12 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/31223/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Даліс Аутомотів Груп” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Даліс Аутомотів Груп” (далі ТзОВ “Даліс Аутомотів Груп”, товариство, позивач) звернулось до суду із позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.04.2023 №UA205050/2023/000166/2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ “Даліс Аутомотів Груп” здійснює оптову торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31) та на виконання умов контракту №RWS0001 від 08.08.2020, укладеного з компанією «ROTWEISS Otomotiv Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret A.S.», зареєстрованою в Турецькій Республіці (Продавець), придбав партію товару за інвойсом М01202300000070 від 11.03.2023 на загальну суму 199 583,66 євро на умовах DAP Луцьк.
З метою здійснення митного оформлення імпортованого товару, 28.03.2023 позивачем в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050023778U2, у графі 31 якої було заявлено до митного оформлення за першим методом визначення митної вартості товар: запасні частини для легкових автомобілів торгівельної марки ROTWEISS, виробник: ROTWEISS, TR в асортименті, що становлять 127 товарних позицій .
Зазначає, що товариством у поданій митній декларації була заявлена митна вартість товару в сумі 199 583,66 євро , що по курсу за 1 є - 39,3899 грн в загальній сумі становить 7 861 580,43 грн., відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України.
При митному оформленні товарів, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, до митної декларації №23UA205050023778U2 було додано всі наявні первинні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів за першим методом її визначення: інвойс МО1202300000070 від 11.03.2023; автотранспортна накладна (CMR) А № 00571 від 11.03.2023; зовнішньоекономічний договір - контракт № RWS0001 від 08.08.2020; сертифікат про походження товару № Z 0031336 від 11.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №557 від 25.04.2018.
Вказує, що через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями 28 березня 2023 року відповідачем було надіслано позивачу вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
Додатково на вимогу митниці позивачем 28.03.2023 було надано: митну декларацію країни відправлення №23341300ЕХ00201275 від 11.03.2023; прайс-лист від 11.03.2023; видаткові накладні №288399 від 10.02.2023; №515772 від 11.03.2023; №418599 від 28.02.2023; №303140 від 13.02.2023; №200689 від 30.01.2023; №356817 від 20.02.2023; №161851 від 25.01.2023; лист-пояснення щодо невідповідностей в CMR від ROTWEISS Otomotiv Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret A.S.; лист-відповідь TOB «ДАТ» на повідомлення від митниці декларанту вих. № 213 від 30.03.2023.
Уповноваженим позивачем митним брокером 04.04.2023 було надано заяву №1 до митного органу про прийняття рішення щодо визнання поданої митної декларації на підставі поданих документів.
Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 04.04.2023 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA205050/2023/000166/2 (далі - рішення) ; сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/000695 (далі - картка відмови), згідно з якою позивачу було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № 23UA205050023778U2 від 28.03.2023 з причин неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 Митного кодексу України та зазначено вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення (випуску) товарів, а саме: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідності до рішення про визначення митної вартості від 04.04.2023 №UA205050/2023/000166/2 .
Відповідно графи 33 рішення про митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС.
Рівень митної вартості товарів становить: товар №65- 6,7857 євро за кг (МД від 13.02.2023 №UA205050/2023/012504); товар №69- 7,2638 євро за кг (МД від 03.01.2023 №UA205050/2023/003922); товар №108- 7,3356 євро за кг (МД від 18.10.2022 року №UA205050/2022/066809).
У зв'язку з винесенням відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/000695 та з метою випуску товару у вільний обіг в порядку, передбаченому ч.7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 МК України, ТОВ «ДАГ» з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів за № UA205050/2023/000166/2 подав нову митну декларацію №23UA205050025712U8 від 04.04.2023, із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у розмірі 13 229,11 грн.
Як підставу для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару у графі 33 митний орган вказав, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.
Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.04.2023 №UA205050/2023/000166/2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №23UA205050023778U2 від 28.03.2023 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування та підтвердження витрат на транспортування.
На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року залишено позовну заяву без руху та зазначено про необхідність усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду розрахунку показників митних платежів, ціни позову та документів, на підставі якого він здійснений, за необхідності подання доказів доплати судового збору, а також подання до суду належного офіційного перекладу на українську мову документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою.
Після усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 06 жовтня 2023 року, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 242).
У поданому до суду 16 листопада 2023 року №94216/23 відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що для митного оформлення товару позивачем 28.03.2023 було подано митну декларацію №23UA205050023778U2 від 04.04.2023 на 127 товарних позицій (автозапчастини), внаслідок чого відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.
Так під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.
Волинською митницею 04.04.2023 було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000166/2 (арк.спр.48).
Як підставу для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару митний орган вказав про наступні розбіжності, а саме: реквізити продавця товару, вказані в контракті від 08.08.2020 №RWS0001 (далі- Контракт) не відповідають реквізитам продавця, зазначеним в інвойсі від 11.03.2023 №МО12023000000070 (далі-Інвойс).
В Інвойсі вказані умови поставки- DAP Lutsk, а в CMR від 11.03.2023 А № 00571 (далі- CMR) - FCA Istanbul. Зазначений в графі 5 CMR номер інвойсу, не відповідає номеру інвойсу, який поданий до митного оформлення. Умови оплати, вказані в Інвойсі, не відповідають умовами оплати, передбаченим п. 4.1 Контракту.
Згідно з пунктом 5 статтею 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно статей 53,54 МК України в 10-ти денний термін надати: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Декларантом було надано: видаткові накладні, прайс- лист від 11.03.2023 року б/н, лист- пояснення щодо невідповідностей в CMR від 30.03.2023 б/н, лист від 30.03.2023 року №213.
Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 04.04.2023 №1.
Пояснення наявних розбіжностей підкріплено лише листами від отримувача та продавця товарів. Ніяких підтверджуючих документів декларантом не надано.
Прайс-лист містить некоректну нумерацію товарів. Крім того, вартість окремих товарів згідно даного прайс-листа не відповідає вартості товарів згідно Інвойса (вартість артикулу RWS1531 в прайс- листі- 0,06 євро, а в інвойсі- 0,055 євро, вартість артикулу RWS1834 в прайс- листі-0.08 євро , а в інвойсі- 0,075 євро). При цьому, і інвойс, і прайс-лист датовані 11.03.2023.
Вказує, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 статті 53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Разом з тим, у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (cт.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та 2г(ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Рівень митної вартості товарів становить: Товар №65-6,7857 євро за кг (МД від 13.02.2023 року №UA205050/2023/012504); Товар №69 -7,2638 євро за кг (МД від 03.01.2023 року №UA205050/2023/003922); Товар №108- 7,3356 євро за кг (МД від 18.10.2022 року №UА205050/2022/066809).
При цьому відповідач вважає, що при прийнятті рішення від 04.04.2023 №UA205050/2023/000166/2 діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.
З наведених підстав Волинська митниця просить у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив від 22 листопада 2023 року № 95750/23 позивач підтримав обґрунтування заявлених вимог, викладених в позовній заяві, не визнає та відхиляє доводи відповідача, що наведені ним у відзиві.
Додаткового пояснив, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 25.08.2023 у справі №810/693/17 відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
А згідно висновку Верховного Суду, наведеного в постанові від 12.03.2021 у справі №808/3837/16 спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками й наявність інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено в митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребування додаткових документів, не може бути самостійною підставою для такого витребування та відмови в прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.
Враховуючи вищезазначене позивач вважає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною імпортованого товару, вказаного у інвойсі, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в фактурі, поданій декларантом не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 27.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін.
Позивач, 05.12.2023, звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат, зокрема пов'язаних із залученням перекладача (арк.спр. 168-169).
Від представника відповідача 07.12.2023 №99675/23 до суду надійшло клопотання щодо відмови позивачу у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, мотивуючи тим, що заявлені витрати є завищеними, та не є співмірними із складністю цієї справи (арк.спр. 180-181).
Інших заяв по суті справи чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Як випливає з матеріалів справи, ТзОВ “Даліс Аутомотів Груп” здійснює оптову торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31) та на виконання умов контракту №RWS0001 від 08.08.2020, укладеного з компанією «ROTWEISS Otomotiv Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret A.S.», зареєстрованою в Турецькій Республіці (Продавець), придбав партію товару за інвойсом М01202300000070 від 11.03.2023 на загальну суму 199 583,66 євро на умовах DAP Луцьк.
З метою здійснення митного оформлення імпортованого товару, 28 березня 2023 року позивачем, в порядку електронного декларування, подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050023778U2, у графі 31 якої було заявлено до митного оформлення за першим методом визначення митної вартості товар: запасні частини для легкових автомобілів в асортименті, що становлять 127 товарних позицій за ціною 199 583,66 грн, що складається з вартості товару та витрат на транспортування товару .
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № 23UA205050023778U2 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією позивач надав митному органу усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: інвойс МО1202300000070 від 11.03.2023 (арк.спр.53-61); автотранспортна накладна (CMR) А № 00571 від 11.03.2023 (арк.спр. 62); зовнішньоекономічний договір - контракт № RWS0001 від 08.08.2020 (арк.спр. 49-52); сертифікат про походження товару № Z 0031336 від 11.03.2023 (арк.спр. 63).
Відповідно до п.1.2 контракту № RWS0001 від 18.08.2020, укладеного між позивачем (Покупець) та компанією ROTWEISS Otomotiv Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret A.S., зареєстрованою в Турецькій Республіці (Продавець) проданий і придбаний товар поставляється партіями (надалі -поставка) протягом строку дії цього договору. Асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, строки відвантаження визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку за вказаним договором. Ціни на одинакові найменування можуть відрізнятися у зв'язку з наданням знижок за об'єм, спеціальних пропозицій та сезонних знижок. Всі ціни на товар включають також вартість пакування та маркування (п.2.3 контракту).
В рамках цього договору, у випадку якщо інше не обумовлене відповідним інвойсом, усі питання, що стосуються валют, регулюються і розраховуються в євро. Це стосується цін на товар, його замовлення і поставки (п.2.2 контракту). Згідно п.4.3 контракту валютою оплати також є євро.
По кожній поставці сторони домовляються про строки поставки, які підтверджуються у відповідному інвойсі у відповідності правил «Інкотермс 2010». Умови поставки DAP Луцьк, якщо інше не вказано в інвойсі (п.3.1 контракту).
Пунктом 4.1 Контракту передбачено, що оплата вартості товару, замовлених заявкою на кожну партію, буде здійснюватися покупцем одним з нижчевказаних способів: 1) 100% передоплати на протязі 30 днів з дати виставлення проформи-інвойсу; 2) передоплати в розмірі 30% від суми проформи-інвойсу до початку виробництва і 70% по факту готовності замовлення; 3) відстрочки платежу в 60 днів з дня виставлення інвойса після обопільного погодження. Спосіб оплати вказується в інвойсі.
Відповідно до п.10.1 Контракту всі додаткові витрати, пов'язані з виконанням цього договору і окремо не обумовлені в даному договорі, на території продавця несе продавець, на території покупця - покупець.
Згідно з інвойсом № М01202300000070 від 11.03.2023 продавцем та покупцем були узгоджені асортимент, ціна, кількість кожної одиниці товару та умови оплати товару -
30 днів з дати інвойсу. Загальна вартість товару за умовами поставки DAP Луцьк - 199 583,66 євро.
Митну вартість товару згідно з поданою митною декларацією позивачем визначено першим методом - за ціною договору (вартість операції) у відповідності до статей 57, 58 МК України.
У поданій митній декларації позивачем була заявлена митна вартість товару в сумі 7861580,43 грн., що складається з вартості товару 199 583,66 євро (по курсу 39,3899).
Надані до митного оформлення інвойс МО1202300000070 від 11.03.2023, контракт № RWS0001 від 08.08.2020 у розумінні статей 52, 53 МК України містять повні відомості про митну вартість товарів, що дає можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (вартість операції).
Відтак, згідно поданої митної декларації №23UA205050023778U2 від 28.03.2023 позивачем було заявлено точні та повні відомості про митну вартість товарів, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
Також було подано заяву до митного органу щодо прийняття рішення про визнання поданої митної декларації на підставі наданих документів.
Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю товарів, 04.04.2023, останнім було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000166/2 (арк.спр.48).
Як підставу для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару у графі 33 митний орган вказав, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності, зокрема: реквізити продавця товару, вказані в контракті від 08.08.2020 №RWS0001 (далі- Контракт) не відповідають реквізитам продавця, зазначеним в інвойсі від 11.03.2023 №М012023000000070 (далі-Інвойс). В Інвойсі вказані умови поставки- DAP Lutsk, а в CMR від 11.03.2023 А № 00571 (далі- CMR) - FCA Istanbul. Зазначений в графі 5 CMR номер інвойсу, не відповідає номеру інвойсу, який поданий до митного оформлення. Умови оплати, вказані в Інвойсі, не відповідають умовами оплати, передбаченим п. 4.1 Контракту. Прайс-лист містить некоректну нумерацію товарів. Крім того, вартість окремих товарів згідно даного прайс-листа не відповідає вартості товарів згідно Інвойса (вартість артикулу RWS1531 в прайс- листі- 0,06 євро, а в інвойсі- 0,055 євро, вартість артикулу RWS1834 в прайс- листі-0.08 євро , а в інвойсі- 0,075 євро). При цьому, і інвойс, і прайс-лист датовані 11.03.2023.
У зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 статті 53 Митного кодексу України, та через неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (cт.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та 2г(ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Рівень митної вартості товарів становить: Товар №65-6,7857 євро за кг (МД від 13.02.2023 року №UA205050/2023/012504); Товар №69 -7,2638 євро за кг (МД від 03.01.2023 року №UA205050/2023/003922); Товар №108- 7,3356 євро за кг (МД від 18.10.2022 року №UА205050/2022/066809).
Митному брокеру повідомлено щодо можливості звернення до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу X та статті 55 Митного кодексу України (арк.спр.48 зворот).
Так, декларантом по інвойсу M012023000000G69 була подана інша митна декларація № 23UA205050023780U4 та вказаний товар оформлено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Крім того, окремо на виконання вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару від 28.03.2023, позивачем було надано відповідачу: митну декларацію країни відправлення (Турецької Республіки) №23341300ЕХ00201275 від 11.03.2023 (арк.спр. 64-77); прайс-лист від 11.03.2023 (арк.спр. 78-93); видаткові накладні №288399 від 10.02.2023, №515772 від 11.03.2023, №418599 від 28.02.2023, №303140 від 13.02.2023, №200689 від 30.01.2023, №356817 від 20.02.2023 та №161851 від 25.01.2023 (арк.спр. 94-100); лист-пояснення щодо невідповідностей в CMR від ROTWEISS Otomotiv Ithalat rracat Sanayi ve Ticaret A.S.( арк.спр. 101); лист-відповідь TOB «ДАГ» на повідомлення від митниці декларанту вих. № 213 від 30.03.2023, зокрема про зміну юридичної адреси продавця (арк.спр. 102), що підтверджується оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору (вартість операції) митним органом в оскаржуваному рішенні не наведено.
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів від 04.04.2023 №UA205050/2023/000166/2, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом згідно з нормами цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - “запасні частини для легкових автомобілів в асортименті, що становлять 127 товарних позицій за ціною 199 583,66 грн за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товарів умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТзОВ “Даліс Аутомотів Груп” подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості товару за першим (основним) методом.
Так для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Волинської митниці Держмитслужби 28 березня 2023 року електронну митну декларацію №23UA205050023778U2. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № 23UA205050023778U2 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією позивач надав митному органу усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 08.08.2020 №RWS0001 (арк.спр. 49-52), який містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; інвойс МО1202300000070 від 11.03.2023 (арк.спр.53-61), що визначає вартість товару 199 583,66 євро, автотранспортна накладна (CMR) А № 00571 від 11.03.2023 (арк.спр. 62) підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів, здійснення транспортування товару, сертифікат про походження товару № Z 0031336 від 11.03.2023 ( арк.спр. 63), договір доручення на декларування та митне оформлення товарів №557 від 25.04.2018 ( арк.спр. 107) .
Суд зазначає, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №23UA205050023778U2 від 28.03.2023 (а. с. 26-47) ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі №МО1202300000070 від 11.03.2023 (арк.спр.53-61, 103) .
Разом з тим, суд зауважує, що наданий позивачем до митного органу прайс-лист містить чіткі відомості щодо пропонованого продавцем товару та його ціни, зокрема, артикул товару, його найменування, виробник та ціна одиниці товару.
Щодо відмінності у вартості за одиницю товару згідно прайс-листа та інвойсу, що зазначено відповідачем, а саме: вартість артикулу RWS1531 в прайс-листі - 0,06 євро, а в інвойсі - 0,055 євро, вартість артикулу RWS1834 в прайс-листі- 0,08 євро, а в інвойсі - 0,075 євро, при тому, що інвойс і прайс-лист датовані 11.03.2023, суд з'ясував наступне.
Відповідно до п.1.2 контракту асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, строки відвантаження визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку по даному договору. Ціни на одинакові найменування можуть відрізнятися у зв'язку з наданням знижок за об'єм, спеціальних пропозицій, сезонних знижок та ін.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно із наведеними умовами контракту продавцем було надано позивачу знижку за вищевказаними одиницями товару.
Водночас, суд зауважує, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. У той же час, продавець та покупець відповідно до умов договору мають право домовитись про будь-яку ціну на товари, яка б відповідала як ринковій кон'юнктурі, так і комерційним інтересам та очікуванням сторін. Будь-які недоліки у прайс-листі не можуть спростовувати реальну вартість товару, зазначену в інвойсі. Цей документ носить виключно інформаційний характер та не відноситься до основних документів, які підтверджують митну вартість товару.
Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару, про що висновує Верховий Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17.
Таким чином, суд наголошує, що зазначені митним органом розбіжності у поданих позивачем документах жодним чином не впливають на правильність визначення заявленої митної вартості.
Позивачем були спростовані можливі сумніви митного органу щодо зазначених розбіжностей, проте відповідач безпідставно та необґрунтовано не взяв це до уваги та, разом з тим, не вказав, яким чином зазначені розбіжності мають вплив на заявлену митну вартість та її складові.
Інформація щодо маршруту перевезення, транспортних засобів, вантажовідправника, перевізника, вантажоодержувача, пункти завантаження і розвантаження, обсягів перевезення та відповідальних за його здійснення осіб міститься у автотранспортній накладній (CMR) А № 00571 від 11.03.2023 ( арк.спр. 62).
Разом з тим, в оспорюваному рішенні митний орган посилається на окремі розбіжності в документах, зокрема: реквізити продавця товару, вказані в Контракті № RWS0001 від 08.08.2020 не відповідають реквізитам продавця, зазначеним в інвойсі № МО1202300000070 від 11.03.2023; в інвойсі вказані умови поставки- DAP Lutsk, а в CMR від 11.03.2023 А № 00571 (далі- CMR) - FCA Istanbul; умови оплати, вказані в інвойсі, не відповідають умовам оплати, передбаченим п.4.1 Контракту; зазначений в графі 5 CMR номер інвойсу, не відповідає номеру інвойсу, який поданий до митного оформлення; прайс-лист містить некоректну нумерацію товарів; також вартість окремих товарів згідно даного прайс-листа не відповідає вартості товарів згідно інвойсу.
Щодо розбіжностей, про які вказує митний орган, суд зазначає, що невідповідність реквізитів продавця товару, вказаних в контракті реквізитам продавця, зазначеним в інвойсі стосуються адреси продавця, пов'язане з тим, що продавець товару (ROTWEISS Otomotiv Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret A.S., Турецька Республіка) змінив свою юридичну адресу і сторони контракту на момент виставлення інвойсу не внесли відповідні зміни до контракту.
Разом з тим найменування продавця товару в інвойсі та контракті є повністю ідентичними, як і реєстраційний номер з торгового реєстру, зазначений на печатці в інвойсі та контракті, а саме: 20621-5, а також податковий номер:735 088 6358.
Позивач надав відповідні пояснення митному органу, що підтверджується листом вих. № 213 від 30.03.2023 (арк.спр. 102).
Ідентифікаційні реквізити продавця, а саме: податковий номер: 735 088 6358 зазначено і на експортній декларації, що була надана до митного органу.
На думку суду, розбіжність щодо адреси продавця жодним чином не впливає на заявлену митну вартість товару, що обумовлюється умовами поставки та контракту.
Поруч з наведеним, відповідач не наводить жодних обґрунтувань, в чому відомості про юридичну адресу продавця товару впливають на митну вартість товару та його складові, -заявлені позивачем.
Щодо твердження відповідача про те, що на першій сторінці в інвойсі М01202300000070 від 11.03.2023 вказані умови поставки - DAP Lutsk, а в CMR від 11.03.2023 А № 00571 (далі- CMR) - FCA Istanbul, то суд звертає увагу, що розбіжність в умовах поставки в інвойсі та CMR виникла через помилку продавця, яким було невірно зазначено в CMR від 11.03.2023 А № 00571 замість умов поставки DAP Lutsk - FCA Istanbul.
Вказане підтверджується листом-поясненням ROTWEISS Otomotiv Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret A.S. щодо невідповідностей в CMR, де продавцем вказано, що в CMR № 00571 від 11.03.2023 року були помилково зазначені неправильні умови поставки FCA Istanbul. Правильними слід вважати умови поставки DAP Lutsk, про що було надано позивачем до митного органу відповідний лист.
Разом з тим, помилковість зазначення продавцем в CMR відомостей щодо умов поставки підтверджується також умовами контракту та інвойсу від 11.03.2023 №МО12023000000070 на відповідну партію товару.
Так, пунктом 3.1 контракту сторони встановили, що умови поставки DAP Lutsk, якщо інше не вказано в інвойсі.
А відповідно до інвойсу від 11.03.2023 №МО12023000000070 умовами поставки є DAP Lutsk (арк.спр.53-61).
Відповідно до правил Інкотермс 2020 умови поставки FCA “франко-перевізник” (назва місця) означає, що продавець здійснює поставку (доставку) товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Поставка вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.
З наведеного слідує, що у інвойсі визначено місце поставки (передачі) товару перевізнику покупця - склад продавця, що передбачає здійснення завантаження товару продавцем на транспортний засіб покупця.
Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 380/1221/20 умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв'язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Наявність технічної помилки у документі, за умови що зміст помилкової інформації митний орган може встановити за допомогою решти інформації, яка міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов'язаних із цим документом, не впливає на його доказову силу.
Аналогічна правова позиція наведена в узагальненій практиці застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13.03.2012) в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13.10.2017.
Водночас, позивачем було спростовано зазначену розбіжність та надано підтверджуючі документи.
Зазначений в графі 5 CMR номер інвойсу, не відповідає номеру інвойсу, який поданий до митного оформлення.
Як встановлено судом, до митного оформлення позивачем було подано інвойс №МО12023000000070 від 1.03.2023.
В CMR від 11.03.2023 А № 00571 зазначено номери інвойсів МО12023000000069-12023000000070 від 11.03.2023. В цьому випадку продавцем було внесено в CMR відомості про два інвойси, а саме: МО12023000000069 від 11.03.2023 та МО12023000000070 від 11.03.2023. Оскільки, ці інвойси відрізняються лише двома останніми цифрами, продавцем внесено відомості про них саме таким чином, що, очевидно є прийнятним для відповідної практики в Турецькій Республіці.
Вказане підтверджується листом-поясненням ROTWEISS Otomotiv Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret A.S. щодо невідповідностей в CMR, де продавцем зазначено, що відповідна СMR була зроблена одна на два інвойси, що ідуть від одного відправника по різних контрактах, а саме: на інвойс №МО12023000000069 від 11.03.2023 року та інвойс №МО12023000000070 від 11.03.2023, про що зазначено в графі 5 CMR наступним чином: №МО12023000000069-70 11.03.2023.
Разом з тим, по інвойсу №МО12023000000069 від 11.03.2023 позивачем була подана митна декларація № 23UA205050023780U4 від 28.03.2023 до Волинської митниці Держмитслужби, яка була прийнята відповідачем та товар, за якою було випущено у вільний обіг.
У даному випадку у відповідача не виникало будь-яких сумнівів та зауважень щодо відповідної розбіжності, як і щодо помилки в CMR від 11.03.2023 А № 00571 про умови поставки, оскільки за цим інвойсом умовами поставки теж виступає DAP Lutsk.
Дана обставина вказує на непослідовність рішень митного органу, що є порушенням принципу належного урядування для державного органу, а також принципу юридичної визначеності.
У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява №34049/96) від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно. Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
Щодо твердження відповідача про те, що умови оплати, вказані в Інвойсі, не відповідають умовам оплати, передбаченим пунктом 4.1 Контракту, суд зазначає таке.
Згідно із пунктом 4.1 контракту оплата вартості товару, замовлених заявкою на кожну партію, буде здійснюватися покупцем одним з нижче вказаних способів: 100% передоплати на протязі 30 днів з дати виставлення проформи-інвойсу; передоплати в розмірі 30% від суми проформи-інвойсу до початку виробництва і 70% по факту готовності замовлення; відстрочки платежу в 60 днів з дня виставлення інвойсу після обопільного погодження. Спосіб оплати вказується в інвойсі.
Суд зауважує, що в інвойсі №МО12023000000070 від 11.03.2023 вказано строк оплати - 30 днів з дати інвойсу. З аналізу умов пункту 4.1 контракту слідує, що пріоритет має строк, зазначений в інвойсі.
Разом з тим, у будь-якому випадку на момент подачі митної декларації строк оплати ще не настав, тому оплата ще не була здійснена.
Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17 зазначив, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням податкових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
До того ж у Постанові від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.
Також суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що прайс-лист містить некоректну нумерацію товарів, оскільки прайс-лист - документ довільної форми і продавець товару сам визначає яким чином подавати відповідні відомості про товар, а відтак визначати нумерацію товарів.
Крім того, посилаючись на необґрунтованість та невмотивованість рішення митного органу , суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 6 статті 54 МК України неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частині 2-4 статті 53 Митного кодексу України, оцінено відповідачем як підставу для відмови у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю, що було зазначено відповідачем в оспорюваному рішенні.
В обґрунтування свого рішення митний орган також посилається на те, що позивачем не було надано всіх витребуваних документів.
За результатами розгляду всіх наданих документів митний орган дійшов висновку, що, відповідно до частини 6 статті 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з викладеними обставинами.
Суд вважає такий висновок відповідача необґрунтованим, і таким, що спростовується матеріалами справи, нормами наведеного законодавства та позицією Верховного Суду щодо здійсненню митним органом контролю правильності обчислення декларантом митної вартості імпортованих товарів при аналогічних обставинах.
Таким чином, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлення імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205050023778U2 від 28.03.2023 митна вартість товару у розмірі 199 583,66 євро, підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205050023778U2 від 28.03.2023.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованих товарів та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у частині другій статті 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, є безпідставним.
З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019р. справа №815/6827/17, від 22.04.2019р. справа № 815/6242/17, від 07.08.2018р. справа №815/3400/17, від 08.02.2019р. у справі № 825/648/17.
Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Графа 33 оскаржуваного рішення не містить інформації який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.
Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України.
Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000047/1 від 19.06.2023 критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.04.2023 №UA205050/2023/000166/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, відтак, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позов про визнання протиправним та скасування вказаного рішення підлягає до задоволення.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн та у зв'язку із залученням перекладача в розмірі 11340,00 грн.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із перекладом на українську мову документів, поданих до митного оформлення іноземною мовою, суд керується приписами частини п'ятої статті 137 КАС України, за змістом якої розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Отже, такі витрати також підлягають доказуванню.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на переклад документів позивачем надано договір про надання послуг перекладу від 02.10.2023 (арк.спр. 176, том 2), рахунки №№ СФ-0000095, СФ-0000097, СФ-0000098 від 19.10.2023 (арк.спр. 172, 174-175, том 2), акт виконаних робіт від 19.10.2023 №РА-00000962023 (арк.спр. 170, том 2) , бухгалтерську довідку до акта виконаних робіт №РА-0000096 від 19.10.2023, платіжну інструкцію №28482 від 20.10.2023 на суму 33180,00 грн (арк.спр. 173, том 2) за послуги письмового перекладу з англійської та турецької мов на українську мову. Однак, надані позивачем документи не підтверджують, що понесені ним витрати з перекладу документів пов'язані з розглядом саме даної справи. Відтак, витрати на переклад документів не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів понесення таких витрат.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.09.2023 №111125775 (арк.спр.24).
Таким чином, оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Даліс Аутомотів Груп” (35500, Рівненська область, Дубенський район, місто Радивилів, вулиця І.Франка, 29-б, код ЄДРПОУ 41160309) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.04.2023 №UA205050/2023/000166/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Даліс Аутомотів Груп” за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст рішення складено та підписано 12 лютого 2024 року.