м. Вінниця
09 лютого 2024 р. Справа № 120/10554/23
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
14.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 10.02.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вподальшому, заява про призначення пенсії за віком передана для розгляду та прийняття відповідного рішення за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №262840016391 від 26.04.2023 року йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
При цьому, рішенням не зараховано до страхового стажу позивача періоди навчання з 01.09.1987 року по 26.06.1990 року, оскільки не зазначено дату видачі диплома та присвоєну кваліфікацію, відсутні уточнююча довідка та диплом.
На переконання позивача, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки основним документом, який підтверджує його стаж є трудова книжка, у зв'язку з чим звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 19.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.08.2023 року представником Головного управління ПФУ в м. Києві області подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що згідно наданих документів загальний страховий стаж позивача становить 30 років 11 місяців 7 днів, пільговий стаж роботи за Списком №1, обчислений за даними реєстру застрахованих осіб, - 4 роки 7 місяців 7 днів.
Вказав, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №262840016391 від 26.04.2023 року позивачу не зараховано до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1987 року по 26.06.1990 року, оскільки не зазначено дату видачі диплома та присвоєну кваліфікацію, відсутні уточнююча довідка та диплом.
З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
21.08.2023 року представником Головного управління ПФУ у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема вказав, що відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Вказав, що за результатами розгляду документів до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання з 01.09.1987 року по 26.06.1990 року, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 не зазначено дата видачі диплома та присвоєну кваліфікацію, уточнююча довідка або диплом відсутні.
До уваги не взято довідку про пільговий характер роботи №189 від 08.10.2003 року, видану Колективним підприємством "Попаснянський склозавод", оскільки дане підприємство, згідно з Єдиного реєстру підприємств, установ та організацій України припинено як юридична особа 06.12.2006 року.
Враховуючи, що пільговий стаж позивача за Списком №1 складає 4 роки 7 місяців 7 днів, відсутні правові підстави для призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 10.02.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка відповідно до принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №262840016391 від 26.04.2023 року позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком за Списком №1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вказаним рішенням не зараховано період навчання позивача з 01.09.1987 року по 26.06.1990 року, оскільки не зазначено дату видачі диплома та присвоєну кваліфікацію, відсутні уточнююча довідка та диплом.
На переконання позивача, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не належне ведення трудової книжки не може позбавити його права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначено, що у солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 114 Закон №1058- ІV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім-тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.
Постановою Кабінету Міністрів України №383 від 18.11.2005 року затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону №1788-XII.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи. При цьому для зарахування періоду роботи на посадах, віднесених до Списку №1 у період до 21.08.1992 року необхідне підтвердження документами відповідних умов праці, а за період після 21.08.1992 року - підтвердження результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Відповідно до частини 1 статті 48 КЗпП України, статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, за правилами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17, від 04.03.2020 року у справі №367/945/17 та від 27.04.2020 року у справі №367/4230/17.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , у період з 13.05.1994 року по 31.12.2000 року ОСОБА_1 працював видувальником скловиробів на Попаснянському скляному заводі. Вказане також підтверджується уточнюючою довідкою особливого характеру роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії (а. с. 55).
Крім цього, з 01.01.2001 року по 18.06.2001 року працював у виробництві №2 видувальником скловиробів по 5 розряду; з 09.10.2003 року по 30.03.2006 року працював отдельщиком видувних виробів по 5 розряду.
При дослідженні вказаної трудової книжки судом з'ясовано, що графи щодо відомостей про роботу внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України.
Записи про вищевказані період роботи зроблені чітко, без виправлень з відтиском печаток підприємств.
Таким чином, періоди роботи позивача з 13.05.1994 року по 31.12.2000 року, з 01.01.2001 року по 18.06.2001 року та з 09.10.2003 року по 30.03.2006 року підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці.
Водночас, рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №262840016391 від 26.04.2023 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №262840016391 від 26.04.2023 року вбачається, що страховий стаж позивача становить 30 років 11 місяців 7 днів, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах становить 4 роки 7 місяців 7 днів.
Зокрема, до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах зараховано періоди з 01.01.1999 року по 31.12.2000 року, з 01.01.2001 року по 29.04.2001 року, з 09.10.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 15.01.2006 року.
В свою чергу, представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказав, що при прийнятті рішення пенсійним органом не взято до уваги довідку про пільговий характер роботи №189 від 08.10.2003 року, видану Колективним підприємством "Попаснянський склозавод", оскільки дане підприємство, згідно з Єдиного реєстру підприємств, установ та організацій України припинено як юридична особа 06.12.2006 року.
Суд зауважує, що зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, не обґрунтував причини не дослідження наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача інших періодів його роботи, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Більше того, відповідно до п. 4.2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
За приписами пункту 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Порядком №22-1 передбачено, що у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії.
Отже, пенсійний орган, у разі виникнення в нього сумнівів щодо записів у трудовій книжці позивача та недостатності відомостей про роботу, наділений правом перевірити та витребувати їх, однак цим правом не скористався.
Водночас, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №262840016391 від 26.04.2023 року вказано, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди навчання з 01.09.1987 року по 26.06.1990 року, оскільки не зазначено дату видачі диплома та присвоєну кваліфікацію, відсутні уточнююча довідка та диплом.
Суд зауважує, що згідно з пунктом "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 04.03.2020 року у справі №367/945/17, від 10.07.2019 року у справі №426/17400/16-а, від 05.11.2020 року у справі №681/1567/17, від 11.07.2022 року у справі №160/6695/21.
Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 у період з 01.09.1987 року по 26.09.1990 року позивач навчався в ПТУ №39 м. Первомайськ.
Після навчання позивач з 09.07.1990 року по 29.11.1990 року працював токарем 4 розряду.
За правилами пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження присвоєної кваліфікації ОСОБА_1 за період навчання з 01.09.1987 року по 26.09.1990 року в ПТУ №39 м. Первомайськ, що позбавляє можливості суд встановити наявність права на зарахування вказаного періоду до страхового стажу.
Як вже зазначено судом, періоди роботи позивача з 13.05.1994 року по 31.12.2000 року, з 01.01.2001 року по 18.06.2001 року та з 09.10.2003 року по 30.03.2006 року підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці.
В той же час, до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах зараховано періоди з 01.01.1999 року по 31.12.2000 року, з 01.01.2001 року по 29.04.2001 року, з 09.10.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 15.01.2006 року.
Разом з тим, зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області 262840016391 від 26.04.2023 року вбачається, що періоди роботи позивача з 13.05.1994 року по 01.01.1999 року не досліджувався відповідачем при визначенні права на призначення пільгової пенсії.
В даному випадку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, не обґрунтував причини не дослідження наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 13.05.1994 року по 01.01.1999 року, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області 262840016391 від 26.04.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню, як таке, що прийнято не обґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд, крім іншого, зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за списком №1 на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці згідно трудової книжки НОМЕР_1 та призначити та пенсію за віком на пільгових умовах з 10.02.2023 року.
При цьому суд зазначає, що за правилами статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, однак є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.
Разом з тим, як вже зазначено судом, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закон №1058- ІV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Виходячи із обставин цієї справи суд враховує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №262840016391 від 26.04.2023 року не містить повного аналізу обставин, з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами пенсійним законодавством, умов для прийняття рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх визначених Законом підстав у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.
Тобто, в межах розгляду цієї справи суд не може дійти остаточного висновку про призначення пенсії на пільгових умовах, за відсутності необхідного пільгового стажу та висновків відповідача про наявність чи відсутність усіх умов необхідних для зарахування до пільгового стажу позивача інших періодів роботи позивача.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.02.2023 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №262840016391 від 26.04.2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 715, 74 грн. (сімсот п'ятнадцять гривень сімдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42098368);
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Дончик Віталій Володимирович