Справа 688/425/24
№ 3/688/201/24
Іменем України
12 лютого 2024 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Стаднічук Н.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 566202 від 18.01.2024 року 18 січня 2024 року близько 11.30 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 повторно протягом року за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , тобто вчинив дії психологічного характеру: ображав нецензурною лексикою, погрожував, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство форма домашнього насильства включає словесні образи, погрози, у тому числі, щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Письмові пояснення ОСОБА_2 не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки вона не попереджалася про кримінальну відповідальність про надання завідомо неправдивих показань.
З відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачаються образи нецензурною лайкою та погрози ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 .
Інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Наявність лише протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом вини особи за відсутності інших належних доказів.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Сам факт визнання вини особою не може бути достатнім доказом її вини за відсутності інших належних доказів.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 не встановлено належними та допустимими доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Н.Л. Стаднічук