Справа № 461/4238/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/237/24 Доповідач: ОСОБА_2
08 лютого 2024 року м. Львів
Суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 , вивчивши матеріали скарги Індрек Пидер, представника GIG Holdings OU (reg.number 12274151, Естонія), на ухвалу слідчого судді Галицького районного суд м. Львова від 19 серпня 2022 року про накладення арешту на майно та ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26 серпня 2022 року про передачу в управління майном,
встановив:
ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2022 року задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно, накладено арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (ЄДРПОУ 30823262) в розмірі 11 050 000 грн. та відповідні корпоративні права (100%), які належать GIG Holdings OU (reg.number 12274151, Естонія).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2022 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах - ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді місцевого суду про накладення арешту на майно без змін.
Ухвала апеляційного суду набирала законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягала.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26 серпня 2022 року задоволено клопотання прокурора про передачу в управління майна на яке накладено арешт у кримінальному провадженні №42022140000000199 від 18 липня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
Передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів корпоративні права належні GIG Holdings OU (reg. number 12274151, Естонія) вартістю внеску 11 050 000 грн., що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (ЄДРПОУ 30823262), на які ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2022 року накладено арешт, для управління за договором на підставах, у порядку та умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Галицького районного суд м. Львова від 19 серпня 2022 року про накладення арешту на майно та ухвалою слідчого судді Галицького районного суд м. Львова від 26 серпня 2022 року про передачу в управління майна, Індрек Пидер, в інтересах GIG Holdings OU (reg.number 12274151, Естонія), подав скаргу.
Вивчивши матеріали скарги, які надійшли на адресу апеляційного суду, приходжу до наступного висновку.
Завданням кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Статтею 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.
Окрім того, апеляційний суд враховує висновок, сформульований у Постанові об'єднаної палати ККС ВС від 27 січня 2020 року у справі № 758/16546/18 (провадження № 51-620кмо19), де зазначено, що потрібно розрізняти підстави для арешту майна від передачі такого майна на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а їх ототожнення є помилковим.
Кримінальне процесуальне законодавство передбачає спеціальну процедуру (особливий спосіб) визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Зокрема, звернення до суду з клопотанням щодо визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, а слідчий суддя, керуючись положеннями статей 100, 171-173, ч. 3 ст. 309 КПК та п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», розглядає таке клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів, у тому числі й майна, на яке накладено арешт, у кримінальному провадженні.
У відповідності до ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; арешт майна або відмову у ньому; тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; відсторонення від посади або відмову у ньому; продовження відсторонення від посади; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Частиною 3 ст. 309 КПК передбачено, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Саме до таких рішень належить і рішення слідчого судді, яким визначається порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні.
Відтак, кримінальним процесуальним законом не передбачено в даному випадку право на оскарження ухвали слідчого судді про передачу в управління майна.
Що стосується ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2022 року, то апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, приходжу до наступного висновку.
Як убачається з матеріалів справи, скарга, подана 24 січня 2024 року через поштове відділення та надійшла на адресу апеляційного суду 7 лютого 2024 року, із значним пропуском п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2022 року, передбаченого ст. 395 КПК України, без клопотання про поновлення строку. Окрім того, в скарзі апелянт зазначає, що йому не було відомо про накладення арешту на майно, та про наявність кримінального провадження (проте зазначає, що 28 вересня 2023 року він відвідував місцеву прокуратуру з метою отримання інформації про хід розслідування у даному кримінальному провадженні), однак не представив даних, коли дізнався про накладений арешт на вказане майно, та не долучив доказів.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Окрім того, відповідно до ст. 396 КПК України апеляційна скарга подається в письмовій формі. В апеляційній скарзі зазначаються: найменування суду апеляційної інстанції; прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; перелік матеріалів, які додаються.. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.
Перевіривши скаргу, яка надійшло на адресу суду, на відповідність вимогам кримінального процесуального закону,вважаю, що така не відповідає вимогам ст. 396 КПК України
Виходячи з вищевикладеного, оскільки строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2022 року пропущений і апелянт не порушує питання про його поновлення, скаргу ОСОБА_4 , представника GIG Holdings OU (reg.number 12274151, Естонія) слід повернути.
Відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому КПК України у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 399 КПК України,
постановив:
скаргу ОСОБА_4 , представника GIG Holdings OU (reg.number 12274151, Естонія) на ухвалу слідчого судді Галицького районного суд м. Львова від 19 серпня 2022 року про накладення арешту на майно та ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26 серпня 2022 року про передачу в управління майном - повернути апелянту.
Копію ухвали разом із скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_2