Справа № 761/414/24
Провадження № 1-кс/761/1036/2024
іменем України
25 січня 2024 року м.Київ
слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №62022100130000281 від 13.06.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, про тимчасовий доступ до інформації у оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », -
В січні 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №62022100130000281 від 13.06.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, про тимчасовий доступ до інформації у оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо номеру телефону НОМЕР_1 з 13.04.2022 року по 26.05.2022 року.
Своє клопотання адвокат мотивує тим, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення дій щодо нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем за ч.5 ст.407 КК України. Однак, в діях підозрюваного відсутній склад вказаного правопорушення, оскільки він не перебував на військовому обліку, в ІНФОРМАЦІЯ_2 , заяви на проходження служби не подавав, перебував у цей час під цілодобовим домашнім арештом. Відтак, для підтвердження того, що ОСОБА_4 не був у військовій частині НОМЕР_2 необхідно отримати дані щодо йго номеру телефону із встановлення місце його перебування у спірний період. Відтак, виникла необхідність отриманні такої інформації у ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за тимчасовим доступом з метою захисту інтересів підозрюваного, а тому із посиланням на вимоги ст..ст.20, 22, 85, 93, 159-163 КПК України адвокат звернувся із вказаним клопотанням до суду у зв'язку з необхідністю збирання доказів.
В судове засідання адвокат не з'явився, причини неявки суд не повідомив.
Представник володільця інформації в судове засідання свого представника не направив, хоча про дату і час засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Зі змісту клопотання судом встановлено, що Державним бюро розслідувань ТУ ДБР в м.Києві розслідується кримінальне провадження №62022100130000281 від 13.06.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, де за внесеними до ЄРДР даними правопорушення було вчинено ОСОБА_4 . Доказів закінчення досудового розслідування у цих провадження матеріали клопотання захисника не містять.
Будучи захисником ОСОБА_4 , адвокат звернувся до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до інформації, що міститься у оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо номеру телефону НОМЕР_1 з 13.04.2022 року по 26.05.2022 року.
Обгрунтованість необхідності отримання вказаних речей визначена як необхідність встановлення місцезнаходження підозрюваного у певний час.
Вирішуючи вказане клопотання адвоката слід зазначити наступне.
Так, відповідно до п.19 ст.3 КПК України, сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
При цьому, вимогами п.25 ст.3 КПК України визначено, що учасниками кримінального провадження серед іншого є сторони кримінального провадження та представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Крім того, у відповідності до положень ч.2 ст.93 КПК України, сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів, перевірок; ініціювання проведення слідчий (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 86, частин 2 та 3 ст. 93 КПК України,ч. 1 ст 160 КПК України, вказує на те, що застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК України) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: 1) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; 2) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК України містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України.
Згідно вимог ст.163 КПК України, слідчий суддя, постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе, що певні речі та документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи, а також можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
У відповідності до ч.5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно ч.6 ст.163 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
У цьому контексті потрібно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Подане до суду клопотання не відповідає вимогам, регламентованим, зокрема, п.7 ч.2 ст.160 КПК України, а саме: у клопотанні не зазначено щодо можливості використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах та неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів та не зазначено, враховуючи попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, зазначену в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Зокрема, не надано доказів належності вказаного номеру телефону НОМЕР_1 саме підозрюваному ОСОБА_4 , як не доведено, що витребована інформація за вказаним клопотання стосується кримінального провадження, а встановлення місцезнаходження мобільного телефону беззаперечно доведе конкретне місцезнаходження особи, у володінні якої він перебував, зважаючи на те, що особа може користуватись багатьма мобільними телефонами одночасно, як і залишити їх певному місці, так і носити або не носити його з собою.
Також, заявником не вказано на неможливість отримання такої інформації самостійно.
У відповідності до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
За п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 9, 131, 132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №62022100130000281 від 13.06.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, про тимчасовий доступ до інформації у оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді у відповідності до вимог статті 309 КПК України оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1