12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 522/9431/21
провадження № 61-1958ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду про відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до П'ятого апеляційного адміністративного суду, в якому просив суд стягнути моральну шкоду у частковому розмірі - 120 000,00 грн; 1 892,10 грн - надмірно сплачений судовий збір; 13 000,00 грн - вартість мопеду; 1 700,00 грн накладних витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду про відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди закрито.
Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
08 лютого 2024 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку (на офіційну електронну пошту) вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд:
«1. Підтвердити нікчемним «повний текст судового рішення («постанови від 09.11.2023 року»)» (яка насправді не ухвалювалась у цей день, та/або межах судового засідання/будівлі суду) Одеського апеляцій[1]ного суду по цій справі
№ 522/9431/21, складений 22.11.2023 року (затверджений секретарем текст якого досі не надісланий Позивачу).
2. Скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2023 року - про «закриття» провадження по цивільній справі про відшкодування надміру сплаченого судового збору та шкоди, заподіяної його неповерненням, неналежним розглядом та роз'єднанням повернення позову - за підставами зазначеними у моїй апеляційній скарзі раніше, та як такого «закриття» провадження, що чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено до винесення рішення по справі, та ухвалити нове рішення.
3. Підтвердити нікчемність в матеріалах справи (якщо є) заяв (клопотання, та ін.), повноваження підписантів яких (якщо такі є) не було належним чином підтверджено.
4. Розглянути можливість винесення окремої ухвали щодо процесуальних порушень по справі допущених Одеським апеляційним судом.
5. Розглянути можливість винесення окремої ухвали щодо процесуальних порушень по справі допущених Приморським районним судом м. Одеси.
6. Зберегти за Позивачем можливість змінити або доповнити цю скаргу».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі
у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
У постанові Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року вказано, що повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2023 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 22 грудня 2023 року (п'ятниця).
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 08 лютого 2024 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.
Заявник не заявив відповідного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та не надав доказів дати отримання даної постанови.
Оскільки заявник не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та не надав доказів дати отримання копії оскаржуваної постанови, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання та доказів поважності пропуску строку на касаційне оскарження.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки у змісті скарги заявник чітко не зазначає підстави касаційного оскарження як ухвали суду першої інстанції, так і постанови апеляційного суду, зокрема, не зазначає, які саме норми процесуального права судами застосовано неправильно.
Відтак, Верховний Суд доходить висновку, що заявником у змісті касаційної скарги не зазначено конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Крім того, заявником у змісті прохальної частини касаційної скарги викладено, зокрема, наступні клопотання: «підтвердити нікчемним «повний текст судового рішення («постанови від 09.11.2023 року»)»; підтвердити нікчемність в матеріалах справи (якщо є) заяв (клопотання, та ін), повноваження підписантів яких (якщо такі є) не було належним чином підтверджено; зберегти за Позивачем можливість змінити або доповнити цю скаргу.
Таким чином сформульована прохальна частина касаційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно, заявникові необхідно уточнити касаційну скаргу із чітким посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України; уточнити прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених змістом статті 409 ЦПК України та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 09 листопада 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць