12 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/33183/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) в інтересах ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинської області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ГУ ПФУ у Київській області, відповідач-2) в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неврахування пенсії за віком на пільгових умовах померлого годувальника ОСОБА_3 , при призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника неповнолітній дитині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №0324500006914 від 30.06.2023 року, з урахуванням проведеного перерахунку, оформленого листом №33260-33079/Ф-02/8-0300/23 від 17.10.2023 року, про призначення неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії у зв'язку з втратою годувальника в сумі 2520 гривень 00 копійок, а після доопрацювання 4569 гривень 87 копійок.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області перерахувати із 17.06.2023 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що виплачується ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності із нормами статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_3 , що становить 9717 гривень 65 копійок.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області на користь ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невиплачену пенсію у зв'язку із втратою годувальника за період з 17.06.2023 по 31.10.2023 в сумі 27887 гривень 21 копійку, та з 01.11.2023 нараховувати та виплачувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності із нормами статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_3 , в розмірі 9717 гривень 65 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.06.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Волинській області із необхідним пакетом документів та заявою про призначення неповнолітньому сину - ОСОБА_2 пенсії у зв'язку із втратою годувальника, відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням №0324500006914 від 30.06.2023 ОСОБА_2 було призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника з 17.06.2023 в розмірі 2520 грн. 00 коп.
Оскільки розмір призначеної пенсії у зв'язку із втратою годувальника не відповідав визначеному законом розміру та не становив 50% пенсії за віком померлого годувальника, 14.07.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Волинській області із заявою про проведення перевірки правильності розрахунку пенсії.
Позивач зауважує, що у визначений законом строк, відповіді на звернення не одержала. В зв'язку з чим я, в першій декаді жовтня 2023 року, звернулася за роз'ясненнями до ВОГ №3 (сервісний центр) в м. Нововолинську, де їй був вручений лист заступника начальника ГУ ПФУ в Волинській області №28979-25098/ Ф-02/8-0300/23 від 11.09.2023, з тексту якого слідує, що спеціалістами управління Фонду в області переглянуті документи, долучені до пенсійної справи в частині визначення права на обчислення розміру пенсії у разі втрати годувальника з урахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та надісланий лист до Головного управління ПФУ у Київській області щодо питання доопрацювання матеріалів пенсійної справи.
Зазначає, що 06.10.2023 на картковий рахунок позивача була зарахована пенсія у зв'язку із втратою годувальника в розмірів 4569,87 грн., проте розрахунку пенсії на звернення від 14.07.2023 від ГУ ПФУ в Волинській області або від ГУ ПФУ в Київській області, я так і не отримала.
Оскільки пенсія в сумі 4569,87 грн., призначена ОСОБА_2 у зв'язку із втратою годувальника після доопрацювання матеріалів пенсійної справи, також не відповідає визначеному законом розміру, і позивача у встановленому порядку не було проінформовано про наслідки розгляду письмового звернення та не повідомлено про те, яким чином здійснювався вказаний розрахунок пенсії, 11.10.2023 ОСОБА_1 , в черговий раз, звернулася з письмовою заявою до відповідача з проханням надати відповідь на звернення з детальним розрахунком пенсії в зв'язку із втратою годувальника, що нарахована після доопрацювання матеріалів пенсійної справи.
17.10.2023 позивачу надана відповідь ГУ ПФУ України в Волинській області за №33260-33079/Ф-02/8-0300/23, з якої вбачається, що розмір пенсії померлого годувальника обчислений з урахуванням страхового стажу тривалістю 51 рік 3 місяці 19 днів, з яких : 21 рік 9 місяців 2 дні - пільговий стаж з повним робочим днем під землею (коефіцієнт страхового стажу-0,51250) та при обчисленні середньомісячного заробітку в розмірі 11424,68 грн. враховані дані про заробітну плату за періоди роботі з 01.06.1995 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 30.06.2002, з 01.02.2004 по 31.12.2006, а в основу розрахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника, взято розмір пенсії за віком померлого годувальника в сумі 9139,74 грн. та розмір пенсійної виплати у зв'язку із втратою годувальника становить 4569,87 грн., що складає 50 % від 80 % середньомісячного заробітку померлого годувальника, а нарахована доплата за період з 17.06.2023 по 30.09.2023 в сумі 7106,22 грн. була перерахована на банківську картку, позивача.
Вважає, що пенсія в зв'язку із втратою годувальника, не зважаючи на проведене органами Пенсійного фонду України доопрацювання матеріалів пенсійної справи, призначена ОСОБА_2 у заниженому розмірі, без врахування розміру пенсії за віком, яку отримував померлий годувальник, чим грубо порушено право неповнолітньої дитини на гарантоване державою пенсійне забезпечення у випадку втрати годувальника та соціальний захист.
З огляду на наведене, позивач просить суд задовольнити позов повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін (а.с.49).
У відзиві на позов від 22.11.2023 №1000-0905-7/178863, який надійшов на адресу суду 01.12.2023, відповідач-2 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити (а.с.53-56). В обґрунтування своєї позиції вказує, що позивач в інтересах ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону № 1058-IV та доданими до заяви документами. З врахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27 грудня 2005 за №1566/11846 (далі - Порядок), заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області. 31.08.2023 на лист ГУ ПФУ у Волинській області №626/03-16 позивачці із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до Закону № 1058-IV та в врахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» було переглянуто обчислення пенсії та згідно розрахунку станом на 01.11.2023 розмір пенсії ОСОБА_2 становить 4569,87 грн. Вважає, що порушень інтересів позивача допущено територіальними відділеннями Пенсійного фонду України не було, а відтак просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
У відзиві на позов від 11.12.2023 №0300-0902-7/71962, який надійшов на адресу суду 13.12.2023, відповідач-1 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити (а.с.68-70). В обґрунтування своєї позиції вказує, що у вересні 2023 року ГУ ПФУ у Волинській області переглянуто документи долучені до пенсійної справи та з 17.06.2023 обчислено розмір пенсії ОСОБА_2 в разі втрати годувальника з урахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Приймаючи таке рішення відповідач керувався нормами чинного законодавства, а саме: ч.1 ст.37 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох або більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розділяється між ними рівними частинами. Страховий стаж померлого годувальника становить 51 рік 3 місяці 19 днів, в тому числі: 21 рік 9 місяців 2 дні - пільговий стаж з повним робочим днем під землею (коефіцієнт страхового стажу - 0,51250). Середньомісячний заробіток годувальника обчислено із врахуванням заробітної плати за період роботи з 01.06.1995 по 30.06.2000 та з врахуванням системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2002 та з 01.02.2004 по 31.12.2006, при цьому застосовано показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 12236,71 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,93364), що становить 11424,68 грн. Пенсію за віком годувальника обчислено з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 80 % від заробітку 11424,68 грн - 9139,74 грн., 50 % від цієї суми (ст.37 Закону № 1058-IV) становить - 4569,87 грн - розмір пенсії ОСОБА_2 по втраті годувальника. З наведених підстав просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Суд перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 28.02.2006 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є - ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_1 (мати) (а.с.20).
Як слідує з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 17.06.2023 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).
З доданих до позовної заяви копій документів слідує, що на момент смерті ОСОБА_3 отримував пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та розмір призначеної йому пенсії за віком складав 19435,30 грн. Вищевказану пенсію за віком ОСОБА_3 отримував, виходячи з наявного в нього страхового стажу 51 рік 03 місяці 07 дні, з яких 21 рік 04 місяці 20 днів на підземних роботах (а.с.80 зворот-82).
22.06.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Волинській області із пакетом документів та заявою про призначення неповнолітньому сину - ОСОБА_2 пенсії у зв'язку із втратою годувальника, відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Київській області, рішенням якого від 30.06.2023 №0324500006914 неповнолітньому ОСОБА_2 було призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника з 17.06.2023 в розмірі 2520 грн. 00 коп. (а.с.72).
Позивач вважаючи, що розмір призначеної пенсії у зв'язку із втратою годувальника не відповідав визначеному законом розміру та не становив 50% пенсії за віком померлого годувальника, 14.07.2023 звернулася до ГУ ПФУ в Волинській області із заявою про проведення перевірки правильності розрахунку пенсії.
Листом від 11.09.2023 позивача проінформовано, що спеціалістами управління Фонду в області переглянуті документи, долучені до пенсійної справи в частині визначення права на обчислення розміру пенсії у разі втрати годувальника з урахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та надісланий лист до ГУ ПФУ у Київській області щодо питання доопрацювання матеріалів пенсійної справи (а.с.79 зворот-80).
В подальшому відповідачем-2, 31.08.2023 на лист ГУ ПФУ у Волинській області №626/03-16 позивачу із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до Закону № 1058-IV та в врахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» було переглянуто обчислення пенсії та згідно розрахунку станом на 01.11.2023 розмір пенсії ОСОБА_2 становить 4569,87 грн. (а.с.75).
11.10.2023 ОСОБА_1 , звернулася з письмовою заявою до відповідача з проханням надати відповідь на звернення з детальним розрахунком пенсії в зв'язку із втратою годувальника, що нарахована після доопрацювання матеріалів пенсійної справи.
17.10.2023 позивачу надана відповідь ГУ ПФУ України в Волинській області за №33260-33079/Ф-02/8-0300/23, з якої вбачається, що розмір пенсії померлого годувальника обчислений з урахуванням страхового стажу тривалістю 51 рік 3 місяці 19 днів, з яких : 21 рік 9 місяців 2 дні - пільговий стаж з повним робочим днем під землею (коефіцієнт страхового стажу-0,51250) та при обчисленні середньомісячного заробітку в розмірі 11424,68 грн. враховані дані про заробітну плату за періоди роботі з 01.06.1995 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 30.06.2002, з 01.02.2004 по 31.12.2006, а в основу розрахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника, взято розмір пенсії за віком померлого годувальника в сумі 9139,74 грн. та розмір пенсійної виплати у зв'язку із втратою годувальника становить 4569,87 грн., що складає 50 % від 80 % середньомісячного заробітку померлого годувальника, а нарахована доплата за період з 17.06.2023 по 30.09.2023 в сумі 7106,22 грн. була перерахована на банківську картку, позивача (а.с.79).
Вважаючи протиправними дії та рішення органів ПФУ, позивач звернулася в суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 статті 1 Закону №1058-ІV визначено поняття пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 8 вищевказаного Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону №1058-ІV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат та їх пенсійних активів, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника встановлені статті 36 Закону №1058-IV, за змістом якої пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону №1058-IV, непрацездатними членами сім'ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Питання, пов'язані з обчисленням розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, унормовані статтею 37 Закону №1058-IV, якою передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії, призначеної у зв'язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону №1058-IV є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.06.2022 року в справі №620/35/19/18, від 08 липня 2019 року у справі №676/6529/15-а, від 21.02.2020 у справі №523/13150/16-а, та в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.
Матеріалами справи підтверджується, що померлий годувальник за життя отримував пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до Закону №1058-IV та з врахуванням вимог закону «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 01.03.2023 року її розмір становив 19435,30 грн. (80% від 24294,13 грн)
Проте, на момент призначення пенсії ОСОБА_2 відповідач призначив її в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, однак в основу розрахунку взяв середньомісячний заробіток в сумі 11424,88 грн., а не 19435,30 грн. чим порушено норми статті 37 Закону №1058-IV
Відтак, відповідач-2, в порушення норм Конституції України та Закону №1058-IV, не забезпечив дотримання закону при нарахуванні пенсії неповнолітньому ОСОБА_2 та прийняв протиправне рішення щодо призначення пенсії в заниженому розмірі, чим порушив гарантоване йому право на соціальний захист та отримання належних пенсійних виплат, а також заподіяв матеріальну шкоду, яка складається з недонарахованої суми пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Так, відповідно до листа ГУ ПФУ у Волинській області від 17.10.2023 №33260-33079/Ф-02/8-0300/23, відповідач-2, здійснюючи перерахунок призначеної пенсії у зв'язку із втратою годувальника за заявою, в основу розрахунку взято середньомісячний заробіток в сумі 11424,88 грн. та визначив пенсію за віком померлого годувальника ОСОБА_3 в сумі 9139,74 грн. (80 % середньомісячного заробітку, з яких 5855,15 грн - основний розмір пенсії за віком, 334,88 грн - доплата за 16 років понаднормового стажу, 2949,71 грн - доплата до пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці), після чого нарахував пенсію у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 50 відсотків від розміру пенсії за віком померлого годувальника, в сумі 4569,87 грн.
Як уже було зазначено вище, померлий годувальник-батько неповнолітньої дитини ОСОБА_3 отримував пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки на нього поширювалася дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Пенсію ОСОБА_3 за віком на пільгових умовах було призначено відповідачем на підставі наданих документів (трудової книжки та довідок, що підтверджують його стаж роботи та отриману заробітну плату), вказані документи наявні у матеріалах пенсійної справи, яка знаходиться у відповідача.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво- магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» вбачається, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму,
На переконання суду, мотиви таких дій відповідачів не можуть вважатися правомірними, адже у взаємовідносинах із людиною діяльність державних органів повинна ґрунтуватися на принципах згідно яких людина є найвищою соціально цінністю, яка визначає зміст та спрямованість діяльності держави. Діяльність державних органів повинна бути послідовною, а будь які помилки які можуть траплятися у діяльності державних органів не повинні виправлятися за рахунок особи та покладати на неї індивідуальний тягар.
На це у своїй прецедентній практиці, звернув увагу Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами, як джерело права при розгляді справ.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Згідно з пунктом 71 вказаного рішення ЄСПЛ, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обираючи належний спосіб порушеного права, суд зазначає, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій. Цей принцип передбачає опрацювання заяв територіальними органами Пенсійного фонду в порядку черговості надходження таких заява незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Суд звертає увагу, що заяву позивача про призначення пенсії по втраті годувальника було опрацьовано ГУ ПФУ у Київській області, яким прийнято рішення №0324500006914 від 30.06.2023 року про призначення пенсії ОСОБА_2 у разі втрати годувальника відповідно до Закону України №1058 з 17.06.2023.
Згідно вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач - ГУ ПФУ в Київській області як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили про правомірність розміру призначення пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника на підставі статті 37 Закону №1058-ІV.
Разом з тим суд зауважує, що рішенням ГУ ПФУ в Київській області №0324500006914 від 30.06.2023 ОСОБА_2 призначено пенсію у разі втрати годувальника, відтак скасування даного рішення призведе до порушення прав останнього на отримання призначеної пенсії, тому вимога щодо скасування такого рішення до задоволення не підлягає.
У свою чергу, позовні вимоги, що стосуються стягнення різниці в пенсійному забезпеченні за період з 17.06.2023 по 31.10.2023 в сумі 27887 гривень 21 копійку є передчасними, оскільки відповідач ще не здійснював перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 17.06.2023 в розмірі 50 % пенсії за віком із врахуванням середньомісячного заробітку померлого годувальника, обчисленого з врахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 19 435,30 грн, у зв'язку з чим спір щодо виплати перерахованої пенсії не виник.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
Відтак, з огляду на наведене, та враховуючи що право ОСОБА_2 на отримання пенсії у разі втрати годувальника не є спірним, в межах даної справи, а лише її розмір, належним та ефективним способом захисту порушеного права є прийняття судом рішення шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Київській області щодо неврахування ОСОБА_2 при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, середньомісячного заробітку померлого годувальника в розмірі 50 % пенсії за віком обчисленого з врахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 19 435,30 грн та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 17.06.2023 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50 % пенсії за віком із врахуванням середньомісячного заробітку померлого годувальника, обчисленого з врахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 19 435,30 грн., та про відмову в задоволенні решти позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат судом не здійснюється у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 242, 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неврахування ОСОБА_2 при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», середньомісячного заробітку померлого годувальника в розмірі 50 % пенсії за віком, обчисленого з врахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 19 435,30 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 17.06.2023 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50 % пенсії за віком із врахуванням середньомісячного заробітку померлого годувальника, обчисленого з врахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 19 435,30 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Законний представник позивача ОСОБА_2 : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, код ЄДРПОУ 13358826)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548)
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський