Справа № 761/46432/23
Провадження № 1-в/761/38/2024
05 лютого 2024 року Шевченківський районний суду міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , представника ДУ «Київській слідчий ізолятор» ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про перерахунок строку відбування покарання на підставі Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання"
В провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про перерахунок строку відбування покарання на підставі Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".
У своєму клопотанні засуджений ОСОБА_4 просить здійснити зарахування терміну його попереднього ув'язнення по різних кримінальних провадженнях, оскільки загалом він утримується під вартою вже у строк понад 10 років.
У судовому засідання ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив його задовольнити, звільнити з під варти в залі суду.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначала, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2023 не набрав законної сили, оскільки прокурором подано апеляційну скаргу, остаточного рішення Київським апеляційним судом не прийнято, у зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , а також вказала, що ОСОБА_4 не відбуває покарання у ДУ «КСІ» а перебуває там у зв'язку із етапуванням для участі у розгляді кримінального провадження, а тому Шевченківський суд, не є судом, який має право вирішувати такі клопотання.
Представник ДУ «Київській слідчий ізолятор» ОСОБА_5 щодо клопотання засудженого ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання з додатками, матеріали особової справи ОСОБА_4 , прийшов до наступного.
Як встановлено судом, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2019 р. ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, також судом вирішено питання в порядку ст. 72 КК України та зараховано у строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення особу у даному кримінальному провадженні. Для відбуття покарання ОСОБА_4 направлено до ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35» 02.10.2019.
На підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2019 ОСОБА_4 , етаповано з ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35» до ДУ «Київській слідчий ізолятор» для участі у розгляді кримінального провадження № 12013100200001785 Голосіївським районним судом м. Києва.
В той же час, у іншому кримінальному провадженні № 12017100010007712 вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2020 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. Остаточне покарання призначено відповідно до вимог частин 1, 4 статті 70 КК України з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2019 р., а саме у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Строк відбування покарання визначено таким, що підлягає обрахуванню з 24 квітня 2020 року. Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_4 у строк покарання зараховано часткове відбуте ним покарання у період з 19.12.2017 р. по 23.04.2020 р. (включно) за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2019 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення та/або однин день відбування покарання на один день позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 26.05.2020 та був направлений на виконання. А отже ОСОБА_4 , наразі відбуває покарання за вказаним вироком суду.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2023 у кримінальному провадженні № 12013100200001785, справа №369/5936/13-к ОСОБА_4 було виправдано, водночас вказаний вирок суду, наразі, не набрав законної сили, оскільки прокурором подано апеляційну скаргу та остаточного рішення Київським апеляційним судом не прийнято.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п.1,4 ч.1 вказаної статті клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 КПК України, а до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 КК України, 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює, 14 частини першої статті 537, статті 538 КПК України.
Згідно із Законом України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" № 838-VІІІ від 26.11.2015 року, суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, до компетенції суду, який ухвалив вирок, віднесено вирішення клопотань, пов'язаних з виконанням вироку тільки щодо відстрочки виконання вироку, заміни покарання відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України, тимчасового залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону до колонії, слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду) та вирішення інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Вирішення усіх інших питань, які виникають під час виконання вироків, віднесено до компетенції судів, в межах територіальної юрисдикції яких виконується вирок, або в межах територіальної юрисдикції яких засуджений відбуває покарання.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, якою визначено, що у випадках, коли положення цього КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Враховуючи положення ст. 537, 539 КПК України, з урахуванням положень Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання", суд приходить о висновку, що застосування вказаного Закону здійснюється місцевими судами за місцем відбування засудженими покарання.
Така ж правова позиція викладена в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.01.2016 року (вих. № 223-20/0/4-16) щодо застосування окремих положень Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" № 838-VІІІ від 26.11.2015 року.
Таким чином, питання щодо зарахування строку попереднього ув'язнення до строку покарання, з клопотанням про вирішення якого звернувся засуджений ОСОБА_4 не відноситься до компетенції Шевченківського районного суду м. Києва, а належить до компетенції місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Окрім того, якщо вдаватися до суті порушеного ОСОБА_4 питання щодо незаконності його утримання станом на лютий 2024 року під вартою, та необхідністю зарахування строку його попереднього ув'язнення вказаного у наданій ним довідці від 27.11.2023 по кримінальному провадженню де його виправдано, то станом на дату подання вищезазначеного клопотання такий вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2023 не набрав законної сили.
Зміст вимог, про які заявлено обвинуваченим ОСОБА_4 у клопотанні свідчить про те, що він не згодний із вироком суду в частині запобіжного заходу, який діяв у даному провадженні щодо нього. Тому, такі вимоги не можуть бути предметом окремого судового розгляду в порядку виконання вироку суду, враховуючи, що вирок суду від 07.11.2023 не набрав законної сили.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про перерахунок строку відбування покарання на підставі Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 72 КК України; ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України; ст. 1 Закону України "Про попереднє ув'язнення", суд
Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про перерахунок строку відбування покарання на підставі Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1