Справа № 442/7536/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1188/23 Доповідач: ОСОБА_2
06 лютого 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, в режимі відеоконференції ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40», справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2023 року щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_6 , від відбування призначеного покарання,
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_6
встановила:
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання.
Не погоджуючись з даною ухвалою, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить переглянути ухвалу суду першої інстанції та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі призначеного вироком Селидівського міського суду Донецької області від 17 грудня 2019 року.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу несправедливою по відношенню до нього, оскільки він сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 раніше судимим 28.07.2014 вироком Селидівського міського суду за ч.1 ст.289, ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки. 06.11.2017 вироком Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_6 засудженого за ч.2 ст.289, ч.1 ст.71, ч.5 ст.72 КК України засуджено до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Вироком Селидівського міського суду від 13.05.2019 ОСОБА_6 засуджено за ч.3 ст.189, ч.1 ст.71, ч.5 ст.72 КК України до 7 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 13.05.2019, кінець строку - 01.12.2024.
З поданих матеріалів та характеристики на засудженого, затв. начальником Державної установи «Дрогобицька випрана колонія №40» від 24.10.2023 вбачається,, що засуджений ОСОБА_6 має місце проживання, має вищу освіту, має кваліфікацію. Стверджує, що має бажання працювати, але за поведінкою особи чи з інших джерел інформації зрозуміло, що це не відповідає дійсності. Особа частково матеріально залежна від своєї сім'ї, друзів. Не вміє раціонально використовувати кошти. Стикаючись з проблемою, вчиняє перше - ліпше, що спадає на думку. Стикаючись з проблемою, особа нездатна знайти шляхи її вирішення або легко здається і відступає перед труднощами. Не може передбачити наслідки своїх дій. Відсутні явні прояви неадекватної поведінки. Відсутні явні ознаки нервового збудження. Відсутні ознаки пригнічення. Самооцінка адекватна. Особа зловживала алкоголем. За словами засудженої особи, відсутні ознаки щодо зв'язку вживання алкоголю з підвищенням агресивності. Не має дисциплінарних стягнень. Особа вмотивована до припинення вживання та невживання на свободі, проходить відповідні програми. Є помітний вплив алкоголю на життя, вчиняв неправомірні дії в стані алкогольного сп'яніння, проходить відповідні програми щодо не вживання алкоголю на волі. До засудження особа підтримувала кримінальні зв'язки або зв'язки з особами з антисоціальною поведінкою. Легко піддається впливу про кримінального та/або антисоціального оточення. Соціальні зв'язки підтримуються. Особа відновила стосунки з рідними та близькими. Стабільні зв'язки з рідними та близькими, які позитивно впливають на засуджену особу. Вину визнає повністю. Не вчиняв порушень протягом останніх півроку. Притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені. Особа переводилася з дільниці соціальної реабілітації до установи виконання покарань, за власною заявою. Двічі застосовувались заохочення у виді подяки: 26.12.2022 та 05.01.2022. Декілька разів застосовувались стягнення: 22.12.2017 - догана, 02.03.2018 - догана, 06.11.2020 - сувора догана. Бажає змінити своє життя, про те це бажання має поодинокий та несистемний характер. Стверджує, що має бажання брати участь в програмах/заходах, але за поведінкою особи чи з інших джерел інформації зрозуміло, що це не відповідає дійсності, або відвідуючи заходи програми, особа не бере активно участі в діяльності групи/відвідує несистемно. Усвідомлює, що саме потребує змін, але при цьому нічого не робить. Має позитивні плани на майбутнє, але розуміє, яким чином їх втілити. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як: середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства - середній.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_6 , про задоволення апеляційної скарги, міркування прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, вивчивши матеріали справи, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ст. 107 КВК України дотримання норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії є обов'язковим для засуджених упродовж усього строку відбування ними покарання.
Приймаючи рішення про застосування до засудженого ст. 81 КК України, суд повинен брати до уваги не лише доводи клопотання засудженого, а й інші дані щодо засудженого у їхній сукупності.
Стаття 81 КК України не містить імперативної вказівки на її застосування, а носить рекомендаційний характер і застосовується судом за наявності усіх умов передбачених даною статтею і доказів того, що засуджений дійсно заслуговує на застосування до нього умовно-дострокового звільнення.
Основним критерієм умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, є не тільки відбуття певної частини покарання, що в даному випадку становить 2/3 від терміну покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу, відшкодування завданих злочином збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 раніше судимим 28.07.2014 вироком Селидівського міського суду за ч.1 ст.289, ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки. 06.11.2017 вироком Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_6 засудженого за ч.2 ст.289, ч.1 ст.71, ч.5 ст.72 КК України засуджено до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Вироком Селидівського міського суду від 13.05.2019 ОСОБА_6 засуджено за ч.3 ст.189, ч.1 ст.71, ч.5 ст.72 КК України до 7 років позбавлення волі.
Початок терміну покарання 13.05.2019, кінець строку - 01.12.2024 року.
Як встановлено в суді апеляційної інстанції, на момент розгляду справи в суді першої інстанції 27.10.2023 було з'ясовано всі обставини справи, а також те, що належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправно-трудової установи під час відбуття покарання, його належна поведінка та сумлінне ставлення до праці є для ОСОБА_8 обов'язком впродовж всього строку відбування покарання, а не підставою для умовно-дострокового звільнення.
Враховуючи те, що основним критерієм умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, є не лише відбуття певної частини покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання.
Згідно наявної у справі характеристики вбачається, що засуджений ОСОБА_6 притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені. Засуджений переводився з дільниці соціальної реабілітації до установи виконання покарань, за власною заявою. Двічі застосовувались заохочення у виді подяки: 26.12.2022 та 05.01.2022. Декілька разів застосовувались стягнення: 22.12.2017 - догана, 02.03.2018 - догана, 06.11.2020 - сувора догана.. Бажає змінити своє життя, про те це бажання має поодинокий та несистемний характер. Стверджує, що має бажання брати участь в програмах/заходах, але за поведінкою особи чи з інших джерел інформації зрозуміло, що це не відповідає дійсності, або відвідуючи заходи програми, особа не бере активно участі в діяльності групи/відвідує несистемно. Усвідомлює, що саме потребує змін, але при цьому нічого не робить. Має позитивні плани на майбутнє, але розуміє, яким чином їх втілити. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як: середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства - середній. Однак цього є недостатньо для виправлення та звільнення умовно достроково від відбування покарання.
На думку колегії суддів судом першої інстанції по даній справі було прийнято законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.
Апеляційні доводи засудженого правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Порушень закону, які б впливали на законність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2023 року щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: