07.02.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2010/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023р. у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (м. Обухів, Київська область)
до відповідача-1: Фермерського господарства "Успіх" (с. Новошандрівка, Юр'ївський район, Дніпропетровська область)
та до відповідача-2: ОСОБА_1 (с. Новошандрівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 597/21-ДН від 24.11.2021 у загальному розмірі 466 140 грн. 95 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Фермерського господарства "Успіх" та ОСОБА_1 заборгованість за договором поставки № 597/21-ДН від 24.11.2021 у загальному розмірі 466 140 грн. 95 коп. Ціна позову складається з наступних сум: 235 778 грн. 68 коп. - основний борг; 73 352 грн. 29 коп. - курсова різниця ціни товару; 16 300 грн. 34 коп. - відсотки за користування товарним кредитом; 8 045 грн. 87 коп. - пеня; 123 652 грн. 39 коп. - штраф; 9 011 грн. 38 коп. - 56 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем -1 зобов'язань за договором поставки № 597/21-ДН від 24.11.2021 р. в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений Позивачем 29.11.2021 р. та 20.01.2022 р. товар, внаслідок чого у Відповідача -1 перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 235 778 грн. 68 коп., яка з урахуванням протоколів зміни ціни товару становить 309 130 грн. 97 коп. На підставі пунктів 2.6., 2.7., 2.11. договору та пункту 4 додаткової угоди до договору Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача -1 - 18 % річних за користування товарним кредитом у сумі 16 300 грн. 34 коп. Також, за прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.2. договору та пункту 5 додаткової угоди до договору Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача -1 пеню за період прострочення з 02.04.2023 р. по 20.04.2023 р. в сумі 8 045 грн. 87 коп.; штраф у розмірі 40 % від несплаченої суми в сумі 123 652 грн. 39 коп.; 56% річних за період прострочення з 02.04.2023 р. по 20.04.2023 р. у сумі 9 011 грн. 38 коп. Крім того, відповідно до договору поруки № П/597/21-ДН від 24.11.2021 р. Відповідач -2 поручився перед Позивачем за виконання Відповідачем -1 всіх своїх зобов'язань за договором поставки № 597/21-ДН від 24.11.2021 р., отже Позивач просить суд стягнути вказану вище заборгованість з відповідачів солідарно.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Успіх" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 235 778 грн. 68 коп. основного боргу, 73 352 грн. 29 коп. - курсової різниці ціни товару, 16 300 грн. 34 коп. - відсотків за користування товарним кредитом, 4 022 грн. 94 коп. - пені, 61 826 грн. 20 коп. - штрафу, 4 505 грн. 69 коп. - 56% річних. Стягнуто з Фермерського господарства "Успіх" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 2 796 грн. 85 коп. частину витрат по сплаті судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 2 796 грн. 84 коп. частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції в порушення ст. 20 ГПК України помилково розглянув справу із порушенням юрисдикції, оскільки даний спір повинен був бути розглянути в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими ЦПК України, оскільки Відповідач - ОСОБА_1 , виступав у спірних правовідносинах як фізична особа, громадянин України. При цьому, самі правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Спектр-Агро», ФГ «Успіх» випливають із укладеного 24.11.2021 р. договору поруки № П/597/21- ДН, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, встановлених договором, Скаржник поручився перед Кредитором за виконання Боржником всіх зобов'язань за основаним договором.
Водночас, на думку Скаржника, спір, який виник між сторонами не підсудний господарському суду, позов не підлягав розгляду, що не врахував суд першої інстанції при розгляді справи.
При цьому Скаржник зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без участі та повідомлення Скаржника про її розгляд, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 , як учасника процесу.
Крім того, На переконання Скаржника Позивач звернувся до суду з пропуском строку, тобто на час, коли Постачальник звернувся до суду із позовом, порука була вже декілька років як припинена, що не врахував суд першої інстанції при винесенні рішення по справі.
Також, Скаржник вважає , що судом було на порушення норми ст. 61 Конституції України стягнуто одночасно і пеню, і штраф, і відсотки за користування товарним кредитом.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції стягнув завелику суму пені та штрафу, без урахування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України. При визначенні розміру пені, яку просив стягнути Позивач, суд не врахував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та при наявності інших обставин, які мають важливе значення.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що основне зобов'язання у спорі випливає з господарського договору поставки, укладеного для забезпечення виконання господарського зобов'язання Покупця стосовно оплати поставленого Товару. Тому, незважаючи на те, що Поручителем по Договору поруки є фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, даний спір підлягає розгляду в господарському суді, оскільки сторонами основного зобов'язання є юридичні особи. Правильність даної правової позиції підтверджує Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 р. у справі № 638/13998/14-ц, провадження № 14-88 цс 18, в пунктах 41-42.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що Відповідачем -2 не було надано жодних належного доказу того, що він не отримав позовні вимоги, натомість в матеріалах справи містяться докази того, що позовні вимоги були направлені останньому Позивачем в установленому законом порядку під час подання позовної вимоги.
Товариство також вказує на те, що п. 4.1 Договору поруки передбачено, що Поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок Боржника перед Кредитором в строк 3-х банківських днів, шляхом оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний в даному Договорі. Отже, оскільки Відповідач -1 зобов'язання, забезпеченого порукою, не виконав, Відповідач -2, відповідає разом з Відповідачем -1 як солідарні боржники перед Позивачем.
Крім того, Товариство зазначає про те, що твердження Відповідача -2 про те, що штрафні санкції є надмірно великими і такими, що підлягають зменшенню, не відповідає фактичним обставинам по справі.
Також, Товариство просило стягнути зі Скаржника судові витрати на надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Дармін М.О., Березкіна О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/2010/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023 р. по справі № 904/2010/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 904/2010/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2023 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023р. у справі № 904/2010/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме:для надання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору, у розмірі 4 195,03 грн. грн. та доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу інших учасників провадження у справі, листом з описом вкладення.
Розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.2023 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2023 р. ( з урахуванням ухвали від 12.09.2023 р., про виправлення описки ) відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 22.11.2023 р..
21.11.2023 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв'язку з відпусткою члена колегії - судді Дарміна М.О., розгляд справи № 904/2010/23 в судовому засіданні не відбувся.
У зв'язку із усуненням обставин, пов'язаних з відпусткою члена колегії - судді Дарміна М.О. та неможливістю проведення судового засідання 22.11.2023 р., а також у зв'язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та враховуючи розпорядження керівника апарату суду від 11.09.2023 р., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 р., колегією судів у складі судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Дарміна М.О., Чус О.В., прийнято справу № 904/2010/23 до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.02.2024 р..
Передставники позивача та відповідачів-1,2 не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання були повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідачів-1,2.
У судовому засіданні 07.02.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
24.11.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" ( Постачальник ) та Фермерським господарством "Успіх" ( Покупець ) укладено договір поставки № 597/21-ДН, відповідно до умов пункту 1.1. якого на умовах, визначених договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення ( далі - товар ), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також, сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 5.1. договору господарські зобов'язання сторін договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов'язків покупця по виконанню зобов'язань за договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафних санкціях - до повного їх виконання.
Згідно з пунктом 1.2. договору найменування товару, його кiлькiсть, цiна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки (згiдно з правилами Інкотермс 2010), порядок та термін оплати товару, та нарахованих вiдсоткiв, iншi умови, визначенi в додатках до договору, якi є невiд'ємною його частиною та у видаткових накладних.
У відповідності до вказаних умов, сторонами були підписані додатки № 1 до договору, в який сторони погодили умови поставки товару - кукурудзи, соняшнику, гербіцидів.
У пункті 2.1. договору сторони визначили, що загальна сума договору становить загальну вартiсть товару, визначену iз врахуванням вимог пунктів 2.2. - 2.3. договору, що передається за договором та сума належних до сплати вiдсоткiв за користування товарним кредитом. Вартiсть товару вказується у додатках до договору та у видаткових накладних, складених на пiдставi договору. Цiна товару встановлюється у гривнях i вiдображається в додатках до договору. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до цiни товару.
За умовами пункту 2.2. договору, зважаючи на те, що товар виробляється за кордоном та iмпортyється на територiю України, сторони домовились, що вказанi у пiдписаних сторонами додатках в гривнях цiни на товар та загальна сума договору не є фiксованими i можуть бути вiдкоригованi постачальником в залежностi вiд змiни комерцiйного курсу гривнi до iноземної валюти. Ціна товару заокруглюється до 0,01 грн.
3важаючи на те, що сторони погодились iз тим, що цiна товару за цим договором є договiрною (може визначатися за згодою сторін), то процедуру коригyвання цiни товару постачальником у порядку, передбаченому пунктами 2.2.1.-2.2.3., сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинностi договору та не вважати таке коригyвання односторонньою змiною умов договору, що потребує окремого погодження сторін.
Комерцiйним курсом гривні до iноземної валюти слiд вважати міжбанкiвський валютний курс продажу iноземної валюти до гривнi, який щоденно розмiщується за адресою на iнтернет-сторінцi (https://minfin.com.ua/currencv/mb/). Вид та комерцiйний курс iноземної валюти вказується в додатках до договору.
У випадку закриття сайтy http://minfin.com.ua/currencv/mb/ (вiдсутності доступу або нерозмiщення iнформацiї про Міжбанкiвський курс) сторони, з метою визначення iнформації про комерцiйний курс гривнi до iноземної валюти, використовують iнформацiю про мiжбанкiвський валютний курс продажу iноземної валюти до гривні, який розмiщується на ве6-сайтi "Лига. Финансы"), за адресою (http://finance.liga.net/rates/mb/).
Згідно з пунктом 2.12. договору моментом переходу права власностi на товар вiд Постачальника до Покупця є дата складання видаткової накладної на товар та/або, при необхiдностi, складання iнших документiв, що посвiдчують факт передачi товару Покупцю.
У пункті 2.13. договору сторони погодили, що пiдписання представником Покупця видаткових накладних, що складенi в перiод дiї договору, засвiдчує факт передачi Постачальником Покупцю разом з товаром усiєї необхiдної документацiї, що його стосується, в тому числi сертифiкату якостi підприємства-виробника, iнструкцiї щодо використання та застосування даного товару, передбачених чинним законодавством.
На виконання умов договору, Постачальником було поставлено Покупецю товар на загальну суму 235 778 грн. 68 коп., що підтверджується: видатковою накладною № 54192 від 29.11.2021 р. на суму 146 272 грн. 72 коп.; видатковою накладною № 435 від 20.01.2022 р. на суму 89 505 грн. 96 коп..
Товар, зазначений у вище вказаних видаткових накладних, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення. Спірні видаткові накладні підписані, зокрема, представником відповідача-1 та скріплені його печаткою.
Згідно з пунктом 2.4.1. договору Покупець проводить розрахунки з Постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог пунктів 2.2 - 2.3, у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в розмірах, вказаних в додатках до договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі або в рахунку на оплату вартості товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаний в тексті договору.
З підписаних між сторонами Додатків № 1 до договору, поставлений 29.11.2021 р. та 20.01.2022 р. товар підлягав оплаті в строк до 31.10.2022 р. включно.
При цьому, Позивач посилається на те, що поставлений у спірний період товар на загальну суму 235 778 грн. 68 коп. Відповідачем -1 оплачений не був, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 235 778 грн. 68 коп. Наявність заборгованості Відповідачем-1 спростована не була.
Крім того, 10.01.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" ( Постачальник ) та Фермерським господарством "Успіх" ( Покупець ) було укладено Додаткову угоду до договору (далі - додаткова угода ), в якій сторони дійшли згоди перенести кінцевий розрахунок по договору поставки № 597/21-ДН від 24.11.2021 р. до 01.04.2023 р. і, відповідно до вказаного, внести зміни до пункту 2.4. договору, доповнивши його пунктом 2.4.5. в наступній редакції: "2.4.5. Остаточний розрахунок покупця за придбаний товар відбувається згідно з наступним графіком: до 01.04.2023 р.: 235 778 грн. 68 коп. основного боргу; 270 грн. 02 коп. нарахованих відсотків за користування товарним кредитом; 73 352 грн. 29 коп. різниці ціни товару, нарахованої відповідно до пункту 2.2.3. договору; відсотки на дату остаточного розрахунку за поставлений товар.
Сторони домовились, що у випадку оплати Покупцем всієї суми заборгованостi в строки, вказанi вище, до Покупця не буде застосована вiдповiдальнiсть, передбачена пунктом 7.2 договору.
У разi не сплати та/або несвоєчасної сплати Покупцем чергового платежу в повному обсязi в термiни, якi встановленi вище, Постачальник має право: стягнути з Покупця всю суму основного боргу та вiдсоткiв за користування товарним кредитом, якi будуть нараховані; з моменту не сплати та/або несвоєчасної сплати чергового платежу в повному обсязi, притягнути Покупця до вiдповiдальностi, вiдповiдно до пункту 7.2 договору. При цьому пеню, штраф, вiдсотки рiчних та iндекс iнфляцiї Постачальник має право нараховувати з моментy прострочення сплати чергового платежу на всю суму заборгованостi".
У пункті 2 Додаткової угоди сторони дiйшли згоди внести змiни до пункту 2.2.3 договору, виклавши його в наступнiй редакцiї: "2.2.3. Станом на 10.01.2023 р. Постачальник здiйснює коригyвання цiни товару (вiдстроченого платежу), а Покупець погоджується на таке коригування цiни товару. У вказаному випадку цiна товару розраховується за наступною формулою: Ц1001 = Цпост х (K1001/Kпост), де Цпост - цiна постачання, розрахована з урахуванням пунктів 2.2.1.-2.2.2 договору; K1001 - комерцiйний курс гривнi до iноземної валюти на датy, що передує 10.01.2023 р.. Рiзниця цiни товару оподатковується податком на додану вартість згiдно з Податковим кодексом України. Ставка ПДВ залежить вiд товару, цiна на який коригується.
На нараховану рiзницю цiни товару Постачальник складає протоколи змiни цiни товару про нарахування рiзницi цiни товару, якi пiдписуються сторонами договору.
Загальна сума різниці ціни товару, нарахована постачальником згідно з даний пунктом договору та узгоджена покупцем, вказана у пункті 2.4.5. договору".
Так, 10.01.2023 р., керуючись умовами договору поставки, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" ( Постачальник ) та Фермерським господарством "Успіх" ( Покупець ), на виконання пункту 2 Додаткової угоди до договору поставки, були підписані протоколи зміни ціни товару до договору поставки на загальну суму 73 352 грн. 29 коп..
Отже, сума основної заборгованості Відповідача -1 перед Позивачем згідно з видатковими накладними за поставлений товар та протоколами зміни ціни, становить суму у розмірі 309 130 грн. 97 коп. ( 235 778 грн. 68 коп. + 73 352 грн. 29 коп. ).
24.11.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" ( Кредитор ), ОСОБА_1 ( Поручитель ) та Фермерським господарством "Успіх" ( Боржник ) укладено договір поруки № П/597/21-ДН ( далі - договір поруки ), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених договором, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником вcix грошових зобов'язань за договором, передбачених пунктом 2 договору ( далi - основний договiр ).
У випадку порушення Боржником обов'язку за основним договором, Боржник i Поручитель вiдповiдають перед Кредитором як солiдарнi боржники ( пункт 1.2. договору поруки ).
У пункті 6.1. договору поруки сторони визначили, що договір набуває чинностi з дати його укладення i дiє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 5 poків з дати укладення договору.
Згідно з пунктом 6.2. договору поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
У розділі 2 договору поруки сторони визначили поняття основний договір, а саме: пiд основним договором в даному договорi розумiється договiр поставки № 597/21-ДН від 24.11.2021 р., укладений мiж кредитором ( в основному договорi iменується постачальник) та боржником (в основному договорi iменується покупець ) (пункт 2.1. договору поруки); строк дії основного договору становить один рік iз дня його пiдписання уповноваженими представниками сторін, крім зобов'язань покупця по виконанню грошових зобов'язань та вiдповiдальностi, якi припиняються лише їx належним виконанням, а в частинi проведення розрахункiв за товар, по штрафним санкцiям - до повного ix виконання ( пункт 2.2. договору поруки ).
У розділі 3 договору поруки сторонами були визначені умови обсягу відповідальності поручителя, а саме: передбачений договором обов'язок Поручителя перед Кредитором поширюється на суму yciх без винятку, грошових зобов'язань боржника за основним договором (пункт 3.1. договору поруки); підписанням даного договору Поручитель, без додаткового повiдомлення Поручителя та без укладення oкpeмої угоди, надає безумовну згоду на те, що у випадку збiльшення обсягу обов'язку Боржника перед Кредитором за основним договором, вiдповiдно збiльшується обсяг обов'язку Поручителя перед Кредитором. Кредитор не зобов'язаний повiдомляти поручителя про змiну обсягу обов'язку боржника перед кредитором ( пункт 3.2. договору поруки ); Поручитель несе вiдповiдальнiсть за сплату Боржником основного боргу, курсової рiзницi, процентiв за користування товарним кредитом, за вiдшкодування збиткiв, за сплату неустойки (штрафу, пенi), вiдсоткiв рiчних, iнфляцiйних втрат, судових витрат та iнших витрат Кредитора, пов'язаних з одержанням виконання грошового зобов'язання за основним договором (пункт 3.3. договору поруки); сторони договору поруки домовились, що Поручитель та Боржник несуть солiдарну вiдповiдальнiсть по всім зобов'язанням Боржника, вказаним вище, в тому числi по сплатi судових витрат та iнших витрат Кредитора, пов'язаних з одержанням виконання грошового зобов'язання за основним договором ( пункт 3.4. договору поруки ).
Пунктом 4.1. договору поруки передбачено, що Поручитель зобов'язаний у разi порушення Боржником обов'язку за основним договором, самостiйно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором в строк 3-х банкiвських днiв пiсля настання строку оплати за основним договором, шляхом оплати грошових коштiв на поточний рахунок кредитора, вказаний в даному договорi.
Враховуючи вказані вище умови договору поруки, Позивач просить суд стягнути спірну заборгованість з відповідачів солідарно.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом спору у цій справі є вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про солідарне стягнення з Фермерського господарства "Успіх" та ОСОБА_1 235 778 грн. 68 коп. вартості поставленого товару відповідно до умов договору поставки № 597/21-ДН від 24.11.2021 р., 73 352 грн. 29 коп. - курсової різниці ціни товару, 16 300 грн. 34 коп. - відсотків за користування товарним кредитом, 8 045 грн. 87 коп. - пені, 123 652 грн. 39 коп. - штрафу, 9 011 грн. 38 коп. - 56 % річних.
Отже, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідачів до сплати вартості товару та штрафних санкцій за порушення ( прострочення у виконанні ) зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого товару, обумовленого в договорі.
Беручи до уваги правову природу укладеного Договору поставки № 597/21-ДН від 24.11.2021 р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.
Наразі, отримання коштів (вартості товару та штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару ) є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення відповідачів до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов'язання з боку останіх.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, Відповідач -1 не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної оплати поставленого товару за договором, що зумовлює право Позивача у разі несвоєчасної поставки товару на нарахування у відповідності до його умов штрафних санкцій, а саме пені, штрафу, відповідних відсотків.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023 р. позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув солідарно з відповідачів 235 778 грн. 68 коп. основного боргу, 73 352 грн. 29 коп. - курсової різниці ціни товару, 16 300 грн. 34 коп. - відсотків за користування товарним кредитом, 4 022 грн. 94 коп. - пені, 61 826 грн. 20 коп. - штрафу, 4 505 грн. 69 коп. - 56% річних. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. При цьому, суд першої інстанції зменшив визнаний судом обґрунтованим розмір пені, штрафу та процентів річних на 50%, а саме: пені до 4 022 грн. 94 коп. ( 8 045,87 - 50%); штрафу до 61 826 грн. 20 коп. ( 123 652,39 - 50% ); 56% процентів річних до 4 505 грн. 69 коп. (9 011,38 - 50%).
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається із тексту апеляційної скарги Поручителя ( Відповідача -2 ) у цій справі, рішення суду першої інстанції ним оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог щодо Поручителя, а відтак, враховуючи, що: рішення в частині встановлення обставин поставки товару та його не сплати з боку Покупця, часткової відмови у задоволенні вимог ( зменшення судом пені, штрафу та процентів річних на 50% ), правильності розрахунків стягуваних сум сторонами - не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.
При цьому, колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині, що не оскаржується.
Щодо доводів Скаржника, пов'язаних з тим, що суд першої інстанції розглянув справу із порушенням юрисдикції, оскільки даний спір повинен був бути розглянутий в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно з п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 638/13998/14-ц ( Провадження N 14-88 цс 18 ) лише з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторінок правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду дійшла в пунктах 23, 31-34, 44-48, 56-64 постанови від 13 березня 2018 року у справі N 415/2542/15-ц (провадження N 14-40 цс 18), а також у пунктах 20, 29-33, 40-41 постанови від 17 квітня 2018 року у справі N 545/1014/15-ц (провадження N 14-54 цс 18).
Отже, враховуючи, що Договір поруки № П/597/21-ДН від 24.11.2021 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" ( Кредитор ), ОСОБА_1 ( Поручитель ) та Фермерським господарством "Успіх" ( Боржник ) для забезпечення виконання основного зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи, то суб'єктний склад сторін договору поруки не має значення для визначення юрисдикції господарського суду.
Стосовно доводів Скаржника, що суд першої інстанції розглянув справу без участі та повідомлення Скаржника про її розгляд, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 , як учасника процесу, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного рішення, суд першої інстанції здійснив заходи щодо повідомлення відповідачів і зокрема Скаржника про розгляд справи.
Так, враховуючи, що у складі учасників провадження визначено фізичну особу - ОСОБА_1 ( Відповідач -2 ), господарським судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповідь № 44262 від 24.04.2023, згідно з якою, за параметрами запиту ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , особу ОСОБА_1 не знайдено ( а. с. 41 ).
З урахуванням викладеного, суд вважав за необхідне звернутися до Павлоградської районної державної адміністрації для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 ..
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.04.2023 р. у Павлоградської районної державної адміністрації було витребувано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1
04.05.2023 р. від Павлоградської районної військової адміністрації Дніпропетровської області засобами електронного зв'язку надійшов лист ( вх. суду № 21665/23 від 04.05.2023 р. ), в якому повідомлено про те, що ухвалу суду від 25.04.2023 р. перенаправлено на належністю до Центру надання адміністративних послуг Юр'ївської селищної ради Павлоградського району у зв'язку з відсутністю у Павлоградській районній державній адміністрації Центру надання адміністративних послуг ( а. с. 43 ).
08.05.2023 р. від Юр'ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області засобами електронного зв'язку надійшов лист ( вх. суду № 22184/23 від 08.05.2023 р.), в якому повідомлено про те, що громадянин ОСОБА_1 , на території селищної ради не зареєстрований. Також, у вказаному листі зазначено, що село Новошандрівка відноситься до Новомосковського району Дніпропетровської області ( а. с. 47 ).
З урахуванням викладеного, суд звернувся до Центру надання адміністративних послуг Новомосковської районної державної адміністрації для отримання інформації про зареєстроване місце проживання ( перебування ) фізичної особи ОСОБА_1 ..
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.05.2023 р. було витребувано у Центру надання адміністративних послуг Новомосковської районної державної адміністрації інформацію про зареєстроване місце проживання ( перебування ) фізичної особи ОСОБА_1
19.05.2023 р. від Новомосковської районної військової адміністрації Дніпропетровської області засобами електронного зв'язку надійшов лист ( вх. суду № 24601/23 від 19.05.2023 р. ), в якому повідомлено про те, що для отримання запитуваної в ухвалі суду від 09.05.2023 р. інформації, необхідно звернутися до Перещепинської міської ради.
З урахуванням викладеного, господарський суд звернувся до Перещепинської міської ради для отримання інформації про зареєстроване місце проживання ( перебування ) фізичної особи ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 22.05.2023 р. у Перещепинської міської ради було витребувано інформацію про зареєстроване місце проживання ( перебування ) фізичної особи ОСОБА_1 ..
Від Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області надійшов лист ( вх. суду № 26506/23 від 31.05.2023 р.), в якому повідомлено про те, що згідно з відомостями, які містяться в картотеці Керносівського старостинського округу громадянин ОСОБА_1 , дійсно зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для Відповідача -2 ( а. с. 63 ).
Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу Відповідача -2, в якому містилася ухвала суду від 01.06.2023 р., було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" ( а. с. 79-83 ).
Відповідно до частини 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. (далі - Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 923/1432/15.
Отже, враховуючи вище викладене, в розумінні частини 3 ст. 120 ГПК України Відповідач -2 ( Скаржник ) є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 01.06.2023 вважається врученою Відповідачу -2 - 21.06.2023 р. ( а. с.79 ).
Доводи Скаржника, що Позивач звернувся до суду з пропуском строку, тобто на час, коли Постачальник звернувся до суду із позовом, порука була вже декілька років як припинена, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки у пункті 6.1. договору поруки сторони визначили, що договір набуває чинностi з дати його укладення i дiє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 5 poків з дати укладення договору. При цьому, згідно з пунктом 6.2. договору поруки, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Щодо доводів Скаржника, що судом було на порушення норми ст. 61 Конституції України, стягнуто одночасно і пеню, і штраф, і відсотки за користування товарним кредитом, колегія суддів зазначає наступне.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 ст. 230 ГК України).
Згідно з частиною 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадках порушення умов договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за: несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором. 3а порушення даних умов договору покупець: а) сплачує на користь постачальника пеню в розмiрi подвiйної облiкової ставки НБУ, яка дiяла в перiод прострочення, вiд суми боргy за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання; б) у випадку прострочення оплати бiльше нiж на 5 банкiвських днiв, сплачує на користь постачальника штраф в розмiрi 20% вiд несплаченої суми, яка склалася на наступний день пiсля прострочення виконання грошового зобов'язання; в) сплачує на користь постачальника 36% рiчних вiд простроченої суми та iндекс iнфляцiї за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (частина 2 статті 625 Цивiльного кодексу України); невиконання чи несвоєчасне виконання обов'язкiв, передбачених пунктами 3.3 та 9.7 договору. 3а порушення вказаних умов договору покупець сплачує постачальнику неустойку у розмiрi 0,5% вiд загальної суми договору, визначеної з врахуванням вимог пункту 2.1 договору, за кожен день прострочення виконання вищевказаних обов'язкiв; порушення умов договору, якi передбаченi пунктом 3.4 договору, за порушення даних умов договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмiрi 25% вiд загальної суми договору, визначеної з урахуванням вимог пункту 2.1. договору.
Згідно з пунктом 7.3. договору, керуючись положеннями ст. 259 ЦК України, сторони дiйшли згоди про збiльшення строку позовної давностi по всім зобов'язанням (сплатi заборгованостi, пенi, штрафу, вiдсоткiв та iндексу iнфляцiї), що виникли на пiдставi договору до 3 poків. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцiй за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється через 3 роки вiд дня, коли зобов'язання мало бути виконано ( частина 6 ст. 232 ГК України ).
У подальшому, у пункті 5 додаткової угоди сторони дійшли згоди пункт 7.2. договору викласти у наступній редакції: "7.2. У випадках порушення договору, постачальник мас право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором. За порушення умов договору покупець: а) сплачує на користь постачальника пеню в розмiрi подвiйної облiкової ставки НБУ, яка дiяла в перiод прострочення, вiд суми боргу за кожен день такого прострочення; б) у випадку прострочення оплати бiльше нiж на 5 банкiвських днiв, сплачує штраф у розмiрi 40% вiд несплаченої суми, яка склалася на наступний день пiсля прострочення виконання грошового зобов'язання; в) сплачує на користь постачальника 56% рiчних вiд простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).
Так, за прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.2. договору та пункту 5 додаткової угоди до договору Позивач нарахував та просив суд стягнути з Відповідача -1 пеню за період прострочення з 02.04.2023 р. по 20.04.2023 р. в сумі 8 045 грн. 87 коп.; штраф у розмірі 40% від несплаченої суми в сумі 123 652 грн. 39 коп. та 56% річних за період прострочення з 02.04.2023 р. по 20.04.2023 р. у сумі 9 011 грн. 38 коп.
Судом першої інстанції обгрунтовано враховано: що сторони у договорі визначили інший розмір відсотків річних, право на що передбачено ст. 625 ЦК України; одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно із ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 р. у справі № 910/10939/18, від 27.09.2019 р. у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 р. у справі № 904/5770/18, від 28.08.2019 р. у справі № 910/11944/18, від 02.04.2019 р. у справі № 910/7398/18.
Господарський суд, здійснивши перевірку розрахунків пені, штрафу та 56% річних, зроблених Позивачем, визнав їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Доводи Скаржника, що суд першої інстанції стягнув завелику суму пені та штрафу, без урахування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається з оскаржуваного рішення, господарський суд зменшив визнаний судом обґрунтованим розмір пені, штрафу та процентів річних на 50%, а саме: пені до 4 022 грн. 94 коп. (8 045,87 - 50%); штрафу до 61 826 грн. 20 коп. (123 652,39 - 50%); 56% процентів річних до 4 505 грн. 69 коп. (9 011,38 - 50%).
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023р. у справі № 904/2010/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 12.02.2024 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус