07.02.2024 року м.Дніпро Справа № 908/260/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: АКСАРІН РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 (повний текст рішення складено 28.04.2023, суддя Левкут В.В.) у справі № 908/260/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» (вул. Сєдова, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035)
про стягнення 704 920,38 грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» про стягнення 704 920,38 грн, які складаються з: 655 372,43 грн. вартості електричної енергії за серпень 2021 року, спожитої за договором №6612 про постачання електричної енергії споживачу, 32 696,80 грн. пені, 5 709,82 грн. 3% річних та 11 141,33 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №6612 від 30.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу щодо оплати вартості електричної енергії, спожитої за серпень 2021 року, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 655 372,43 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Укравтоматика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" 655 372,43 грн основного боргу, 4 794,09 грн 3% річних, 11 141,33 грн інфляційних втрат та 10 069,62 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем рахунок № 6612/08-П від 31.08.2021 на оплату вартості спожитої електричної енергії за серпень 2021 року в сумі 655 372,43 грн. направлений на адресу відповідача 22.09.2021. Вказаний рахунок підпису Споживача (відповідача) в графі Рахунок отримав: не містить. Разом з тим, відповідач проти факту отримання ним вищевказаного рахунку не заперечив.
Місцевим судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого від постачальника електричної енергії рахунку за серпень 2021 року у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 655 372,43 грн.
Господарський суд звернув увагу, що у розрахунках пені та 3% річних позивачем період прострочення визначений з 14.09.2021 (з наступного дня після визначеного рахунком № 6612/08-П від 31.08.2021 кінцевого терміну оплати рахунку 13.09.2021). Однак, зважаючи на відсутність підпису Споживача про отримання вказаного рахунку та те, що рахунок за серпень направлений на адресу відповідача 22.09.2021, тобто вже після спливу граничного терміну оплати цього рахунку, граничний термін оплати рахунку слід визначити виходячи із дати його отримання.
Таким чином, суд першої інстанції вказав, що зважаючи на направлення позивачем рахунку 22.09.2021 та строки пересилання рекомендованої кореспонденції (Д+2+1) відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень», п'ятиденний термін сплати вартості електричної енергії за серпень 2021 року, виходячи з дати отримання рахунку сплинув 30.09.2021 (граничний термін оплати).
Здійснивши розрахунок 3% річних за встановленим належним періодом прострочення з 01.10.09.2021 по 28.12.2021 на суму заборгованості 655372,43 грн., суд першої інстанції вирішив, що до стягнення підлягають 4 794,09 грн. 3% річних і в цій сумі вимога позивача про стягнення 3% річних судом задоволена. В решті вимоги про стягнення 3% річних (915,73 грн.) судом відмовлено як заявленій безпідставно.
Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем загальний період з жовтня по листопад 2021 року включно, місцевий суд встановив, що до стягнення підлягають 11 188,52 грн. інфляційних втрат. Оскільки суд не наділений повноваженнями виходити за межі заявлених позовних вимог, вимога про стягнення інфляційних втрат задоволена судом у заявленій позивачем сумі 11 141,33 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рахунок № 6612/08-П від 31.08.2021 на оплату вартості спожитої електричної енергії за серпень 2021 року в сумі 655 372,43 грн не містить підпису відповідача (споживача), а тому цей рахунок не може вважатися належним доказом по справі.
Як вважає відповідач, якщо не доведено наявність основної заборгованості, то відповідно інші розрахунки, які обчислені з основної суми заборгованості, є хибними.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.11.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2023 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/260/22. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/260/22.
20.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/260/22.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 07.02.2024 о 11 год. 20 хв.
У судовому засіданні 07.02.2024 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.
Позивач явку представника в судове засідання 07.02.2024 не забезпечив, причин неявки не повідомив.
07.02.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.10.2021 прийнято Постанову № 1268, якою затверджено Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України» Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, а також рекомендовано суб'єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону, здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019), «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Так, подання електропостачальнику заяви-приєднання до публічного договору є прямим наміром укладання такого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов цього договору.
З врахуванням наведеного, ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальником, позивачем у справі) та ТОВ «Науково-виробничий комплекс Укравтоматика» (Споживачем, відповідачем у справі) 30.06.2021 укладений публічний Договір № 6612 про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір) шляхом підписання заяви-приєднання.
За змістом п. 2.1 Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору умови надання послуг Споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 1 до договору.
Згідно із п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2 Договору).
Пунктом 5.7 Договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може перевищувати 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Пунктом 5.8 Договору передбачено, що якщо Споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 цього договору.
Відповідно до п. 13.1 Договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з моменту подання Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 цього договору.
В матеріалах справи міститься підписана відповідачем заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії, в якій зазначено, що початок постачання електричної енергії 01 липня 2021 року.
Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно із п. 4 Комерційної пропозиції (додаток № 2 до Договору) спосіб оплати розрахунковим періодом є календарний місяць який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 100% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
В пункті 7 Комерційної пропозиції визначено, що оплата рахунку Постачальника за договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не пізніше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.
Позивачем на виконання умов Договору виставлений відповідачу рахунок за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період 2021 року, у відповідності до якого обсяг використаної електричної енергії ТОВ «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» складає 162477 кВт/год. на суму 655372,43 грн. Направлення рахунку підтверджується списком згрупованих відправлень від 22.09.2021.
Спожитий обсяг електричної енергії ТОВ «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» за серпень 2021 року підтверджується повідомленням/листом № 007-66/6154 від 15.11.2021 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії за EIC кодом точки комерційного обліку.
Даним повідомленням ОСР надав Постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС кодом точки комерційного обліку Споживача.
Позивачем на адресу відповідача 06.12.2021 надіслано вимогу № 9457 від 06.12.2021 щодо погашення заборгованості в сумі 665302,62 грн. за спожиту електроенергію.
Доказів надання відповідачем відповіді на вимогу позивача суду не надано.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманої за договором електричної енергії стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та законності вимог позивача. Суд зазначив, що факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін отриманого від позивача рахунку є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
В силу ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. 202-205 ГК України, ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, яке виконано боржником з порушенням строків, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, на які заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період прострочення платежу.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Строк оплати визначений в п. 5.7 Договору альтернативно: або у строк, визначений в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Як встановлено судом, позивачем проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду, сформовано рахунок за електричну енергію відповідача за серпень 2021 року.
Позивачем рахунок № 6612/08-П від 31.08.2021 на оплату вартості спожитої електричної енергії за серпень 2021 року в сумі 655 372,43 грн. направлений на адресу відповідача 22.09.2021. Вказаний рахунок підпису Споживача (відповідача) в графі Рахунок отримав:_____ не містить.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суму боргу у розмірі 655 372,43 грн., апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача даної суми заборгованості є належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Судова колегія вважає помилковим розрахунок позивачем 3% річних, який визначений за період з 14.09.2021 (з наступного дня після визначеного рахунком №6612/08-П від 31.08.2021 кінцевого терміну оплати рахунку 13.09.2021) та погоджується з належно визначеним судом першої інстанції періодом прострочення саме з 01.10.2021 по 28.12.2021.
Перерахунок суду попередньої інстанції 3 % річних за період з 01.10.2021 по 28.12.2021 у розмірі 4794,09 грн. є арифметично правильним.
Оскільки перерахована сума індексу інфляції за період з жовтня по листопад 2021 року дещо перевищує розрахунок позивача, судом першої інстанції правомірно прийнято розрахунок позивача.
Крім цього, позивачем нараховано пеню за порушення строку оплати вартості спожитої електричної енергії за загальний період з 14.09.2021 по 28.12.2021 в сумі 32696,80 грн. на підставі п. 8 комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору).
Умовами п. 8 комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) визначено, що за внесення будь-яких платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу.
Отже, вказаним пунктом комерційної пропозиції передбачено нарахування пені до моменту фактичної оплати заборгованості, тобто за період більший ніж 6 місяців, які передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги №2189-VIII від 09.11.2017 до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Верховною Радою України 17.03.2020 прийнятий Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 533-ІХ (набрав чинності 18.03.2020).
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 533-ІХ встановлено до 1 липня 2020 року зупинити дію пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Також, 17.03.2020 прийнятий Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 530-ІХ (який набрав чинності 17.03.2020).
Відповідно до п.п. 4 п. 3 Перехідних положень Закону України № 530-ІХ на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 року, № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Враховуючи те, що послуга з постачання та розподілу електричної енергії є житлово-комунальною послугою, в період з 14.09.2021 по 28.12.2021, за який позивач нарахував пеню в даній справі, на території України діяв карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, з огляду на норму, передбачену п.п. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України № 530-ІХ, судова колегія вважає обґрунтований висновок господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 32696,80 грн. не підлягають задоволенню, оскільки за вказаний період забороняється нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, до яких відносяться і послуги з постачання та розподілу електричної енергії.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 у справі №908/260/22 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).
Таким чином, Господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 у справі № 908/260/22- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 у справі №908/260/22 - залишити без змін.
Поновити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 у справі №908/260/22.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 12.02.2024.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін