вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"06" лютого 2024 р. Cправа № 902/1231/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070)
до: Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" (с. Стрільчинці, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22843)
до: громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "САННА-ОІЛ" (вул. Рубанського, буд. 91, с. Ковалівка, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22830)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК+" (вул. Рубанського, буд. 91, с. Ковалівка, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22830)
про стягнення 2 893 695,96 грн.
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
позивача Пашкова Н.В. за довіреністю (в режимі відеоконференції);
відповідачів 1-4 Іщенко Г.М. згідно ордерів (в режимі відеоконференції)
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" з вимогами до Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С", Товариства з обмеженою відповідальністю "САННА-ОІЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК+" та громадянина ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 від 22.06.2021 та Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7 від 22.06.2021, укладених в рамках Генерального договору про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ГЛ-КІЕ-2336 від 07.05.2019, яка станом на 14.09.2023 (включно), складає 2 893 695,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що діями відповідачів порушені законні права позивача, зокрема, на повернення основної суми кредиту, наданої першому відповідачу відповідно до умов Договорів про надання банківської послуги - кредитної лінії.
Оскільки відповідачем у справі вказано громадянина ОСОБА_1 (фізичну особу, що не є підприємцем), суд, у відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України здійснив запит (вих. №902/1231/23/1313/23 від 28.09.2023) до Центру надання адміністративних послуг Немирівської міської ради щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані (в т.ч. дату народження), що містяться в картотеці реєстраційного обліку Центр надання адміністративних послуг Немирівської міської ради про громадянина ОСОБА_1 у строки, визначені ч. 7 ст. 176 ГПК України.
Листом № 03-34-2465 від 05.10.2023 Немирівська міська рада повідомила про місце реєстрації громадянина ОСОБА_1 .
У зв'язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 13.10.2023 постановив позовну заяву Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Листом № КНО-61.1.3.1/261 від 17.10.2023, що надійшов на електронну адресу суду 17.10.2023, позивачем усунено недоліки позовної заяви.
У зв'язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. в період з 16.10.2023 по 27.10.2023 у відпустці, розпорядженням заступника керівника апарату суду № 01-28/140/2023 від 17.10.2023, у відповідності з п. 6 Порядку автоматизованого розподілу справ Господарського суду Вінницької області, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/1231/23 між суддями на загальних підставах.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023, справу №902/1231/23 передано на розгляд судді Нешик О.С.
За заявою судді Нешик О.С. від 30.10.2023, розпорядженням керівника апарату суду від 30.10.2023, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/1231/23 для передачі складу суду, визначеному при надходження позовної заяви.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023, справу №902/1231/23 передано на розгляд судді Матвійчуку В.В.
Суд, ухвалою від 31.10.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/1231/23 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 28.11.2023.
За наслідками судового засідання 28.11.2023, суд відклав підготовче засідання на 19.12.2023, про що 28.11.2023 постановив відповідну ухвалу.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 16.01.2024, про що 19.12.2023 постановлено відповідну ухвалу.
У визначену судом дату (16.01.2024) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв'язку з масштабною повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України.
Суд, ухвалою від 16.01.2024 розгляд справи по суті призначив на 06.02.2024. Постановив судове засідання 06.02.2024 у справі провести в режимі відеоконференції, забезпечивши участь представників сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На визначену судом дату з'явились представник позивача та представник відповідачів в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 06.02.2024, суд, заслухавши вступне слово представників сторін, провів стадію з'ясування обставин та перевірки їх доказами, повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представників сторін про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.
На проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 06.02.2024 представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.06.2021 між Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та Фермерським господарством "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" в межах укладеного між сторонами Генерального договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336 від 07.05.2019 укладено Договори про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 та № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7, за умовами яких Позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 6 904 262,57 грн.
На виконання умов зазначених Договорів Банком надано позичальнику кредитні кошти у сумі 2 638,300,00 грн.
В забезпечення зобов'язань за Генеральним договором між Банком та громадянином ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю "САННА-ОІЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТК+" укладено договори поруки, відповідно умов яких Поручителі несуть солідарну відповідальність з Позичальником перед Банком за порушення виконання зобов'язань по Кредитних договорах.
Позивач зазначив, що Позичальник та Поручителі не повернули у повному обсязі кредитні кошти та не сплатили у повному обсязі проценти за користування кредитом.
Неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за Кредитними договорами стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку.
Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву. При цьому, представник відповідачів у судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги у частині заявленої суми заборгованості за основною сумою кредиту відповідачами визнаються. Поряд з цим, представник заперечив проти заявлених позовних вимог в частині нарахованих процентів за користування кредитом, посилаючись на те, що відповідач-1 був ознайомлений із Правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання Генерального договору та Договорів про надання банківської послуги, тоді як до матеріалів справи долучено Правила, які діють із 26.09.2022. За твердженням представника відповідачів "Умови та правила надання банківських послуг" АТ "ПУМБ" розміщені на сайті банку, не містять підпису відповідача-1, відтак їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, тому, на його думку, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
07.05.2019 між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Банк, позивач у справі) та Фермерським господарством «НАДБУЖАНСЬКЕ-С» (Клієнт, відповідач-1) укладено Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-2336 (далі - Генеральний договір).
За умовами пункту А10 преамбули Генерального договору генеральний ліміт становить 10 000 000,00 грн (десять мільйонів гривень 00 копійок) та складається з двох сублімітів: 1 - субліміт на фінансування оборотних активів в розмірі 10 000 000,00 гри. (десять мільйонів гривень 00 копійок) та 2 - субліміт на фінансування необоротних активів в розмірі 10 000 000,00 грн (десять мільйонів гривень 00 копійок). Сума двох сублімітів погоджена Банком згідно заяв про надання відповідних банківських послуг, може перевищувати розмір генерального ліміту. При цьому, сума фактично наданих Клієнту на підставі відповідних заяв банківських послуг, у будь-якому випадку не може перевищувати розмір генерального ліміту.
Згідно пункту А11 преамбули Генерального договору дата закінчення строку дії генерального ліміту - 25.04.2024 року.
За умовами пункту 1.1. Генерального договору термін "Правила" використовується в цьому Договорі в наступному значенні: типові Правила надання АТ "ПУМБ" банківських послуг корпоративним клієнтам малого бізнесу - агробізнес підприємствам в рамках генерального договору про надання банківських послуг, що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/). Всі інші терміни, що використовуються в цьому договорі, мають значення, наведене у Правилах.
Відповідно до пункту А13 преамбули Генерального договору максимальна процентна ставка - 40% (сорок процентів) річних.
Згідно пункту 1.2. Генерального договору банк надає клієнту банківські послуги, а Клієнт приймає банківські послуги та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в Договорі, Правилах та акцептованих Банком заявах про надання банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.
Відповідно до пунктів 1.3. - 1.5 Генерального договору з метою отримання банківської послуги в межах Договору Клієнт подає до Банку заяву про надання банківської послуги відповідно до Правил. Банк приймає рішення про надання банківської послуги на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень. Акцепт Банком запропонованих умов надання банківської послуги здійснюється шляхом підписання сторонами відповідної заяви про надання банківської послуги.
Пунктом 1.6. Генерального договору визначено, що надання банківських послуг здійснюється в межах розміру генерального ліміту, визначеного в п.А10 преамбули Договору та строку дії генерального ліміту, визначеного в п. А11 преамбули Договору.
Відповідно до пункту 1.7. Генерального договору інші умови щодо надання та повернення кредиту, його обслуговування, нарахування та сплати процентів, комісійних винагород, тощо, а також відповідні права та обов'язки сторін, їх відповідальність визначаються Правилами.
За умовами пункту 2.1. Генерального договору забезпеченням боргових зобов'язань Клієнта за цим договором є Угоди про забезпечення, укладені між Банком та Клієнтом/Майновими поручителями/Поручителями щодо забезпечення, зазначеного в додатку А до цього Договору, інші угоди про забезпечення та інше забезпечення, що будуть укладені/буде оформлене в майбутньому.
Відповідно до пункту 4.1 Генерального договору цей договір складається з даного документа та додатків до нього.
Пунктом 4.2. Генерального договору сторони визначили, що підписанням цього Договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил. Укладаючи Договір, Клієнт приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Правилами стосовно Клієнта, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Правилами стосовно Банка.
Згідно пункту 4.3. Генерального договору з моменту укладення цього Договору Правила стають його невід'ємною частиною.
Відповідно до пунктів 4.4., 4.5. Генерального договору Банк має право в будь-який час вносити зміни до Правил, повідомляючи про це Клієнта, як передбачено умовами Правил. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між умовами Правил та положеннями цього Договору, такі положення цього Договору мають пріоритет.
Договір набирає чинності з дати підписання цього Генерального договору про надання банківських послуг обома сторонами та скріплення печатками Банка, Клієнта та діє до моменту виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх взятих на себе зобов'язань або до моменту його припинення розірвання в порядку, передбаченому Правилами (п. 4.8. Генерального договору).
Генеральний договір містить підписи уповноважених представників Банка та Клієнта, які скріплені печатками обох сторін.
В подальшому до Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-2336 від 13.05.2019 укладено наступні додаткові угоди: №1 від 13.05.2019; № 2 від 07.06.2019; № 3 від 10.07.2019; № 4 від 30.09.2019; № 5 від 16.12.2019; № 6 від 10.04.2020; № 7 від 26.05.2020; № 8 від 25.06.2020; № 9 від 15.07.2020; № 10 від 11.03.2021; № 11 від 22.04.2021, якими внесено зміни до Генерального договору та Правил. Додатковою угодою № 12 від 22.06.2021 текст Генерального договору викладено в новій редакції (крім пунктів А1-А9 преамбули та розділу «Реквізити та підписи Сторін»).
Для забезпечення виконання зобов'язань Фермерським господарством «НАДБУЖАНСЬКЕ-С» перед Банком за Генеральним договором були укладені наступні Договори поруки:
- між Банком та громадянином ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, Поручитель 1) - Договір поруки № МБ-П-КІЕ-2336/2 від 07.05.2019, Додаткова угода № 1 від 26.05.2020 (далі - Договір поруки 1);
- між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "САННА-ОІЛ" (далі - відповідач-3, Поручитель 2) - Договір поруки № МБ-П-КІЕ-2336/3 від 07.05.2019, Додаткова угода № 1 від 26.05.2020 (далі - Договір поруки 2);
- між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТК+" (далі - відповідач-4, поручитель 3) - договір поруки № МБ-П-КІЕ-2336/4 від 26.05.2020 (далі - Договір поруки 3).
За умовами пункту 1.1. кожного з Договорів поруки відповідачі 2-4 поручилися перед Банком як кредитором за виконання Фермерським господарством «НАДБУЖАНСЬКЕ-С» як боржником зобов'язань за Генеральним договором.
В рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-2336 від 07.05.2019, у зв'язку з отриманням Клієнтом права на участь у державній програмі "Доступні кредити 5-7-9%", між Банком та Позичальником (ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С» було укладено Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 від 22.06.2021 з визначенням ліміту банківської послуги в розмірі 5 503 925,99 грн та припиненням чинності такого ліміту - 27.02.2022 включно (далі - Кредитний договір 1).
В подальшому між Банком та Позичальником укладено ряд Додаткових угод до Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 від 22.06.2021 за допомогою електронних підписів у сервісі "Вчасно", зокрема: Додаткова угода № 1 від 16.12.2021, Додаткова угода № 2 від 14.04.2022, Додаткова угода № 3 від 08.07.2022 та Додаткова угода № 4 від 01.12.2022.
За умовами пункту 1.1. Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 від 22.06.2021 у редакції Додаткової угоди № 4 від 01.12.2022 до договору з моменту укладання цього Договору до дня, наступного за днем припинення права Клієнта на участь у програмі (незалежно від підстав), або у разі припинення/призупинення більше 6 місяців поспіль здійснення Фондом виплат державної підтримки (припинення фінансування програми з боку держави, прийняття нормативно-правових актів, обов'язкових до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом виплат державної підтримки), Клієнт користується банківською послугою на наступних умовах: вид банківської послуги - кредитна лінія; тип кредитної лінії - поновлювана кредитна лінія; ліміт банківської послуги - 1 703 000,00 грн; дата припинення чинності ліміту банківської послуги - 27.02.2023 включно.
Згідно пункту 1.1. Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 від 22.06.2021 у редакції Додаткової угоди № 4 від 01.12.2022 (Порядок нарахування і сплати процентів) незважаючи на умови правил, початком розрахункового періоду є дата першого надання кредиту за банківською послугою та/або перший банківський день після 26 числа місяця (з його урахуванням), датою закінчення розрахункового періоду є перший банківський день після 26 числа місяця (без його урахування) або день, що передує даті повернення всієї суми заборгованості за банківською послугою. Нараховані проценти сплачуються Клієнтом щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за 26 числом кожного місяця за відповідний період.
Як слідує з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором 1 належним чином, надавши відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 1 703 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами від 23.06.2021 та випискою по особовому рахунку ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С».
У свою чергу, відповідач-1 взяті на себе зобов'язання виконав не у повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С», виписками по особовому рахунку ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С».
Також, в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-2336 від 07.05.2019, у зв'язку з отриманням Клієнтом права на участь у державній програмі "Доступні кредити 5-7-9%", між Банком та Позичальником (ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С» було укладено Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7 від 22.06.2021 з визначенням ліміту банківської послуги в розмірі 1 400 326,58 грн та припиненням чинності такого ліміту - 27.06.2022 включно (далі - Кредитний договір 2).
До Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7 від 22.06.2021 між Банком та Позичальником укладено ряд Додаткових угод за допомогою електронних підписів у сервісі "Вчасно", зокрема: Додаткова угода № 1 від 16.12.2021, Додаткова угода № 2 від 14.04.2022, Додаткова угода № 3 від 08.07.2022 та Додаткова угода № 4 від 01.12.2022.
За умовами пункту 1.1. Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7 від 22.06.2021 у редакції Додаткової угоди № 4 від 01.12.2022 до договору з моменту укладання цього Договору до дня, наступного за днем припинення права Клієнта на участь у програмі (незалежно від підстав), або у разі припинення/призупинення більше 6 місяців поспіль здійснення Фондом виплат державної підтримки (припинення фінансування програми з боку держави, прийняття нормативно-правових актів, обов'язкових до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом виплат державної підтримки), Клієнт користується банківською послугою на наступних умовах: вид банківської послуги - кредитна лінія; тип кредитної лінії - поновлювана кредитна лінія; ліміт банківської послуги - 935 300,00 грн; дата припинення чинності ліміту банківської послуги - 27.12.2022 включно.
Згідно пункту 1.1. Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7 від 22.06.2021 у редакції Додаткової угоди № 4 від 01.12.2022 (Порядок нарахування і сплати процентів) незважаючи на умови правил, початком розрахункового періоду є дата першого надання кредиту за банківською послугою та/або перший банківський день після 26 числа місяця (з його урахуванням), датою закінчення розрахункового періоду є перший банківський день після 26 числа місяця (без його урахування) або день, що передує даті повернення всієї суми заборгованості за банківською послугою. Нараховані проценти сплачуються Клієнтом щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за 26 числом кожного місяця за відповідний період.
Як слідує з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором 2 належним чином, надавши відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 935 300,00 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами від 23.06.2021 та випискою по особовому рахунку ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С».
У свою чергу, відповідач-1 взяті на себе зобов'язання виконав не у повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С», виписками по особовому рахунку ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С».
Матеріали справи свідчать про те, що Банком, у порядку, встановленому пунктами 17.5, 17.6 Правил, 27.01.2023 було направлено відповідачу-1 повідомлення за вихідним № КНО-61.1.3.1/25 від 26.01.2023 про дострокове повернення кредиту з вимогою протягом 3 (трьох) банківських днів з дня його отримання, достроково повернути в повному обсязі, отримані від Банку згідно Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 від 22.06.2021, з додатковими угодами до нього, укладеного в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-2336 від 07.05.2019, кредитні кошти.
Також Банком 27.01.2023 було направлено відповідачу-1 вимогу за вихідним № КНО-61.1.3.1/26 від 26.01.2023 про погашення простроченої заборгованості за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7 від 22.06.2021, з додатковими угодами до нього, укладеного в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-2336 від 07.05.2019.
Поштове відправлення з повідомленням № КНО-61.1.3.1/25 від 26.01.2023 та вимогою № КНО-61.1.3.1/26 від 26.01.2023 було вручено адресату 07.02.2023, що підтверджується трекінгом № 0102122210127.
Проте, ні в зазначений строк, ні в подальшому, Позичальником (відповідачем-1) не був виконаний обов'язок щодо повернення кредиту та сплати процентів.
У зв'язку із цим, починаючи з 13.02.2023 заборгованість з повернення основної суми кредиту за Кредитним договором 1 є простроченою, з 28.12.2022 простроченою є заборгованість з повернення основної суми кредиту за Кредитним договором 2. Станом на 14.09.2023 заборгованість за сумою кредиту склала 2 638 300,00 грн.
23.02.2023 позивачем направлено відповідачам 2, 3, 4, вимоги за вихідними № КНО-61.1.3.1/42, № КНО-61.1.3.1/43 та № КНО-61.1.3.1/44 від 16.02.2023 щодо виконання зобов'язань за Договорами поруки.
Із змісту Договорів поруки (із змінами) слідує, що в разі порушення зобов'язання Боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання Боржником зобов'язання у строки, визначені договором, з якого випливає зобов'язання), відповідний Поручитель зобов'язаний в перший день порушення Боржником зобов'язання (або певної його частини) виконати таке зобов'язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому Кредитором відповідної вимоги (п. 3.1 ст. 3 Договорів поруки).
Проте, як зазначив позивач, Поручителі свої зобов'язання за Договорами поруки не виконали.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів за Кредитними договорами, у визначені ними строки, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів існуючу заборгованість в примусовому порядку.
З урахування встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем-1 договір відноситься до кредитних договорів, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Судом встановлено, що відповідач-1 (Позичальник) за Кредитними договорами 1 та 2 отримав від позивача у строкове платне користування кредитні кошти в загальному розмірі 2 638 300,00 грн, з яких: за Кредитним договором 1 - 1 703 000,00 грн, за Кредитним договором 2 - 935 300,00 грн, зі строком повернення: за Кредитним договором 1 - до 27.02.2023 (включно); за Кредитним договором 2 - до 27.12.2022 (включно).
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач-1 взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту за Кредитними договорами належним чином не виконав, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку та розрахунком заборгованості.
Доказів виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань за Кредитними договорами у повному обсязі матеріали справи не містять.
Доказів, які б спростовували наявність заборгованості за кредитами у розмірі 2 638 300,00 грн відповідач-1 суду не надав, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем-1.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.
Положеннями статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
За приписами статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки № МБ-П-КІЕ-2336/2 від 07.05.2019, Додаткової угоди № 1 від 26.05.2020 до нього, Договору поруки № МБ-П-КІЕ-2336/3 від 07.05.2019, Додаткової угоди № 1 від 26.05.2020 до нього, Договору поруки № МБ-П-КІЕ-2336/4 від 26.05.2020 Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань, вказаних у статті 2 цього Договору.
У преамбулі зазначених Договорів поруки визначено термін зобов'язання - зобов'язання Боржника перед Кредитором, що випливають з договору(ів), з якого(их) випливає зобов'язання, суть, розмір та строки виконання яких передбачені ст. 2 цього Договору. В цьому Договорі, в залежності від контексту, термін "зобов'язання" означає як всі зобов'язання Боржника перед Кредитором разом, які перелічені в ст. 2 цього Договору, так і окремо будь-яку частину цих зобов'язань.
Відповідно до пункту 1.2. Договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо.
У разі порушення Боржником зобов'язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо (пункт 1.3. Договорів поруки).
Згідно пункту 2.1.1. Договорів поруки у редакції Додаткових угод до Договорів поруки порукою за цим договором забезпечується виконання зобов'язань боржника перед кредитором (далі - "зобов'язання"), що випливають з наступного договору: Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-2336 від "07" травня 2019 року між кредитором та Фермерським господарством «НАДБУЖАНСЬКЕ-С» (ідентифікаційний код юридичної особи 39455399), який є Боржником за таким договором, з такими змінами та доповненнями до нього, а саме: Додаткова угода № 1 від "13" травня 2019 року, Додаткова угода №2 від "07" червня 2019 року, Додаткова угода № 3 від "10" липня 2019 року, Додаткова угода №4 від "30" вересня 2019 року, Додаткова угода №5 від "16" грудня 2019 року, Додаткова угода №6 від "10" квітня 2020 року, Додаткова угода №7 від 26 травня 2020 року, (для цілей цього підпункту разом - "Генеральний договір "), а саме:
2.1.1.1. Повернути всю суму заборгованості Боржника за Генеральним договором (кредит, наданий в розмірі, зазначеному у відповідних заявах про надання банківських послуг; виплати, здійснені за векселями; витрати, понесені при виконанні зобов'язань за векселями, на умовах відповідних заяв про надання банківських послуг), в порядку та у строки, передбачені генеральним договором та відповідними заявами про надання банківських послуг, але не пізніше 25.04.2024 р. (двадцять п'ятого квітня дві тисячі двадцять четвертого року), а у випадках, передбачених генеральним договором, в інші, встановлені Генеральним договором, строки.
Загальна сукупна сума авальованих векселів, в т. ч. оплачених (виплати за якими не відшкодовані), та кредитних коштів, виданих боржнику та не повернутих кредитору, не може перевищувати 10 000 000,00 грн (десять мільйонів гривень 00 копійок).
Застереження: У разі зміни строку користування кредитом відповідно до умов, встановлених генеральним договором, сторони дійшли до згоди, що про ці зміни поручитель повідомляється кредитором шляхом направлення відповідного письмового повідомлення. При цьому зміни та/або доповнення до цього договору з цього приводу не вносяться, а підписанням цього договору в такій редакції поручитель погоджується на вказані зміни і доповнення до генерального договору.
2.1.1.2. Щомісячно, не пізніше 1 (одного) банківського дня з наступного за 24 (двадцять четвертим) числом кожного місяця, або в інші строки, встановлені генеральним договором та/або відповідною заявою про надання банківської послуги, сплачувати проценти за користування кредитом/ за платіж за авальованими векселями в розмірах, зазначених у відповідних заявах про надання банківських послуг, але не більш 40% (сорок процентів) річних (з розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік) від фактичної суми заборгованості боржника за генеральним договором.
За умовами пункту 3.1. Договорів поруки у разі порушення зобов'язання боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов'язання у строки, визначені договором(ами), з якого(их) випливає зобов'язання), поручитель зобов'язаний в перший день порушення боржником зобов'язання (або певної його частини) виконати таке зобов'язання (або певну його частину) (далі - "строк виконання поручителем зобов'язань за цим договором" незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов'язаний підтверджувати будь-яким чином факт порушення зобов'язання боржником. Порушення зобов'язання боржником буде достатньою для поручителя підставою виконати порушене зобов'язання (або певну його частину) без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання відповідної інформації чи документів.
Із матеріалів справи вбачається, що взятих на себе зобов'язань за Кредитними договорами та Договорами поруки відповідачі 2, 3, 4 не виконали.
Частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання (частина 4 статті 559 ЦК України).
Оскільки зобов'язання позичальника - Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" на користь Банку не виконані, поручителі - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "САННА-ОІЛ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК+" як солідарні Боржники відповідають перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником у тому ж обсязі, що і Боржник.
На дату звернення позивача з позовом, обставин припинення поруки з підстав визначених умовами Договорів поруки та чинним законодавством судом не встановлено.
Доказів, що спростовують розмір заборгованості за кредитом або доказів щодо її повної сплати відповідачами 2, 3, 4 до суду не надано та заборгованість в сумі 2 638 300,00 грн за кредитом відповідачами 2, 3, 4 визнається.
Приймаючи до уваги положення Договорів поруки щодо повної солідарної відповідальності Поручителів за виконання Боржником зобов'язання за Кредитними договорами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з поручителів ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "САННА-ОІЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК+" заборгованості за кредитом у розмірі 2 638 300,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 164 179,87 грн заборгованості за процентами, нарахованими за користування кредитом за Кредитним договором № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 від 22.06.2021 та 91 216,09 грн заборгованості за процентами, нарахованими за користування кредитом за Кредитним договором № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7 від 22.06.2021, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1.1 Додаткових угод № 3 від 01.12.2022 до Кредитних договорів 1, 2 всі терміни, що використовуються в договорі, мають значення, наведене у Правилах надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу (далі за текстом - Правила).
За умовами розділу 1 "Визначення термінів" Правил надання АТ "ПУМБ" банківських послуг за активними банківськими операціями клієнтів малого бізнесу, які діяли на момент укладення Додаткових угод № 4 від 01.12.2022 до Кредитних договорів 1, 2 базова процентна ставка - процентна ставка за кредитом на строкову та прострочену заборгованість в межах строку чинності ліміту відповідної банківської послуги, розмір, умови застосування, перегляду та порядок сплати базової процентної ставки визначаються договором про надання банківської послуги, укладеним в рамках програми.
Згідно пункту 1.1 Кредитних договорів 1, 2 у редакції Додаткових угод № 4 від 01.12.2022 "Розмір Базової процентної ставки" базова процентна ставка є змінюваною та розраховується за формулою: UIRD3 + 6% річних та переглядається банком щоквартально шляхом встановлення значення базової процентної ставки 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня кожного року користування банківською послугою (про що клієнту надсилається повідомлення у порядку, передбаченому правилами), за умови що клієнт має право на державну підтримку. У разі, якщо зазначені дати припадають на вихідний, святковий або інший неробочий день, відповідна зміна відбувається у наступний за вказаними датами банківський день. Максимальний розмір базової процентної ставки не може бути вищим 30% річних.
Розмір компенсаційної процентної ставки - 3% річних. Розмір процентної ставки на прострочену заборгованість дорівнює базовій процентній ставці.
За умовами пункту 11.1. Правил надання АТ "ПУМБ" банківських послуг за активними банківськими операціями клієнтів малого бізнесу, які діяли на момент укладення Додаткових угод № 4 від 01.12.2022 до Кредитних договорів 1, 2 Банк здійснює надання банківських послуг за плату у виді процентів та комісійної винагороди, що мають сплачуватись виключно у безготівковій формі.
Відповідно до пункту 11.2.1. Правил для банківських послуг, що надаються в рамках Генерального договору, встановлюється фіксована або змінювана процента ставка, розмір якої не може перевищувати максимальну процентну ставку, що зазначена у Генеральному договорі про надання банківських послуг.
Згідно пунктів 11.2.2., 11.2.3. Правил фіксована процентна ставка є незмінною протягом строку дії банківської послуги. Змінювана процентна ставка визначається за формулою: змінювана процентна ставка = Індекс + Маржа, де Маржа - числове значення, виражене в процентах; Індекс - UIRD3, або UIRD6, або UIRD12, або Облікова ставка НБУ.
Пунктом 11.2.10. Правил визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком щоденно на суму залишку заборгованості клієнта за банківською послугою на кінець операційного дня.
За умовами пункту 11.2.12. Правил закінчення строку надання банківської послуги не звільняє Клієнта від обов'язку сплачувати на користь Банку проценти за користування банківською послугою за весь час прострочення Клієнтом погашення заборгованості за банківською послугою.
Відповідно до пункту 11.2.13. у випадку прострочення погашення заборгованості за банківською послугою Клієнт сплачує проценти за неправомірне користування коштами у розмірі, що дорівнює розміру процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеному Договором про надання банківської послуги, які нараховуються за кожний календарний день прострочення на суму заборгованості, строк погашення якої настав, з дати виникнення заборгованості до дати її погашення. Порядок нарахування та сплати аналогічний порядку для процентів на строкову заборгованість.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що терміном повернення кредиту (дата припинення чинності ліміту банківської послуги) за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7 від 22.06.2021 у редакції Додаткової угоди № 4 від 01.12.2022 є 27.12.2022 (включно).
За Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 від 22.06.2021 у редакції Додаткової угоди № 4 від 01.12.2022 терміном повернення кредиту (дата припинення чинності ліміту банківської послуги) є 27.02.2023. При цьому, зважаючи на повідомлення Банку за № КНО-61.1.3.1/25 від 26.01.2023 про дострокове повернення кредиту та вимогою протягом 3 (трьох) банківських днів з дня його отримання, достроково повернути в повному обсязі кредитні кошти, з огляду на дату отримання означеного повідомлення відповідачем-1 (07.02.2013), терміном повернення кредиту (дата припинення чинності ліміту банківської послуги) є 10.02.2023 (включно).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, банк здійснив нарахування процентів за користування кредитом за Кредитними договорами 1, 2 з 09.03.2023 по 14.09.2023.
Тобто позивачем здійснено нарахування процентів за межами строку кредитування (після 13.02.2023 за Кредитним договором 1, після 27.12.2022 за Кредитним договором 2).
Пунктом 4 статті 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 дійшла висновку про те, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Тобто регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Стосовно можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування Велика Палата Верховного Суду зауважила, що сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини, виходячи з правової природи останніх.
Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.
Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові зазначила, що при вирішенні відповідних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування (або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту). Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду також уточнила висновок, наведений у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким: у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Отже нарахування процентів за "користування кредитом" по день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитного договору не ґрунтуються на вимогах закону.
За висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у пункті 91 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (пункт 116 постанови).
Як встановлено судом, повернення кредиту за Кредитним договором 1 має бути здійснено до 10.02.2023 (включно), за Кредитним договором 2 - до 27.12.2022 (включно).
В якості правової підстави для нарахування та стягнення процентів позивач у позові послався на положення статей 1048, 1054 ЦК України та пункт 11.2.12 Правил.
Умовами Кредитних договорів 1, 2 (пункти 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3), пунктом 1.1 Договорів в редакції Додаткових угод № 3, пунктами 11.2.10, 11.2.12 Правил, на які посилається позивач, передбачено, що підставою для нарахування та сплати процентів до спливу терміну кредитування є саме користування кредитними коштами (користування банківською послугою кредитною лінією).
Пунктом 11.2.12 Правил, передбачено, що закінчення строку надання банківської послуги не звільняє Клієнта від обов'язку сплачувати на користь Банку проценти за користування банківською послугою за весь час прострочення Клієнтом погашення заборгованості за банківською послугою.
У свою чергу, нарахування процентів за неправомірне користування коштами, які не були застосовані Банком під час розрахунку заявлених до стягнення процентів, врегульовано у пункті 11.2.13 Правил, яким визначено, що у випадку прострочення погашення заборгованості за банківською послугою Клієнт сплачує проценти за неправомірне користування коштами у розмірі, що дорівнює розміру процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеному договором про надання банківської послуги, які нараховуються за кожний календарний день прострочення на суму заборгованості, строк погашення якої настав, з дати виникнення заборгованості до дати її погашення. Порядок нарахування та сплати аналогічний порядку для процентів на строкову заборгованість.
Із матеріалів справи слідує, що нарахування процентів позивачем здійснено саме за користування кредитом, про що зазначено у позовній заяві, розрахунку заборгованості, виписці по рахунку.
Отже, проценти, які заявлені до стягнення з відповідачів нараховані позивачем поза межами строку кредитування саме як проценти за користування кредитом, а не як міра відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання на підставі статті 625 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд вважає безпідставними твердження позивача про правомірність нарахування банком процентів за користування кредитними коштами по день фактичного погашення кредитної заборгованості в повному обсязі, оскільки проценти, які сплачуються поза межами строку кредитування, не є процентами за "користування кредитом", а є мірою цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язання, яка не застосована позивачем до Позичальника та не є підставою для нарахування та стягнення процентів.
Враховуючи, що позивачем нараховані та заявлені до стягнення проценти в загальному розмірі 255 395,96 грн за користування кредитом поза межами строку кредитування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 255 395,96 грн простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за користування кредитом є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, за наведених вище мотивів.
В силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідачів у рівних частинах покладаються витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" (с. Стрільчинці, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22843; код ЄДРПОУ 39455399), громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "САННА-ОІЛ" (вул. Рубанського, буд. 91, с. Ковалівка, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22830; код ЄДРПОУ 39720928), Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК+" (вул. Рубанського, буд. 91, с. Ковалівка, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22830; код ЄДРПОУ 42786580) на Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) 1 703 000 грн. 00 коп. - заборгованості за основною сумою кредиту за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ6 від 22.06.2021 та 935 300 грн. 00 коп. - заборгованості за основною сумою кредиту за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КІЕ-2336/КЛ7 від 22.06.2021, укладених в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-2336 від 07.05.2019.
Стягнути з Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" (с. Стрільчинці, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22843; код ЄДРПОУ 39455399) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) 9 893 грн. 63 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) 9 893 грн. 63 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САННА-ОІЛ" (вул. Рубанського, буд. 91, с. Ковалівка, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22830; код ЄДРПОУ 39720928) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) 9 893 грн. 63 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК+" (вул. Рубанського, буд. 91, с. Ковалівка, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22830; код ЄДРПОУ 42786580) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) 9 893 грн. 63 коп. - витрат зі сплати судового збору.
В позові в частині стягнення 255 395,96 грн простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за користування кредитом - відмовити.
Примірник повного судового рішення надіслати АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", ФГ "НАДБУЖАНСЬКЕ-С", ТОВ "САННА-ОІЛ", ТОВ "СТК+", адвокату Пашковій Н.В. та адвокату Іщенко Г.М. - до електронних кабінетів в ЄСІТС. Громадянину ОСОБА_1 примірник повного судового рішення надіслати рекомендованим листом та додатково на відому суду адреcу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 12 лютого 2024 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )