СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/933/24
ун. № 759/2287/24
05 лютого 2024 року
Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши клопотання у кримінальному провадженні № 12024100080000127 від 10.01.2024 р. старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Радомишль Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні криімнального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
31.01.2024р. старший слідчий СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання посилалася на те, що ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за аналогічні майнові злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та, перебуваючи на іспитовому строці, знову вчинив умисний, корисливий злочин за таких обставин: Так, 10.01.2024, приблизно о 12 годині 24 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Еко-Маркет», що розташований по вул. Тулузи, 14, в м. Києві, діючи з корисливим мотивом, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи що в країні введено воєнний стан і, відповідно, знаходячись в умовах воєнного стану, повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «ЕКО» на загальну суму 416 гривень 24 копійки (без урахування ПДВ).
При цьому, 11.01.2024, приблизно о 12 годині 21 хвилина, ОСОБА_4 , прийшов до магазину «Еко-Маркет», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 14 та, знаходячись в приміщенні торгівельного залу даного магазину, керуючись корисливим мотивом, вирішив повторно вчинити таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «Еко» з метою подальшого обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , продовжуючи знаходитись в приміщенні вищевказаного торгівельного залу магазину «Еко-Маркет», керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи що в країні введено воєнний стан і, відповідно, знаходячись в умовах воєнного стану, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому, користуючись тим, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, таємно взяв з торгівельних полиць чуже майно, що належить ТОВ «ЕКО», а саме:шоколад молочний з цілим мигдалем та родзинками «Millennium Gold», штрих-код 4820240031529, вагою 100 г, в кількості 6 шт., вартістю 51 гривня 80 копійок (без урахування ПДВ) за одиницю товару, загальною вартістю 310 гривень 80 копійок (без урахування ПДВ); шоколад молочний з печивом «Tiramisu Lacmi «Roshen», штрих-код 4823077634086, вагою 295 г, в кількості 1 шт., вартістю 105 гривень 44 копійки (без урахування ПДВ), а всього майна на загальну суму 416 гривень 21 копійки (без урахування ПДВ), яке ОСОБА_4 сховав собі під куртку в яку був одягнений.
Після цього, маючи намір повторно таємно викрасти вказаний товар, ОСОБА_4 , перетнув лінію кас та направився до виходу з магазину «Еко-Маркет», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 14, тим самим вчинивши всі дії, що вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак довести свій злочинний умисел до кінця він не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та затриманий працівниками служби охорони магазину «Еко-Маркет», разом з наявним при ньому викраденим товаром.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
11.01.2024 Святошинським районним судом міста Києва ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши останньому з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати вищевказане місце проживання, а саме-квартиру АДРЕСА_3 .
Під час проведення досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викликався до слідчого до Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, що за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 109, на 12.01.2024, 13.01.2024, 15.01.2024 та 25.04.2024, однак останній в зазначений час не прибув.
Виклик ОСОБА_4 у кримінальному провадженні здійснено з додержанням вимог ст.ст. 135, 136, 137 КПК України.
За викликами слідчого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодного разу не з'явився, виклики слідчого проігнорував, про поважні причини неприбуття, встановлені ст.138 КПК України не повідомив.
В ході досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено, оскільки останній ухиляється від явки до слідчого та за місцем проживання останнього не виявлено, чим не виконує обов'язки, покладені на нього при застосуванні раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту згідно ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11.01.2024, заборонивши ОСОБА_4 з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати місце проживання, а саме-квартиру АДРЕСА_3 .
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 від явки ухиляється, та вжитими заходами його фактичне місцезнаходження не встановлено, то підозрюваного 25.01.2024 було оголошено в розшук.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину вчиненого в умовах воєнного стану та який, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, і за який, згідно санкції ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.
Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та нещодавно звільнившись з місць позбавлення волі вчинив новий умисний корисливий злочин, а тому вказане свідчить про те, він схильний до вчинення злочинів, що до того ж характеризує його репутацію, чим і обґрунтовується існування ризиків вчинення ним нових кримінальних правопорушень та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, як особисте зобов'язання, особиста порука та домашній арешт не здатні запобігти зазначеним ризикам, передбаченим п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України для забезпечення дієвого виконання кримінального провадження, вважаю доцільним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування. Просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник проти клопотання заперечували, просили продовжити домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора та пояснення захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100080000127, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2024 р. стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці до 11.03.2024р. включно в межах строку досудового розслідування, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту населення/а.с.33/.
25.01.2024р. старшої слідчої СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 ОСОБА_4 оголошено у розшук/а.с.73-75/.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2024р. надано дозвіл на затримання з метою приводу та доставки ОСОБА_4 до Святошинського районного суду міста Києва для участі у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.
03.02.2024р. ОСОБА_4 було затримано .
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК України ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Тлумачення норм ст.ст. 177, 194 КПК у їх системному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення твердого переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з огляду на наведене, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту на тримання під вартою, слідчий суддя з врахуванням обставин провадження виходить з такого: завдань кримінального провадження, мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжних заходів; фактичних обставин, що стали підставою для висновку про наявність ризику, що вплинуло на вибір конкретного виду запобіжного заходу та умов його застосування стосовно обвинуваченого; обставин порушення підозрюваним процесуального обов'язку, покладеного судом; презумпції поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного (обвинуваченого) у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу; ефективності застосування запобіжного заходу з врахуванням фактичних обставин; співвідношенні ефективності запобіжних заходів у вигляді застави та тримання під вартою в контексті обставин цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Харченко проти України», за якою встановлено порушення вимог п.3 ст. 5 Конвенції щодо надмірного тривалого тримання особи під вартою, а також те, що національні суди не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
Підставою застосовування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1,5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дослідивши матеріали клопотання, встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, порушив обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, стійких соціальних зв'язків не має, а тому у слідчого судді є обґрунтовані підстави вважати, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого, яке підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчогоСВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді діє 60 днів до 02.04. 2024 року (22.00 год) включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 3 028,00 грн.), що становить 90 840,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО-820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого ;
- не відлучатися із місця свого проживання без дозволу лідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1