31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 206/408/23
провадження № 61-7185св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Комунальне підприємство «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради»,
зацікавлена особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.
Історія справи
Короткий зміст заяви
У січні 2023 року Комунальне підприємство «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради (далі - КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги») звернулося до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги.
Заява обґрунтована тим, що 29 січня 2023 року ОСОБА_1 був госпіталізований до психіатричного стаціонару у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу (діагноз): БАР, поточний маніакальний епізод з психотичними симптомами, який обумовлює його небезпеку для себе та оточуючих.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 02 лютого 2023 року заяву КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» задоволено.
Госпіталізовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заява КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» містить обґрунтовані підстави необхідності примусової госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.
Не погодившись з цим рішенням суду, адвокат Швидкий Є. П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 02 лютого 2023 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що неправомірне надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Заявник не надав докази щодо виняткового випадку у розумінні статті 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» на підтвердження обставин вчинення чи виявлення наміру вчинити ОСОБА_1 дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих, або доказів того, що він не спроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність. Висновок комісії лікарів-психіатрів КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» від 30 січня 2023 року, за відсутності інших доказів, про відповідний стан особи є недостатньою для ухвалення рішення суду про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди.
Суд першої інстанції не дослідив інші обставини щодо поведінки та потенційної небезпечності ОСОБА_1 та жодні докази на підтвердження вчинення ним протиправних дій щодо себе чи будь-якої іншої особи, заперечення ОСОБА_1 до уваги не приймалися та не надавалася їм належна правова оцінка.
Суд першої інстанції не врахував, що у матеріалах справи немає рішення органів національної поліції, прокуратури, суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Обмежено дієздатним чи недієздатним рішенням суду ОСОБА_1 станом на день ухвалення рішення суду не визнавався.
Апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні ознаки того, що психічні розлади у ОСОБА_1 досягли такого рівня, які б виправдовували його примусову госпіталізацію до психіатричної лікарні.
Аргументи учасників справи
15 травня 2023 року КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 02 лютого 2023 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що:
КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» не було повідомлено про наявність апеляційної скарги в апеляційному суді, апеляційний суд надіслав ухвалу про відкриття апеляційного провадження за електронною адресою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка станом на день подання апеляційної скарги, не діяла, в той час як діюча була адреса «ІНФОРМАЦІЯ_3.» розглянув справу, не повідомивши заявника про розгляд справи належним чином, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування постанови апеляційного суду;
оскаржуване судове рішення ухвалено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 552/5273/18, від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07, оскільки встановлені обставини справи свідчать про обґрунтованість вимог заяви про необхідність вирішення питання про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 користуючись повноваженнями представника, всупереч його волі самостійно подав апеляційну скаргу, що суперечить волевиявленню ОСОБА_1
20 липня 2023 року, засобами поштового зв'язку, представник ОСОБА_1 - адвокат Швидкий Є. П. надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивований тим, що апеляційна скарга підписана ним, на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 02 лютого 2023 року № 004-40000975 на ведення справи № 206/408/23 в суді та пункту 11 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». ОСОБА_1 в суді першої інстанції заперечував проти задоволення заяви, користуючись процесуальними правами представника адвокат подав апеляційну скаргу.
Рішення суду першої інстанції не обґрунтоване та не містить мотивів необхідності примусової госпіталізації до психіатричного закладу, немає доказів у справі про те, що поведінка ОСОБА_1 є небезпечною для нього та оточуючих, що суперечить статті 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року поновлено строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року справу призначено до розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 04 липня 2023 року зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 552/5273/18, від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги з таких підстав.
Суди встановили, що 29 січня 2023 року ОСОБА_1 був госпіталізований до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», за направленням КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР лікарем-психіатром Шелест, у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу, внаслідок чого він обумовлює небезпеку для себе та оточуючих.
При обстеженні його психічного стану в КП «ДБКЛПД» ДОР» комісія лікарів підтвердила обґрунтованість госпіталізації громадянина ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів, щодо обґрунтування необхідності госпіталізації до КП «ДБКЛПД» ДОР», ОСОБА_1 поставлено попередній діагноз - БАР, поточний маніакальний епізод з психотичними включеннями, відповідно потребує госпіталізації до психіатричного закладу згідно Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року №1489-111.
За змістом письмових пояснень Шелеста Д. М. під час його чергування йому надійшов виклик № 510 29 січня 2023 року ОСОБА_1 , 35 років з болями в животі та діарея. По прибуттю на виклик на зустріч йому біг чоловік з виделкою в руках з агресивними висловами та погрозами. Після зауваження викинув виделку та надалі поводився агресивно та на зауваження не реагував.
Статтею 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов'язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.
Відповідно до частини першої статті 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Згідно із частинами першою, другою статті 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці.
У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
Надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку розглядаються як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод з гарантіями, що передбачені цією статтею.
Однак, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод особа може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.
Перед тим як визначати, чи було достовірно доведено, що особа страждає на психічний розлад, вид і ступені якого можуть бути підставою для примусового тримання цієї особи у психіатричній лікарні, суди повинні встановити, чи було таке тримання законним у розумінні підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, зокрема, чи була дотримана процедура, передбачена чинним законодавством України.
Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Відповідність такого позбавлення особи свободи національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин, які повинен встановити суд, розглядаючи справу.
Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07 (провадження № 14-9свц18).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав примусової госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричної лікарні, оскільки примусова госпіталізація до психіатричного закладу виключно на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» без урахування заперечень ОСОБА_1 та за відсутності доказів того, що він вчиняє (вчинив) чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, є неприпустимою і призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» у касаційній скарзі зазначає, що не було належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, в результаті чого суд апеляційної інстанції розглянув справу та постановив рішення без його участі.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (пункт 5.8. Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року в справі № 120/4298/21-а (адміністративне провадження № К/990/281/22) вказано, що: «пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення), встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. З огляду на це Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про відсутність у нього офіційної електронної адреси.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» вказана електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із матеріалів справи вбачається, що:
ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 02 лютого 2023 року.
ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12 квітня 2023 року.
ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 15 березня 2023 року, копію апеляційної скарги та повідомлення про призначення апеляційної скарги до розгляду надіслано КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» за електронною адресою: dkpl@i.ua. (а. с. 43)
в судове засідання, призначене на 12 квітня 2023 року сторони не з'явилися, та суд розглянув справу в їх відсутність.
у матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа до електронної скриньки КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» за електронною адресою: dkpl@i.ua. (а. с. 44 )
Електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яку суд апеляційної інстанції направив КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 15 березня 2023 року, копію апеляційної скарги ОСОБА_1 , судову повістку-повідомлення про призначення розгляду справи на 12 квітня 2023 року (а. с. 42-44), є офіційною і діючою у весь період з часу складення висновку від 20 січня 2023 року (а. с. 3 зворот) і до касаційного розгляду справи.
Відтак повідомлення заявника про судове засідання, призначене на 12 квітня 2023 року, є належним, а факт направлення йому копії апеляційної скарги - підтвердженим.
Доводи касаційної скарги про подання представником ОСОБА_1 - адвокатом Швидким Є. П. апеляційної скарги всупереч волі ОСОБА_1 є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства.
У цій справі ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2023 року доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захисника для здійснення його захисту за призначенням у справі за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку. На виконання цієї ухвали зазначений Центр видав адвокату Швидкому Є. П. доручення про надання безоплатної правової допомоги від 02 лютого 2023 року № 004-40000975, яке додано останнім до апеляційної скарги (а. с.12, 14, 36-37). ОСОБА_1 від послуг вказаного представника не відмовлявся, що давало Швидкому Є. П. повноваження подавати апеляційну скаргу від імені ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Оскільки оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, його належить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук