07.02.2024 м. Дніпро Справа № 904/3302/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Каснера Олександра Едуардовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню (суддя Дупляк С.А.) , повний текст ухвали скаладено 02.11.2023
за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Каснера Олександра Едуардовича, м. Дніпро
про стягнення грошових коштів, -
1. Короткий зміст заяв і ухвали суду першої інстанції.
Через систему «Електронний суд» 23.10.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області від ФОП Каснера Олександра Едуардовича надійшла заява про визнання наказу від 02.10.2023, виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 у справі № 904/3302/22 таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні 02.11.2023 відповідач надав заяву про уточнення прохальної частини заяви від 23.10.2023 та просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 по справі № 904/3302/22 в частині стягнення з ФОП Каснера О.Е. 3% річних у сумі 3418,97 грн та інфляційних втрат у сумі 31972,12 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 у справі № 904/3302/22 таким, що частково не підлягає виконанню - відмовлено.
2. Короткий зміст доводів апеляційної скарги.
Не погодившись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою, відповідач оскаржує її до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) та просить: скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції по даній справі та ухвалити нове рішення, яким визнати наказ в частині стягнення з ФОП Каснера О.Е. 3418,97 грн - 3% річних та 31972,12 грн - інфляційних втрат таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків встановленим судом обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення заяви відповідача та в силу приписів п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:
- позивачем в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, в період запровадження в Україні з 24.02.2022 дії воєнного стану, безпідставно нараховано ФОП Каснеру О.Е. 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 02.03.2022 по 27.09.2022;
- зобов'язання відповідача щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат, здійснених на підставі ст. 625 ЦК України є припиненими у зв'язку з прямою нормою закону, викладеною в п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України;
- задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд залишив поза увагою та не застосував до спірних правовідносин положення п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відповідно неправомірним було застосування ст. 625 ЦК України.
На переконання скаржника, в силу приписів п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 598 ЦК України та ст. 328 ГПК України у нього частково відсутній обов'язок з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 у справі № 904/3302/22, а тому просить визнати його в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.
Позивач зі свого боку правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 стягнуто з ФОП Каснера Олександра Едуардовича на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» 198083,11 грн необлікованої електричної енергії, 3418,97 грн 3% річних, 31972,12 грн інфляційних втрат, 3502,11 грн судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 у справі № 904/3302/23 залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023, яке набрало законної сили 22.09.2023, видано наказ від 02.10.2023.
23.10.2023 від ФОП Каснера О.Е. (з урахуванням заяву від 02.11.2023 про уточнення) на адресу господарського суду надійшла заява про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023, виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 у справі № 904/3302/22 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ФОП Каснера О.Е. 3% річних у сумі 3418,97 грн та інфляційних втрат у сумі 31972,12 грн.
Відповідач зазначає, що вищевказаним рішенням суду на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з ФОП Каснера О.Е., як споживача електроенергії за період прострочення з 02.03.2022 по 27.09.2022 стягнуто 3% річних у сумі 31972,12 грн та інфляційні втрати у сумі 3502,11 грн.
Однак, починаючи з 24.02.2022 та на час звернення з відповідною заявою до господарського суду в Україні запроваджено військовий стан.
Згідно з п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Крім того, відповідач посилається на приписи абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яким встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування, в тому числі процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідач наголошує на тому, що в силу положень п. 18 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 у період запровадження в Україні дії воєнного стану, позивач неправомірно здійснив йому нарахування 3% річних та інфляційних втрат за спожиті комунальні послуги, як споживачу електричної енергії, а відповідно виданий 02.10.2023 Господарським судом Дніпропетровської області наказ у справі № 904/3302/22 слід визнати таким, що не підлягає виконанню в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
4. Мотиви, за яких суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 328 ГПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як зазначалось вище, постановою ЦАГС від 22.09.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 у справі № 904/3302/23 залишено без змін.
Вказаною постановою надавалася оцінка правомірності стягнення за рішенням суду першої інстанції з відповідача, зокрема, 3% річних та інфляційних втрат.
Під час вирішення спору по суті, судами не встановлено, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відтак, рішення господарського суду від 04.05.2023 у справі № 904/3302/23 підлягає виконанню в порядку, встановленому ГПК України.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача з посиланням на приписи п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України з огляду на наступне.
Тлумачення п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у в тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Колегія суддів ЦАГС зауважує, що законодавець в п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не передбачив особливостей у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов'язання внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Предметом позовних вимог у даній справі було стягнення грошових коштів за порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії внаслідок самовільного підключення струмоприймачів, електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл, постачання електричної енергії до електромережі АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку, що й стало підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії та суми завданих ФОП Каснером О.Е. збитків позивачу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2023 у справі № 904/3302/23 прийняті з урахуванням чинних положень законодавства, без застосування до спірних правовідносин п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, приписи яких поширюються виключно на правовідносини, які виникають з кредитних договорів та договорів позики.
Отже, доводи апеляційної скарги в частині незастосування позивачем та місцевим господарським судом до спірних правовідносин приписів п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є безпідставними, а відповідно відхиляються апеляційним господарським судом.
Заперечення відповідача щодо заборони стягувати проценти річні та інфляційні втрати з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 за №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» місцевим господарським судом визнано безпідставними. Правомірність судового рішення в цій частині не оскаржується в апеляційному порядку, а відповідно не підлягає дослідженню в даному судовому провадженні.
Визначальним, колегія суддів вважає, що рішення суду у даній справі прийнято на момент існування правових актів, на які заявник посилається, як на підставу визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 02.11.2023 постановлена з правильним застосуванням положень ч. 2 ст. 328 ГПК України, а відповідно апеляційну скаргу ФОП Каснера О.Е. слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
5. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою ФОП Каснер О.Е. не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної умови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав викладених вище, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
6. Розподіл судових витрат.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Каснера Олександра Едуардовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі № 904/3302/22- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12.02.2024.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
Л.А. Коваль