пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
12 лютого 2024 року справа № 903/1244/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області без повідомлення (виклику) учасників справи
клопотання розпорядника майна Григор'єва Валерія Васильовича
про зняття арештів з активів та банківських рахунків боржника
по справі за заявою боржника Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал", м. Луцьк
про банкрутство,
встановив:
14 грудня 2023 року Дочірнє підприємство "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал" звернулось до господарського суду із заявою від 14.12.20123 №420 про відкриття провадження у справі про банкрутство підприємства. При цьому ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" просить суд розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Григор'єва В.В.
Ухвалою суду від 19.12.2013 відповідну заяву було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 03.01.2024.
Ухвало суду від 03.01.2024 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 17.01.2024.
Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал" (м. Луцьк, проспект Соборності, 25, код ЄДРПОУ 42803794), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 05 липня 2024 року, розпорядником майна ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал" призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича.
08.02.2024 від розпорядника майна ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал" арбітражного керуючого Григор'єва В.В. через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшло клопотання за вх.№01-74/276/24 від 08.02.2024 про зняття арештів з активів та банківських рахунків боржника.
В обґрунтування клопотання розпорядник зазначає, що із реєстру виконавчих проваджень стало відомо про наявність виконавчого провадження в якому боржником виступає ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал", що перебуває на виконанні у Відділі ВДС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ВП №: 73346504). В межах вказаного виконавчого провадження було накладено арешти на рухоме та нерухоме майно боржника, а також на банківські рахунки ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал".
Вказані обставини створюють перешкоди для господарської діяльності боржника ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал", відновлення його платоспроможності та проведення процедури розпорядження майном. Факт наявності відкритого виконавчого провадження після відкриття провадження в справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів суперечить положенням КУзПБ, адже відповідно до положень Кодексу після відкриття провадження в справі про банкрутство погашення вимог кредиторів відбувається в порядку та черговості визначені Кодексом.
19.01.2024 арбітражним керуючим Григор'євим В.В. до Відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було надіслано лист з повідомленням про відкриття провадження в справі про банкрутство ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал" та проханням зупинити вчинення виконавчих дій, проте станом на дату подання даного клопотання виконавче провадження все ще відкрите та не зупинене.
Дана заява арбітражного керуючого про зняття арештів у справі про банкрутство відповідно до ст. 169 ГПК України та ст. 44 КУзПБ є клопотанням з процесуальних питань та її розгляд не впливає на суть справи та її правову оцінку та не підлягає обов'язковому розгляду в судовому засідання з викликом учасників справи.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) визначено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
За змістом частин 1, 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
Частиною 5 зазначеної статті визначено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.
З аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що підприємство, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство та яке знаходиться в процедурі розпорядження майном, має право продовжувати господарську діяльність, при цьому діє мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а виконання зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку.
Згідно ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності (ч. 6 ст. 44 КУзПБ).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Накладення арештів на все майно боржника в межах виконавчого провадження перешкоджає здійсненню процедури розпорядження майном боржника.
Господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наділений процесуальними повноваженнями скасовувати арешт або інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, накладені судами інших юрисдикцій задля забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб (правові висновки Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №б-50/112-09).
Суд встановив, що наявність арештів на грошові кошти боржника та майно фактично призводять до нарощування кредиторської заборгованості, та не дає змоги повноцінно здійснювати господарську діяльність боржника, та вжити всіх дієвих заходів щодо відновлення платоспроможності боржника.
Враховуючи вищевикладене, для забезпечення можливості здійснення боржником поточної господарської діяльності, вжиття всіх заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, виконання поточних зобов'язань, в тому числі зі сплати податків, зборів і інші обов'язкових платежів, необхідно скасувати арешт та/або будь-які інші обмеження щодо розпорядження грошовими коштами та майном боржника, у зв'язку з чим клопотання розпорядника майна Григор'єва Валерія Васильовича про зняття арештів підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 8 Конституції України - Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтею 124 Конституції України передбачено поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі. Стаття 1291 Конституції України містить норму згідно якої суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 39, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 34, 59 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 234, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Клопотання розпорядника майна Григор'єва Валерія Васильовича за вх.№01-74/276/24 від 08.02.2024 про зняття арештів з активів та банківських рахунків боржника задоволити.
2. Зняти всі наявні арешти та обтяження, накладені в межах виконавчого провадження №73346504, що перебуває на виконанні у Відділі ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підлягає оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Ухвала суду підписана 12.02.2024.
Суддя В. М. Дем'як