СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1930/24
ун. № 759/1086/24
08 лютого 2024 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ІСКО" про визнання майнового права на об'єкт незавершеного будівництва,
В січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ"ІСКО" про визнання майнового права на об'єкт незавершеного будівництва.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 29.01.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
05.02.2024 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про звільнення від сплати судового збору, у якій просить повторно розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору та посилається на постанову Київського апеляційного суду від 12.01.2023 року.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у справах №487/7152/21 від 19.06.2023, №369/11817/15-ц від 12.06.2018, 638/14101/15-ц, 359/10041/17, 753/19473/19, 752/22981/20.
Враховуючи викладене, позивач у даній цивільній справі не звільнений від сплати судового збору у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору необідно відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 127, 185 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.
Продовжити представнику позивача ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ІСКО" про визнання майнового права на об'єкт незавершеного будівництва, який не може перевищувати п'ять дніві з дня отримання позивачем цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб