СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1010/24
ун. № 759/2524/24
07 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022000000000127, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2022 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик, громадянина України, який офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
06.02.2024 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , погоджене прокурором офісу Генеральної прокуратури ОСОБА_7 про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022000000000127, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2022 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що управлінням розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022000000000127 від 28.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Так, ОСОБА_5 , володіючи організаторськими здібностями та якостями лідера, керуючись корисливим мотивом і прагнучі до отримання стабільного незаконного прибутку, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням час в січні 2022 року, вирішив створити та очолити стійке об'єднання - організовану групу, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які полягали у незаконному, придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також збуті психотропних речовин, обіг яких обмежено - амфетамін, особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - ММДА, а також особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс. Для реалізації плану злочинної діяльності організованої групи між учасниками організатором були розподілені ролі кожного наступним чином.Як організатор і керівник організованої групи ОСОБА_5 поклав на себе виконання наступних обов'язків: розробку плану і організацію вчинення злочинів, розподіл обов'язків між учасниками злочинного об'єднання з чітким визначенням ролей при вчиненні злочинів; впровадження правил поведінки та конспірації в організованій групі з метою недопущення викриття протиправної діяльності зі сторони правоохоронних органів, які виражались у використанні спеціально підготовлених засобів мобільного зв'язку виключно для спілкування між членами організованої групи щодо обговорення тактики і методики вчинення ними злочинів, в т.ч. використання месенджерів; підшукування каналів постачання психотропних речовин та наркотичних засобів; використання особистого транспортного засобу для незаконного перевезення вже готової психотропної речовини та наркотичних засобів; організація збуту та розподіл між учасниками організованої групи незаконно придбаної психотропної речовини та наркотичних засобів; виконання інших функцій в яких виникне необхідність під час злочинної діяльності.
Обґрунтованість повідомленої підозри учасникам організованої групи, зокрема ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження в сукупності.
Додатковим підтвердженням необхідності продовження запобіжного заходу є той факт, що злочин, який інкримінується підозрюваним вчинено у складі організованої групи, співучасниками вживалися заходи конспірації з метою недопущення їх викриття правоохоронними органами, усі учасники злочинних дій були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти даний злочин. Сторона обвинувачення вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Злочин, який інкримінується підозрюваним вчинено у складі організованої групи, співучасниками вживалися заходи конспірації з метою недопущення їх викриття правоохоронними органами, усі учасники злочинних дій були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти даний злочин. На даний час зазначені вище ризики, не зменшились, підозрюваний ОСОБА_8 надав показання відносно ОСОБА_5 , таким чином викрив його, а отже інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також попередити ризик впливу на ОСОБА_8 .
Завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не представилося можливим та потребує додаткового строку, оскільки результати процесуальних дій, які планується провести в рамках досудового розслідування, мають суттєве значення для кримінального провадження, тобто для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а також для виконання основного завдання кримінального провадження, що визначене ст. 2 КПК України, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Провести зазначені процесуальні дії не видалося можливим у зв'язку з винятковою складністю кримінального провадження, яка обумовлена: кількістю підозрюваних осіб, оскільки на даний час повідомлено про підозру 7 особам, при цьому вирішуються питання про складання повідомлення про підозру іншим особам, які були залучені до протиправної діяльності; призначенням та проведенням великої кількості судових експертиз об'єктів, які були вилучені в ході проведення обшуків та значним періодом їх виконання, виконання яких на даний час триває; тривалим періодом злочинної діяльності підозрюваних осіб, а також латентним характером протиправних дій, що призвело до необхідності проведення великої кількості негласних слідчих (розшукових) дій протягом довгого часу та відносно значної кількості осіб; необхідністю встановлення та допиту значної кількості свідків, що зумовлює додаткові часові витрати; складання значної кількості протоколів за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, з подальшим їх розсекречення; необхідністю зняття грифів секретності з документів, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (клопотань, ухвал, доручень).
В обґрунтування продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , враховуючи його роль у активному виконанні об'єктивної сторони складу злочину, неможливість запобігти вищенаведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Беручи до уваги вищевикладене, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, слічий вказує, що встановлено ризики, які існують та дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, відповідно до ст. 183 КПК України, слідчий вважає, що тримання під вартою є єдиним достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не приведе до виконання процесуальних обов'язків підозрюваного та не зможе забезпечити недопущення існуючих ризиків, з урахуванням його сімейного становища, віку, стану здоров'я, у зв'язку з чим просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки підозрюваний хворіє, погане себе почуває в слідчому ізоляторі, має батьків похилого віку, які потребують догляду і допомоги.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, та вказав, що хворіє та просив змінити йому запобіжний захід на більше м'який.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що управлінням розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022000000000127 від 28.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
15.09.2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України (т. 1 а.с. 26-30).
15.09.2023 року ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України (т. 1 а.с. 36-47).
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва 16.09.2023 року відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.11.2023 року без визначення розміру застави (т. 2 а.с. 177).
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва 07.11.2023 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.12.2023 року без визначення розміру застави (т. 2 а.с. 178).
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва 12.12.2023 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09.02.2024 року без визначення розміру застави (т. 2 а.с. 179).
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва 28.11.2023 року продовжено строк досудового розслідування до восьми місяців, тобто до 15.05.2024 року (т.2 а.с. 180).
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідальність за дотримання розумних строків тримання підозрюваного під вартою покладається в першу чергу на національні судові органи (рішення у справі "Геращенко проти України" п. 100).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження підозрюваному строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам підозрюваного переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справ іншим чином.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри, на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання у судовому засіданні слідчим суддею заслухано доводи прокурора відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_5 міри запобіжного заходу тримання під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні процесуальних та слідчих (розшукових) дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Слідчий суддя враховує як покарання, яке може бути призначене у разі визнання підозрюваного ОСОБА_5 винним у вчинені інкримінованого йому злочину, тяжкість злочину, так і дані про особу підозрюваного. Зазначене свідчить про високу ймовірність існування ризиків того, що він може переховуватись від суду, побоюючись настання кримінальної відповідальності у випадку доведеності його винуватості.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лабіта проти Італії", тримання під вартою є виправданим у певному випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважає над повагою до особистої свободи; національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який превалює над загальною нормою про повагу до свободи людини.
До того ж, органом досудового розслідування, в обґрунтування клопотання наведені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказані доводи є обґрунтованими і вони, у сукупності з існуючими ризиками, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, - враховуються особа підозрюваного, стан його здоров'я, вік, особливості його життєдіяльності. Такж слідчим суддею враховується відсутність як обставин, так і підстав вважати, що підозрюваний не може утримуватися в арештному домі/іншому місці утримання осіб під вартою.
Доводи захисника підозрюваного суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 під час розгляду справи.
Враховуючи наведені обставини, доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, слідчий суддя приходить до висновку, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 може бути продовжено в межах строку досудового розслідування до 06.04.2024 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 177, 178, 182, 183, 193, 196-199, 309, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави терміном на 60 (шістдесят) днів до 06 квітня 2024 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 09.02.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1