08 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/15044/23
Провадження № 22-ц/4820/229/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» про списання неправомірно нарахованої суми боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 листопада 2023 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (далі - ТОВ «Хмельницькенергозбут») про списання неправомірно нарахованої суми боргу посилаючись на те, що відповідач неправомірно вимагає від неї сплати неіснуючого боргу за електроенергію та погрожує їй вимкнути світло.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просила суд списати неправомірно нараховану суму боргу по кв. АДРЕСА_1 , у розмірі 33 141 грн 18 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 листопада 2023 року, в якому ухвалою від 9 листопада 2023 року виправлено описку, в позові відмовлено.
Суд керувався тим, що позивачка не надала доказів сплати комунальних послуг за користування електричною енергією, а тому її позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Хмельницькенергозбут» неправомірно нарахувало борг за послуги з електропостачання, хоча між сторонами не був укладений договір про постачання електричної енергії. Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправомірно відхилив ряд її клопотань, зокрема, про залучення до участі у справі співвідповідача, про повернення розгляду справи на стадію підготовчого засідання, про надання можливості для укладення договору з адвокатом, і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТОВ «Хмельницькенергозбут» не подало відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ТОВ «Хмельницькенергозбут» здійснює постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 . Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_1 .
За період з 1 січня 2019 року до 30 червня 2023 року (згідно показників приладу обліку споживання електричної енергії та діючих тарифів) ТОВ «Хмельницькенергозбут» нарахувало плату за користування електричною енергією по вказаному особовому рахунку у розмірі 33 141 грн 18 коп.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 1 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VІІІ) встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Одним із видів комунальних послуг є послуги з постачання та розподілу електричної енергії (стаття 5 Закону №2189-VІІІ).
У статті 12 Закону №2189-VІІІ визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Таким законом є Закон України від 13 квітня 2017 року №2019-VІІІ «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон №2019- VІІІ).
За змістом статті 1 Закону №2019-VІІІ споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
В силу частини третьої статті 58 Закону №2019-VІІІ споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів .
Згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних відносин) укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (пункт 1.2.15).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (пункт 2.1.6).
Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів (пункт 4.1).
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (пункт 4.12).
Із положень Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №311, слідує, що індивідуальні побутові споживачі зобов'язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об'єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО /постачальнику послуг комерційного обліку/ (у ролі ОЗД /оператора зчитування даних з лічильників/) в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу або ППКО /постачальника послуг комерційного обліку/ (у ролі ОЗД /оператора зчитування даних з лічильників/); 2) за телефоном чи іншими електронними засобами; 3) шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку; 4) через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом згідно з укладеним договором (пункт 8.6.2).
У разі неотримання оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) від споживача фактичних показів лічильника(ів) до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, та за умови, що з технічних причин покази не отримані за допомогою засобів дистанційної передачі даних, оціночні покази лічильника на початок першої доби цього календарного місяця визначаються оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) шляхом додавання до останнього отриманого ними фактичного показу лічильника величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою останнього зчитування фактичних показів та першим числом цього календарного місяця (пункт 8.6.5).
Якщо за підсумками наступного місяця споживач надасть покази лічильника, визначення фактичного обсягу розподілу та споживання електричної енергії за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показів, показів, зчитаних оператором системи або ППКО та показів, на які споживачу здійснено розрахунки (пункт 8.6.6).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи в забезпеченні належних умов проживання у житлових приміщеннях у порядку, встановленому законодавством. Ця діяльність здійснюється на підставі відповідних договорів про надання комунальних послуг, укладених між їх виконавцями та споживачами.
Електропостачання (постачання та розподілення електричної енергії) є одним із видів комунальних послуг.
За своєю правовою природою договір постачання електричної енергії, є відплатним, а предметом виконання грошового зобов'язання за цим договором є певна грошова сума, що має бути сплачена споживачем виконавцю.
Власники житлових приміщень (власники електроустановок) зобов'язані оплатити спожиту електричну енергію відповідно до умов укладеного договору. Розмір плати за послуги з постачання електричної енергії розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку (лічильників) або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Також договір постачання електричної енергії відноситься до публічних договорів приєднання. Як правило ці договори укладаються між виконавцем і споживачем відповідно до типових або примірних договорів. Про приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) можуть свідчити такі дії як підписання споживачем заяви-приєднання, отримання споживачем послуги з електропостачання, незаперечення проти надання виконавцем таких послуг та внесення плати за ці послуги.
Зібрані докази вказують на те, що протягом 2019-2023 років ОСОБА_1 споживала послуги з постачання та розподілення електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 , але не оплачувала ці послуги, внаслідок чого ТОВ «Хмельницькенергозбут» як електропостачальник нарахувало їй заборгованість станом на 30 червня 2023 року у розмірі 33 141 грн 18 коп.
ОСОБА_1 не оспорює підстави та розмір нарахованої ТОВ «Хмельницькенергозбут» заборгованості за послуги з електропостачання.
При цьому ОСОБА_1 споживала послуги з електропостачання та не висловлювала заперечення щодо їх надання виконавцем, отже вона фактично приєдналася до умов відповідного договору з надання комунальних послуг.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_1 своїх позовних вимог.
Посилання ОСОБА_1 на неправомірність нарахованого ТОВ «Хмельницькенергозбут» боргу за послуги з електропостачання та відсутність укладеного між сторонами договору з надання цих послуг суперечать фактичним обставинам справи та чинним нормам законодавства.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є безпідставними.
Процесуальні дії суду не вплинули на правильність вирішення спору та не призвели до порушення прав позивачки.
3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 9 лютого 2024 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Карплюк О.І.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 19