31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 204/10617/23
провадження № 61-16380св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І.,
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєва Євгенія Олександрівна, Державне підприємство «Сетам», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
У липні 2023 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєва Є. О., Державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту.
Одночасно з позовною заявою Дніпровська міська рада подала заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що їй стало відомо про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Підставою для реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 стало свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Дніпровської міської ради 27 січня 1997 року. У межах виконавчого провадження № 71071522 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєва Є. О. 23 лютого 2023 року внесла до Реєстру відомості про арешт спірної квартири.
Із сайту ДП «Сетам» Дніпровській міській раді стало відомо, що спірна квартира виставлена на електронні торги під лотом № 526667, електронні торги призначені на 19 липня 2023 року. Станом на 05 липня 2023 року для участі у торгах відповідно до інформації на сайті ДП «Сетам» вже зареєстровано три учасники.
Позивач вказував, що відповідно до інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 28 червня 2023 року за архівними даними приватизаційних справ немає інформації щодо передачі у власність громадянам шляхом приватизації спірної квартири. Розпорядження від
17 січня 1997 року № 968 орган приватизації не видавав.
З огляду на викладене до ухвалення рішення є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та, як наслідок, і учасника торгів, оскільки в разі проведення торгів право власності на спірну квартиру перейде до переможця електронних торгів. Тому для відновлення порушених прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що стане підставою для повторного звернення до суду. Отже, спірна квартира вибула з власності територіальної громади м. Дніпра 08 лютого 2022 року, шляхом реєстрації права власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, яке орган місцевого самоврядування не видавав.
У разі невжиття заходів забезпечення позову спірна квартира може бути відчужена за результатами електронних торгів на користь третіх осіб. Метою таких дій є отримання неправомірного прибутку за рахунок реалізації квартири, яка не належить відповідачу. Крім цього, в разі відчуження спірної квартири за результатами електронних торгів збільшиться суб'єктний склад учасників справи, і добросовісний набувач буде змушений брати участь
у судових засіданнях, що спричинить неочікувані та несприятливі наслідки для нього, оскільки потенційний добросовісний набувач під час участі
в електронних торгах з реалізації спірної квартири не володіє інформацією про наявність спору щодо спірної квартири.
Враховуючи викладене, Дніпровська міська рада просила вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження квартири
АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , у будь-який спосіб, зокрема, шляхом проведення електронних торгів; заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на квартиру
АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ; зупинення продажу квартири АДРЕСА_1 ; заборони
ДП «Сетам» або будь-якому його регіональному відділенню проводити електронні торги щодо продажу квартири
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від
17 липня 2023 року заяву задоволено частково.
В порядку забезпечення позову заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження та реєстрації переходу права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,9 кв. м, житловою площею 40,5 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2578686912020, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 27 січня 1997 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, номер відомостей про речове право 46625129.
В порядку забезпечення позову зупинено продаж квартири
АДРЕСА_1 , загальною площею 63,9 кв. м, житловою площею 40,5 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2578686912020, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 27 січня 1997 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, номер відомостей про речове право 46625129.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що належним, необхідним та співмірним способом забезпечення позову, з урахуванням змісту позовних вимог, буде заборона будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження та реєстрації переходу права власності на спірну квартиру, а також зупинення продажу цієї квартири. При цьому суд вказав, що забезпечення позову таким способом, як заборона
ДП «Сетам» або будь-якому його регіональному відділенню проводити електронні торги щодо продажу квартири, позивач належним чином не обґрунтував та не довів, що невжиття забезпечення позову таким способом може у подальшому вплинути на можливість реального виконання рішення суду в разі задоволення позову про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту. Крім того, забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження та реєстрації переходу права власності на нерухоме майно, а також шляхом зупинення продажу квартири виключає можливість для ДП «Сетам» або будь-якого його регіонального відділення проводити електронні торги щодо продажу квартири, а тому застосування такого заходу забезпечення позову
в даному випадку є недоцільним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від
17 липня 2023 року скасовано в частині забезпечення позову щодо зупинення продажу квартири та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви забезпечення позову в частині зупинення продажу квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2578686912020, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 27 січня 1997 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, номер відомостей про речове право 46625129 відмовлено.
В іншій частині ухвалу Красногвардійського районного суду
м. Дніпропетровська від 17 липня 2023 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині зупинення продажу спірної квартири, апеляційний суд виходив із того, що обраний судом вид забезпечення позову, а саме заборона будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження та реєстрації переходу права власності на спірну квартиру, цілком відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
16 листопада 2023 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року та залишити в силі ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня
2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України, пункт 2 Розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, які підлягають обов?язковому застосуванню під час розгляду таких справ. Заявник вказує, що за відсутності
в резолютивній частині судового рішення формулювання «зупинити продаж арештованого майна», організатор торгів не може застосувати пункт 2 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна. Захід забезпечення позову, який залишився, не є ефективним, оскільки торги будуть продовжені і у переможця торгів виникне необхідність у скасуванні заходів забезпечення позову, які залишились.
Вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20, щодо застосування правил пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України, за змістом яких зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Погрібному С. О.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
Зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року до закінчення касаційного провадження у справі.
03 січня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2024 року касаційну скаргу і матеріали справи передано судді-доповідачу Коротуну В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки за змістом касаційної скарги постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року в частині вирішення питання про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження та реєстрації переходу права власності спірної квартири і заборони ДП «Сетам» або будь-якому його регіональному відділенню проводити електронні торги щодо продажу спірної квартири не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України оскаржуване судове рішення в цій частині не переглядається.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєва Є. О., ДП «Сетам», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зняття з неї арешту.
Одночасно з позовною заявою Дніпровська міська рада подала заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що у зв?язку з незаконним вибуттям спірної квартири із власності територіальної громади м. Дніпра, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та, як наслідок, і учасника торгів до ухвалення рішення. В окремо поданій заяві міська рада просила забезпечити позов шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , у будь-який спосіб, зокрема, шляхом проведення електронних торгів; заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на реєстрацію права власності на квартиру
АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ; зупинення продажу квартири АДРЕСА_1 ; заборони
ДП «Сетам» або будь-якому його регіональному відділенню проводити електронні торги щодо продажу квартири
АДРЕСА_1 .
Спірна квартира виставлена ДП «Сетам» на електронні торги під лотом
№ 526667.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення апеляційного суду вищезазначеним вимогам закону повною мірою не відповідає.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Згідно з частинами першою - другою статті 149 ЦПК Україні суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,
в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема,
з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У постанові Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20 (провадження № 61-158сво21), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зроблено такий висновок:
«У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Зазначене згоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 лютого 2020 року у справі
№ 381/4019/18, провадження № 14-729цс19.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано, застосовуючи пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України, задовольнили заяву Дніпровської міської ради в частині забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна (квартири), оскільки позивач подав позов про визнання права власності на виставлене на продаж арештоване майно.
Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі.
Зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів
у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено».
Переглядаючи цю справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув і дійшов неправильного висновку про відмову
в забезпеченні позову шляхом зупинення продажу спірної квартири, оскільки зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів
у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року в частині відмови
в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення продажу спірної квартири та залишення в силі в цій частині ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня
2023 року.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо
в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову
в частині зупинення продажу спірної квартири.
Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційний суд помилився в застосуванні норм процесуального права, судове рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення продажу спірної квартири відповідно до статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі в цій частині ухвали суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українипостанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, судові витрати, понесені заявником за подання касаційної скарги,
у розмірі 2 684,00 грн слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради.
Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову шляхом зупинення продажу квартири АДРЕСА_1 скасувати, залишити в силі в цій частині ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня
2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради 2 684,00 грн судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
В. І. Крат
М. Ю. Тітов