Справа №760/1604/24
1-кс/760/1319/24
01 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , адвоката- ОСОБА_3 , підозрюваного- ОСОБА_4 , прокурора- ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на повідомлення від 19 жовтня 2023 року слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні №42023102090000175 від 14.09.2023, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого суді Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на дії Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , які виразились у безпідставному та необґрунтованому повідомленні про підозру.
Подану скаргу мотивує тим, що 19 жовтня 2023 року заступнику директора - начальнику управління моніторингу Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 слідчим Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, капітаном поліції ОСОБА_6 було вручене повідомлення про підозру згідно якого він підозрюється у вчиненні службової недбалості, внаслідок якої за версією слідства відбулося привласнення об'єкту нерухомого майна комунальної власності - нежитлових будівель (літ. Б, літ. В, літ. Г), тенісних кортів (№ 1-9) загальною площею 7593,1 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторона захисту вважає, що вручене ОСОБА_7 повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні прямі, достатні та належні докази, які б окремо або у своїй сукупності підтверджували підозру ОСОБА_4 у вчиненні наведеного кримінального правопорушення, заподіяння ним шкоди, а навпаки наявні докази, які доводять протилежне, виходячи з наступного.
Як зазначено в наведеному повідомленні про підозру ОСОБА_4 , продаж 26.06.2020 нежитлових будівель (літ. Б, літ. В, літ. Г), тенісних кортів (№ 1-9) загальною площею 7593,1 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , був здійснений за 13 505 116,49 грн. з урахуванням ПДВ, при цьому досудовим розслідуванням встановлено, що фактична ринкова вартість цього об'єкту малої приватизації станом на 30.03.2020 року становила 75 408 427,00 грн.
За таких обставин різниця між фактичною ринковою вартістю вказаного об'єкта нерухомого майна і вартістю, вказаною та сплаченою згідно із договором купівлі-продажу №32/20 від 26.06.2020 на корить ТОВ «Тенісна група «СМЕШ» становить 47 012 662,84 гривні без ПДВ, що є збитками завданими територіальній громаді м. Києва.
В свою чергу вищезазначені дії нібито залишилися поза контролем та перевіркою ОСОБА_4 , який неналежно виконав свої службові обов'язки, а саме забезпечення рецензування звітів про оцінку (актів оцінки) майна, яке належить територіальній громаді міста Києва та підлягає відчуженню, у тому числі шляхом приватизації, або передачі в оренду; та затвердження оцінки майна шляхом погодження (підписання) висновків про вартість майна та підписання наказів Департаменту комунальної власності м. Києва «Про затвердження висновків про вартість майна».
За версією слідства, заступник директора - начальник управління моніторингу Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 , будучи відповідальним за затвердження висновків про вартість майна, затвердив висновок про вартість майна без проведення його рецензування.
Разом із тим адвокат вказує, що з системного аналізу законодавства України вбачається, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Зазначає, що підпунктом 1 п. 5.5. Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 6023/6064 від 02.03.2023 року передбачено, що Департамент забезпечує рецензування звітів про оцінку (актів оцінки) майна, яке належить територіальній громаді міста Києва та підлягає відчуженню, у тому числі шляхом приватизації, або для цілей оренди.
Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про з пінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
За наведених положень адвокат вважає безпідставним та необґрунтованим твердження слідства про те, що посадовими особами Департаменту не забезпечено, чи не проконтрольовано рецензування звіту про незалежну оцінку об'єкта малої приватизації - нежитлових будівель (літ. Б, літ. В, літ. Г . тенісних кортів (№ 1- 9) загальною площею 7593,1 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене рішенням Київської мівської ради № 6023/6064 від 02.03.2023, є підзаконним актом по відношенню до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і не може звужувати коло суб'єктів, які можуть здійснювати рецензування звіту про оцінку майна лише одним Департаментом.
Крім того вказує, що формулювання «забезпечує рецензування», яке вживається в п.п. 1 п. 5.5. Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та в наказі про проведення незалежної оцінки, не є тотожним поняттю «здійснює».
Зазначає, що посадовими особами Департаменту комунальної власності м. Києва, зокрема ОСОБА_4 в дійсності було забезпечено рецензування звіту про незалежну оцінку суб'єкта малої приватизації - нежитлових будівель (літ. Б, літ. В, літ. Г), тенісних кортів (№ 1-9) загальною площею 7593,1 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про що ОСОБА_4 вказувалось під час його допиту.
Так, стороною захисту ОСОБА_4 до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був поданий адвокатський запит Вих.№ 10 від 25.10.2023 у якому містилася вимога надати інформацію та копії документів щодо оренди, проведення оцінки майна та приватизації шляхом викупу нежитлових будівель (літ. Б, літ. В, літ. Г), тенісних кортів (№ 1-9) загальною площею 7543,1 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, проси. Повітрофлотський, 63 (копія адвокатського запиту додається).
Разом з відповіддю на вказаний адвокатський запит Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації була надана копія рецензії на Звіт про незалежну оцінку об'єкту малої приватизації нежитлових будівель (літ. Б, літ. В, літ. Г), тенісних кортів (№ 1-9) загальною площею 7593,1 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (копія рецензії на звіт і дається), а також копії інших документів.
Адвокат у скарзі стверджує, що відповідно до вимог Методики оцінки відбір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення вказаної оцінки було здійснено на конкурсних засадах у порядку, встановленому наказом Фондом державного майна України від 31.12.2015 року № 2075 «Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності».
Переможцем конкурсу з відбору суб'єкта оціночної діяльності для проведення незалежної оцінки Об'єкта, який відбувся 10.01.2020 року, визначено ТОВ «Оціночна компанія «Місто».
Рецензування звіту про незалежну оцінку об'єкту малої приватизації - нежитлових будівель (літ. Б, літ. В, літ. Г), тенісних кортів (№ 1-9) площею 7593,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія «Місто» станом на 31.03.2020 з метою приватизації, було здійснено Експертною Радою саморегулівної організації оцінювачів «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки», спеціально створеною з метою контролю за якістю оцінки майна, яка знаходиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність з Україні».
Тому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у службовій недбалості, яка полягає у незабезпеченні рецензуванні ним звіту про незалежну оцінку об'єкту малої приватизації є необґрунтованим, оскільки рецензування цього звіту ним було забезпечене.
Окрім цього адвокат вказує, що доводи органу досудового розслідування з приводу того, що заявлені як невраховані тенісні корти перебували у власності територіальної громади на момент проведення оцінки для здійснення приватизації зазначеного майна, спростовуються матеріалами Звіту від 31.03.2020, які містять надані оцінювачу для проведення оцінки документи третіх осіб і такі документи не містять жодного підтвердження про перебування у власності територіальної громади тенісних кортів № 10-13. Натомість, наявні в матеріалах Звіту про оцінку майна станом на 31.03.2020 містять відомості, що у власності громади перебували виключно 9 тенісних кортів.
Дане дає підстави стверджувати про безпідставність твердження органу досудового розслідування щодо наявності у звітах про оцінку (актах оцінки) нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, нежитлові будівлі (літ. Б. літ. В, літ. Г., тенісні корти (№ 1-9) площею 7 593,1 кв. м., рецензування яких повинен був забезпечити ОСОБА_4 та висновках про вартість цього майна, які він затвердив шляхом погодження (підписання) завідомо неправдивих відомостей в частині кількості тенісних кортів із зазначенням 9 одиниць замість 13-ти, які були збудовані орендарем на земельній ділянці загальною площею 3,1952 га.
Звертаючи увагу на квадратуру фактично обстежуваних та врахованих при проведенні оцінки майна, так і при складанні звіту про вартість майна об'єктів, загальною площею 7 593,10 кв.м., в тому числі тенісних кортів загальною площею 7 354,20 кв.м., то вона в повній мірі співпадає з квадратурою, що була піддана дослідженню експертами у висновку за результатами проведення комплексної судової експертизи у кримінальному провадженні №42020000000000945 від 23.02.2021.
Вказані обставини досліджувались групою слідчих ОВС ГСУ НП України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора в рамках кримінального провадження № 42020000000000945 відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364 КК України, за матеріалами зібраними співробітниками Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо саме вказаних обставин.
Постановою прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 від 31 серпня 2021 року кримінальне провадження № 42020000000000945 від 28.05.2020 щодо вчинення службовими особами Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та службовими особами ТОВ «Тенісна група «ЄМЕНІ» в частині складу пов'язаного з передачею в оренду та подальшого викупу нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 нежитлові будівлі (літ. Б. літ. В, літ. Г, тенісні корти (№ 1-9) площею 7 593,1 кв.м., було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в їх діяннях складу кримінального правопорушення.
Крім того, наскільки відомо ОСОБА_4 стороною обвинувачення з метою встановлення відповідності актів з оцінки майна вартості нерухомого майна в рамках кримінального провадження № 42020000000000945 також призначалися комплексні судова оціночно-будівельна та судово-економічна експертизи.
Відповідно до висновку експертів від 27.08.2021 року № 20219/21-42/26655/21-71 встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна - нежитлових будинків (літ. Б, літ. В, літ. Г), тенісні корти (№ 1-9) загальною площею 7593,1 кв. м розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , складала станом на 30.03.2020 17 497 243,00 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі вартість невід'ємних поліпшень вказаного нерухомого майна 5 488 115, 11 грн., з врахуванням ПДВ (копія висновку додається).
Таким чином, вказаним висновком не було встановлено розбіжностей у ринковій вартості указаного нерухомого майна та не підтверджується завдання збитків територіальній громаді м. Києва у зв'язку із продажем нежитлових будівель (літ. Б, літ. В, літ. Г), тенісні корти (№ 1-9) загальною площею 7593,1 кв. м. розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Тому матеріали кримінального провадження № 42023102090000175 від 14.09.2023 не містили та не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння ОСОБА_4 шкоди, а отже й на цій підставі повідомлення йому про підозру від 19.10.2023 також є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
На підставі наведеного адвокат просив слідчого суддю скаргу задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні подану скаргу підтримали та просили слідчого суддю її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні проти поданої скарги заперечував та просив слідчого суддю відмовити у її задоволенні.
За таких обставин, враховуючи строки розгляду зазначеної категорії справ, визначені статтею 306 КПК України, приймаючи до уваги положення статті 28 Кримінального процесуального кодексу України щодо розумних строків розгляду, а також принцип диспозитивності та змагальності кримінального провадження (статті 22, 26 КПК України), слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Встановлено, що у провадженні Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102090000175 від 14.09.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
19.10.2023 слідчим Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 , яке було погоджено прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва.
Дане повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_4 у день його складення 19.10.2023, що підтверджується його особистим підписом у повідомленні про підозру.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчий суддя зазначає, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих досудовим розслідуванням доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності.
Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є, зокрема, питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення їй про підозру.
Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри. При цьому, виходячи із системного аналізу п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, він є нижчим, ніж стандарт «обґрунтованої підозри», оскільки останній використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
Таким чином, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.
У зв'язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи скаргу, сторона захисту посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 є необґрунтованим, враховуючи недоведеність стороною обвинувачення об'єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення та фактичну відсутність інкримінованого діяння (незабезпечення рецензування звіту про оцінку майна), необґрунтованість висновків про заподіяння ОСОБА_4 шкоди, про які зазначено у підозрі.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тобто у службовій недбалості, а саме: у невиконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки громадянським інтересам, за обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Прокурором у судовому засіданні надано слідчому судді копії матеріалів кримінального провадження, які місять фактичні дні, що слугували підставою для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у можливому вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Зокрема, слідчим суддею досліджено такі джерела доказів:
копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 31.01.2024;
копія висновку про вартість майна, а саме: нежитлових будинків (літ. Б, літ. В, літ. Г), тенісні корти (№ 1-9) загальною площею 7593,1 кв. м розташованих за адресою: АДРЕСА_1, затверджений 15.06.2020;
копія положення про Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 № 6023/6064;
копію висновку експертів № 27662/23-42/487/23 від 06.12.2023 за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42023102090000175 від 14.09.2023;
копію висновку експерта № 3/24 від 29.01.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи.
Досліджені фактичні дані, що містяться у перелічених джерелах доказів переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв'язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та надають стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. При цьому, надані стороною захисту доводи, не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 19.10.2023.
Щодо доводів сторони захисту про фактичну відсутність інкримінованого діяння, оскільки було ОСОБА_4 було забезпечено рецензування звіту про оцінку майна, слідчий суддя зазначає, що доведення чи не доведення факту наявності чи відсутності діяння підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину, а також належність, допустимість та достатність доказів вирішується виключно в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 3 КПК України на стадії досудового розслідування до повноважень слідчого судді віднесено здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 17 КПК України підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту про те, що постановою прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 від 31 серпня 2021 року кримінальне провадження № 42020000000000945 від 28.05.2020 щодо вчинення кримінального правопорушення службовими особами Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та службовими особами ТОВ «Тенісна група «ЄМЕНІ» в частині складу пов'язаного з передачею в оренду та подальшого викупу нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 нежитлові будівлі (літ. Б. літ. В, літ. Г, тенісні корти (№ 1-9) площею 7 593,1 кв.м., було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в їх діяннях складу кримінального правопорушення, слідчий суддя вказує, що такі обставини не можуть свідчити про відсутність складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_4 , наявність чи відсутність яких може бути встановлена виключно вироком суду.
Отже, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що при перевірці доводів та обставин, на які посилається сторона захисту, як на підстави для скасування повідомлення про підозру, захисником не наведено обставин, які б очевидно вказували на непричетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, слідчим було дотримано вимоги ст. 278 КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини, які дають слідчому судді підстави для висновку можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 276-278, 303, 305-307,309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 19 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні №42023102090000175 від 14.09.2023, залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1