КЗпП України, а тому доводи заявника апеляційної скарги про пропуск позивачем строків звернення до суду є помилковими.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 по справі № 480/2402/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Я.В. П'янова