м. Вінниця
12 лютого 2024 р. Справа № 120/9440/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Автострада" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній «Автострада" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.06.2023 року №ПШ000156 про застосування адміністративно-господарського штрафу в загальному розмірі 17000,00 гривень, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 05.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку, встановленому ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою встановлено строки для подання заяв по суті.
21.07.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки проведення перевірки здійснювалось згідно вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року, а оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, суд встановив наступне.
13.05.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, було проведено перевірку відносно додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажу автомобільним транспортним засобом марки СТС, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Група компаній «Автострада". За результатами даної перевірки складено Акт № 020586 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.05.2023 року.
Згідно вказаного акту під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажу за відсутності, на момент перевірки, документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
20.06.2023 у Відділі державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті відбувся розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якого начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Укртрансбезпеки Гіруштіним Владиславом Юрійовичем прийнято Постанову №ПШ000156 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача у сумі 17000,00 гривень.
Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Згідно із статтею 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
При цьому, положеннями статті 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Статтею 48 Закону визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як встановлено судом, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №020586 від 13.05.2023 зафіксовано порушення - під час перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія протоколом про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Так, відповідно до п. 1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пунктом 1.4 Положення передбачено випадки перевезення пасажирів чи/та вантажів, у яких не поширюється це Положення. Проте спірний випадок до таких не відноситься.
Відповідно до п. 6.1 Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пункт 6.3 Положення визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
З наведеного слідує, що автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.
У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:
- тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Відповідно до пункту2.5Інструкції № 385повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно доЗакону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Згідно зп. 2.7Інструкції № 385за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ.ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Отже, контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин. Згідно з визначенням тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 823/1199/17).
Згідно акта проведення перевірки №020586 від 13.05.2023 у водія ОСОБА_1 на момент проведення перевірки був відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Вказане позивачем у позовній заяві не заперечуються.
Більше того, заперечення щодо вказаного порушення водієм у графі "пояснення про причини порушення" не було.
З огляду на вищезазначене, за відсутності документів, зокрема, у даному випадку протоколу перевірки та адаптації тахографа, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.
Враховуючи, що водієм під час проведення перевірки не було виконано вимог, передбачених вказаною нормою, суд дійшов висновку про відсутність порушень при складанні відповідачем згаданого акта та, як наслідок, прийняття оскаржуваної постанови.
При цьому, як слідує із позовної заяви, основним аргументом позивача, яким він обґрунтовує неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, є те, що позивач здійснював перевезення власного вантажу, а тому, на переконання представника товариства, він не зобов'язаний був забезпечувати водія протоколом перевірки та адаптації тахографа.
Надаючи оцінку даним твердженням позивача, суд зазначає, що норми Положення №340 не містять жодних розмежувань щодо поширення своєї дії на осіб, які надають послуги з перевезення вантажів чи осіб, які здійснюють перевезення вантажів.
В контексті визначення позивача як суб'єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт у спірних правовідносинах варто зазначити наступне.
Згідно ст.1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила №363).
Згідно із абзацом 18 розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
З урахуванням змісту вказаних норм слідує висновок, що відповідальність у даному випадку несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють, у тому числі, за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.
Перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт- перевезення для власних потреб.
Визначення юридичної чи фізичної особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.
Суд також звертає увагу, що з 01.10.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 03.06.2021 №1534-ІХ, яким абзац 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» викладено в новій редакції, відповідно до якої:
- перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У попередній редакції передбачалось:
- надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порівняльний аналіз наведених положень статті 60 Закону №2344-ІІІ (чинної та попередньо) дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт (тобто, для власних потреб) перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд, зокрема в постанові від 12.12.2023 року по справі №560/9384/23.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача як до автомобільного перевізника адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи, що у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено, підстави для присудження в користь позивача понесених при розгляді справи судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній «Автострада"- відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автострада" (вул. Праведників світу, 4А, к. 313, м. Вінниця, Вінницька область, 21036, код ЄДРПОУ: 40148165)
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. В.Порика, буд. 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39816845)
Суддя Чернюк Алла Юріївна