Справа № 686/25402/23
Провадження № 2/686/1284/24
(заочне)
09 лютого 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Хмельницького цивільну справу №686/25402/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що їхнє сімейне життя не склалось у зв'язку з несумісністю характерів, різними поглядами на життя. Від шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає. Сімейні стосунки припинені. Спільне господарство не ведеться, спору щодо розподілу майна у сторін немає.
Позивач в судове засідання подала заяву про слухання справи за її відсутності, просить позов задоволити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився про день та час слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань в судове засідання не направляв.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і суперечить їх інтересам, що має істотне значення по справі.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 03 квітня 2002 року, про що Виконавчим комітетом Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області (повторно свідоцтво видано Деражнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області), зроблено актовий запис № 1. Сімейні стосунки припинені, примирення та подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, а тому за таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, а саме 1 073,60 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.09.2023, укладений між позивачем та адвокатом Масютіним С.О., згідно якого оплата гонорару адвокату за надання правової допомоги складає 3 500 грн., також надано копію квитанції до прибуткового касового ордера №2209/23, відповідно до якого адвокатом одержано від ОСОБА_1 кошти в сумі 3 500 грн. за надання правової допомоги по справі.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справах у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява№19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, аналізуючи викладені норми права та враховуючи обставини справи, обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом Малютіним С.О. на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, вважає необхідним задовольнити частково, відшкодувати за рахунок відповідача витрати на правову допомогу понесені позивачем ОСОБА_1 у даній справі, в розмірі 2 000 грн., в решті слід відмовити.
Так, суд приходить до висновку, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. є завищеною щодо іншої сторони спору, із врахуванням складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, а також дійсної необхідності понесення таких витрат.
Керуючись ст.ст. 141, 263, 265,280 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов задоволити частково.
Шлюб зареєстрований 03 квітня 2002 року Виконавчим комітетом Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області (повторно свідоцтво видано Деражнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області), актовий запис № 1 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн. та 2 000 грн. витрат на правничу допомогу. В решті - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 12.02.2024 року.
Суддя