м. Вінниця
08 лютого 2024 р. Справа № 120/12562/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 позовну заяву задоволено повністю. Зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.07.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
12.01.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі №120/12562/23 шляхом зобов?язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про його повне виконання щодо виплати заборгованості з пенсійних виплат (щомісячної доплати) за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 в сумі 58000,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у місячний строк з дня отримання копії ухали суду про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвалою суду 18.01.2024 призначено до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у письмовому порядку без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 3-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану в порядку статті 382 КАС України.
23.01.2024 на адресу суду надійшли заперечення на заяву щодо виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України. Свою позицію Головне управління обгрунтовує тим, що на виконання вказаного рішення суду, Головним управлінням проведено заявнику розрахунок розміру пенсії, який з 01.07.2021 склав - 12457,40 грн, з 01.03.2022 - 13921,44 грн, з 01.03.2023 - 15421,44 грн та донараховано кошти в сумі - 58000 грн за період з 01.07.2021 по 30.11.2023. Нарахована заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тобто, в Головного управління відсутні правові підстави для виплати доплати за судовим рішенням за рахунок власних коштів, оскільки статтею 8 Закону №2262 обумовлено здійснення таких виплат виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд, оцінивши наведені позивачем та відповідачем мотиви, доходить висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення судуц з огляду на таке.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Згідно частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм можна зробити висновок, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
В той же час, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Суд звертає увагу на те, що здійснення нарахування доплати до пенсії є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки суд у рішенні зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не лише перерахувати, а й виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату в розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".
Відповідно наданих відповідачем пояснень про стан виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/12562/23 від 26.09.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено заявнику розрахунок пенсії з 01.07.2021, розмір якої з урахуванням нарахованих 2000 грн згідно із Постановою № 713, склав 12457,40 грн. Починаючи з 01.03.2022 - 13921,44 грн, з 01.03.2023 - 15421,44 грн та донараховано кошти в сумі - 58000 грн за період з 01.07.2021 по 30.11.2023.
Заборгованість заявнику у розмірі 58000 грн Головним управлінням включена до Реєстру судових рішень, виплата буде здійснюватися після виділення коштів з Державного бюджету України.
Отже, згідно з матеріалами справи, судове рішення є невиконаним, а надані пенсійним органом пояснення не містять повних даних виконання судового рішення.
Покликання відповідача, що доплата до пенсії на виконання судового рішення за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 становить 58000 грн, що включені Головним управлінням до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, суд відхиляє як такі, що не підтверджені належними доказами.
Також суд вказує, що механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначав Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649, який і передбачав Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Однак, Порядок №649 втратив чинність відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №640/5248/19 від 12.11.2019 в редакції Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/5248/19 від 22.07.2020, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Щодо необхідності виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, то суд такі доводи відхиляє, оскільки відповідно до п. 4 Постанови №713, фінансування виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що передбачені за програмою 2506080 Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 3 Постанови №713 Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 1 липня 2021 р. виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови.
За розподілом видатків Державного бюджету України на 2023 рік, згідно з Додатком №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», затверджено за Кодом програмної класифікації видатків та кредитування видатки за програмою 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
Таким чином, дані кошти на вказані цілі затверджені видатками Державного бюджету України на 2023 рік, що спростовує доводи відповідача про необхідність виділення коштів з Державного бюджету та використання Пенсійним фондом власних коштів.
З аналізу цих положень суд доходить висновку, що боржник зобов'язаний був зробити запит до Пенсійного фонду про виділення коштів на виконання рішення суду від 26.09.2023, проте такі докази матеріали не містять.
За встановлених обставин, на виконання частини другої статті 382 КАС України, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для встановлення відповідачу 15-денного строку з дня отримання цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення суду.
При цьому, як зазначено у частині другій, четвертій статті 382 КАС України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в адміністративній справі №120/12562/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом 30-денного строку з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 в адміністративній справі №120/12562/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до суду протягом 30-денного строку з дати отримання цієї ухвали відомості щодо керівника, а саме прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний код та службову адресу начальника або відомості про особу, яка виконує його обов'язки на дату подання звіту.
Проінформувати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що невиконання чи неналежне виконання вимог цієї ухвали суду може бути підставою для застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, на підставі ст. 149 КАС України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна