Справа № 685/1189/23
Провадження № 1-кп/675/37/2024
"09" лютого 2024 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , його захисника ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_11 , його захисника ОСОБА_12 , розглянувши в м. Ізяслав Хмельницької області у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури про продовження строку запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , який обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_9 , який обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_11 , який обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України -
На розгляді Ізяславського районного суду Хмельницької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
При цьому ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22.12.2023 було продовжено запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у виді тримання під вартою до 19.02.2024 включно.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку обраних щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, з огляду, що по спливу визначеного строку їх дії дане кримінальне провадження не може бути розглянутим по суті, натомість ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу та його подальшого продовження не зменшилися.
Прокурор покликається на те, що в разі зміни запобіжних заходів обвинувачені зможуть незаконно впливати на інших учасників кримінального правопорушення, зокрема свідків, переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином з метою покращення свого становища, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та їх захисники у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Також, на їх думку, доводи прокурора є тільки припущеннями не підтвердженими будь-якими доказами, тому вважають за необхідне застосування до ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Як вважають обвинувачені та захисники, цілодобовий домашній арешт повністю зможе забезпечити процесуальну поведінку обвинувачених під час розгляду кримінального провадження або встановлення посильного розміру застави.
Вислухавши доводи прокурора в обгрунтування поданих ним клопотання, думку обвинувачених та доводи їх захисників, суд встановив наступні обставини та прийшов до такого висновку.
Необхідно наголосити, що згідно приписів ст. ст. 199, 315 КПК України, суд зобов'язаний розглянути клопотання щодо продовження строку тримання під вартою до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене.
Таким чином, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 під вартою, оскільки до 19.02.2024 кримінальне провадження закінчене не може бути, у справі не допитані свідки, та не досліджені письмові докази.
Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України, матеріали клопотань містять достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стаття 177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість його зміни на більш м'який запобіжний захід, суд враховує самі критерії обгрунтованості підозри та практику Європейського суду з прав людини.
Слід зазначити, що тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
При цьому, суд констатує і те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Практика Європейського суду з прав людини, вказує, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Під час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 судом враховано, що останній раніше судимий за вироком Тернопільського міського суду від 03.05.2022 за ч. 3 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, та маючи не зняту і непогашену судимість, продовжив вчиняти кримінальні правопорушення та обвинувачується в організації місця для незаконного виготовлення психотропних речовин, організації незаконного виготовлення, придбання, зберігання, пересилання, а також в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
Також, ОСОБА_9 будучи в силу ст. 89 КК України раніше не судимим, обвинувачується в організації та утримання місця для незаконного виготовлення психотропних речовин, незаконному зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
ОСОБА_11 в свою чергу обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України
Санкціями вказаних статей, зокрема ч. 3 ст. 307 КК України передбачено позбавлення волі на строк до 12 років.
Також судом враховується позиція обвинувачених та захисників, які просили змінити міру запобіжного заходу непов'язаного з позбавленням волі.
Проте, на думку суду, з огляду на санкцію інкримінованих злочинів є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачені зможуть переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Необхідно врахувати, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, про що неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії».
Судом об'єктивно враховано, що в даному кримінальному провадженні судовий розгляд знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, не дослідженні докази, не допитані свідки, що не виключає існування ризиків щодо переховування обвинувачених від суду.
На переконання суду, висунуте обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, які мають підвищений ступінь суспільної небезпеки та обставини, що зазначені вище, у своїй сукупності свідчать про те, що і надалі продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження.
Доводи обвинувачених та їх захисників про наявність достатніх доказів, які б свідчили про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема і у виді цілодобового домашнього арешту, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.
Наявні в суду дані на обвинувачених та загалом обставини, на які покликаються захисники щодо підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, на відповідній стадії судового процесу не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні прокурором. На думку суду такі обставини не є визначальними при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, так як вказані обставини існували і на момент вчинення інкримінованих дій, однак не виступили стримуючим фактором поведінки обвинувачених.
Розглянувши можливість застосування до обвинувачених альтернативних запобіжних заходів, суд вважає, що до них не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. У даному випадку, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинувачених шляхом продовження останнім строку найсуворішого запобіжного заходу є виправданою.
Суд вказує, що прокурор довів, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, які не могли зменшитися, що в свою чергу дає підстави для продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак подані клопотання підлягають до задоволення, натомість відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на наведене, доводи обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу, суд відхиляє, натомість запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів, тобто до 08.04.2024.
У відповідності до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, розмір застави судом не визначається.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 201, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у слідчому ізоляторі до 08.04.2024 включно, без можливості внесення застави.
Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у слідчому ізоляторі до 08.04.2024 включно, без можливості внесення застави.
Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у слідчому ізоляторі до 08.04.2024 включно, без можливості внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження і направити начальнику слідчого ізолятора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк і в тому ж самому порядку, з дня отримання копії даної ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3