Справа № 686/22066/16-к
Провадження № 1-кс/686/645/24
01 лютого 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №12016240010006924,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 36,6 кв.м., який був накладений в рамках кримінального провадження №12016240010006924.
Третя особа ОСОБА_3 та прокурор, які клопотали про розгляд справи у їх відсутності, в судове засідання не з'явились.
Дослідивши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №12016240010006924, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016240010006924 від 28.10.2016 р., правова кваліфікація правопорушень - ч.3 ст.190, ст.356, ч.3 ст.358 КК України.
З наданих матеріалів кримінального провадження (витягу з ЄРДР) вбачається, що, окрім іншого, досудове розслідування у вказаному провадженні здійснюється з приводу того, що «в період часу з 18.01.2012 по 18.08.2015 невстановлена особа, діючи з єдиним умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, перебуваючи на території м.Хмельницький, шляхом обману, під приводом зміни проектної та дозвільної документації на житлові будинки АДРЕСА_2 , заволоділа грошовими коштами власників квартир вказаного багатоквартирного будинку, на загальну суму, яка у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим, своїми умисними діями, завдала потерпілим шкоди у великих розмірах.».
В рамках даного кримінального провадження 11.11.2019 року ОСОБА_3 було подано клопотання до СУФР ГУ ДФС у Хмельницькій області про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , з метою збереження доказів.
14.11.2019 р., постановою слідчого, вказана квартира була визнана речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2019 року було накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на квартиру АДРЕСА_1 .
Правовою підставою для накладення арешту на цю квартиру, стала необхідність її збереження, як речового доказу.
На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016240010006924 не закінчено, однак, потреба в арешті квартири АДРЕСА_1 , на даний час відпала, що й підтвердив прокурор в своїх письмовій позиції, згідно з якою він не заперечує щодо скасування арешту, накладеного на вказану квартиру.
Подальше збереження накладеного арешту на це майно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна та завданнями кримінального провадження, і потягне за собою порушення прав і законних інтересів ОСОБА_3 , що суперечить положенням ст.41 Конституції України. Крім того, стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод декларує право кожної фізичної або юридичної особи вільно володіти своїм майном.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Позбавлення ОСОБА_3 можливості вільно володіти його майном, в даному випадку, суттєво порушує інтереси особи, яка не є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні, та тривалий час позбавлена можливості користуватися своїм майном.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не закінчено, однак, на думку слідчого судді, скасування арешту, накладеного на належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , не створить будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження, що також узгоджується з письмовою позицією прокурора. Тому, вважаю за необхідне скасувати арешт, накладений на це майно, в зв'язку з чим, подане ОСОБА_3 клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2019 року, у кримінальному провадженні №12016240010006924, на належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя