17.01.2024 Справа № 469/153/21 2/469/91/24
08 січня 2024 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Прутян О.А. (у режимі відеоконференції)
представника відповідача Мішанова С.В. (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської селищної ради Миколаївської області про поновлення на роботі,-
ОСОБА_1 22 лютого 2021 року звернулась до Березанського районного суду із зазначеною позовною заявою, в якій просила визнати незаконним та скасувати рішення №18 позачергової II сесії VIII скликання “Про припинення дії контракту, укладеного з директором госпрозрахункового комунального підприємства “Краснопільське” від 22 грудня 2020 року; поновити її на роботі на посаді директора Краснопільського госпрозрахункового комунального підприємства та стягнути з Березанської селищної ради на свою користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн..
На обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що розпорядженням №56 сільського голови Краснопільської сільської ради від 21 вересня 2018 року її прийнято на посаду директора за сумісництвом Краснопільського госпрозрахункового комунального підприємства з 21 вересня 2018 року. Відповідно до наказу №2 від 21 вересня 2018 року позивач приступила до виконання своїх обов'язків з неповним робочим днем (4 години).
02 січня 2019 року сільським головою Краснопільської сільської ради укладено безстроковий трудовий договір із позивачем.
02 січня 2020 року сільський голова Краснопільської сільської ради зобов'язала позивача підписати трудовий контракт, строк дії якого з 02 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року. За умовами контракту, за два місяці до закінчення терміну його дії він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший термін, але будь-яких попереджень позивач не отримувала, натомість 22 січня 2021 року отримала повідомлення про припинення контракту та звільнення, але продовжувала працювати до 18 лютого 2021 року, за січень 2021 року їй нарахована заробітна плата.
18 лютого 2021 року, вийшовши на роботу після лікарняного, позивач дізналася, що 17 лютого 2021 року селищний голова Березанської селищної ради уклав з іншою особою трудовий договір на тимчасову посаду директора підприємства, при цьому із позивачем не проведено розрахунок та не видано трудову книжку.
У зв"язку з незаконністю звільнення позивачу завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює у розмірі 100000,00 грн..
Ухвалою судді від 12 березня 2021 року позовна заява залишена без руху.
22 березня 2021 року на виконання ухвали суду представником позивача надано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 23 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
08 січня 2024 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Мішанова С.В. про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
У наданих до суду відзиві та додаткових поясненнях представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду про поновлення її на роботі, оскільки у справах про звільнення встановлено місячний строк для звернення до суду з позовом з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Зазначав, що 31 грудня 2020 року представники селищної ради ознайомили позивача з рішення ради від 22 грудня 2020 року №18, зачитавши його вголос, оскільки позивач відмовилась від його отримання та від підпису, про що складено відповідний акт. 04 січня 2021 року представники селищної ради знову намагалися вручити позивачу копію рішення, але враховуючи її відмову від отримання рішення, знову зачитали рішення вголос, про що також було складено відповідний акт. Крім того, з приводу прийняття рішення з позивачкою неодноразово проводилось листування із зазначенням дати припинення з нею контракту, зокрема лист від 12 січня 2021 рок4 № 09-06/51, який отримано позивачкою 12 січня 2021 року, що засвідчено її власним підписом. Тому, твердження позивача про те, що про прийняте відносно неї рішення №18 вона дізналась тільки 21 січня 2021 року, не відповідає дійсності.
Відповідач також зазначав, що відповідно до рішення I сесії VIII від 11 грудня 2020 року № 10 Березанська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Краснопільської сільської ради. До селищної ради приєдналися 7 комунальних підприємств, власниками (засновниками) яких були колишні сільські ради, які приєдналися до селищної ради. За наслідками реорганізації засновником зазначених комунальних підприємств стала селищна рада. Директори усіх комунгоспів працювали за контрактом; контракт директора ГКП “Краснопільське” закінчувався 31 грудня 2020 року, позивач своїм підписом засвідчила згоду з умовами укладеного контракту та була обізнана про дату його припинення. На пленарному засіданні сесії 22 грудня 2020 року було прийнято рішення про припинення контрактів з директорами комунгоспів та на позачерговій II сесії VIII скликання було прийнято рішення №18 “Про припинення дії контракту, укладеного з директором госпрозрахункового комунального підприємства “Краснопільське” 31 грудня 2020 року згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
Умовами укладеного з позивачкою контракту передбачено, що за 2 місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший строк. Якщо за два місяці до закінчення строку дії контракту він не був продовжений або укладений на новий строк, це означає, що контракт підлягає припиненню у зв'язку з закінченням його строку на підставі п.2 ч.1 ст.63 КЗпП України. Якщо сторони у визначений термін не дійшли згоди про продовження контракту або переукладення його на новий строк, контракт підлягає припиненню, і це не є розірванням трудового договору. Власник не зобов'язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п.2 ст.63 КЗпП України. Умовами контракту, укладеного з позивачкою, також не визначено обов'язку власника попереджати працівника про дату закінчення контракту. Закінчення терміну дії контракту і прийняття у зв'язку із цим відповідного рішення про звільнення не є ініціативою про розірвання трудового договору, а лише доводить відсутність ініціативи переукласти або продовжити трудовий контракт, тобто відсутність ініціативи встановити трудові відносини на довший термін. Однак самого лише факту закінчення строку договору все одно замало для припинення його дії, для цього необхідно волевиявлення хоча б однієї зі сторін договору. Так, роботодавець, що бажає розірвати трудові відносини, повинен не пізніше, ніж в останній день роботи працівника за строком договором, видати наказ про його звільнення на підставі п.2 ч.1 ст.63 КЗпП України, що і було зроблено з боку відповідача. 22 грудня 2020 року Березанська селищна рада, як сторона трудового договору, заявила вимогу про припинення контракту з директором ГКП “Краснопільське” , прийнявши на позачерговій II сесії VIII скликання рішення №18. При такому волевиявленні однієї із сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.
Відповідач вважає безпідставним твердження позивача про те, що з директором комунального підприємства, та з нею зокрема, законодавство не вимагає обов'язковості укладення контракту. Так, комунальні підприємства, що є у власності селищної ради, створені відповідно до Господарського кодексу України як юридичні особи, які самостійно здійснюють господарську діяльність. Засновником ГКП “Краснопільське” є Березанська селищна рада; установчим документом комунального підприємства є статут, який затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання. Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначається строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального орагну виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, контрактна форма підлягає застосуванню з директором комунального підприємства у разі його найму.
Відповідач зазначав, що переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк, так як було волевиявлення однієї із сторін строкового договору на його припинення.
Відповідач вважає помилковим та необґрунтованим твердження позивача про те, що рішення №18 прийнято неуповноваженим органом - радою, а мало бути прийнято селищним головою, посилаючись на Закон України “Про місцеве самоврядування”, на підставі ст..25 якого рада в межах своєї загальної компетенції прийняла локальний нормативно-правовий акт - Положення про порядок призначення на посаду на умовах контракту та звільнення з посади керівників підприємств, установ, закладів, що є у спільній власності територіальної громади Березанської селищної ради Миколаївської області. Відповідно до п.1.2.1 Положення керівники комунальних підприємств призначаються на посаду на умовах контракту та звільняються з посади за рішенням селищної ради. Прийнявши відповідно до загальної компетенції Положення про призначення, у порядку перерозподілу повноважень рада віднесла до своєї компетенції прийняття рішень щодо призначення та звільнення з посади керівника комунального підприємства. Таким чином, рішення про припинення контракту з позивачем прийняте уповноваженим органом, а селищний голова в даному випадку повноважений тільки на підписання контракту при призначенні керівника. Отже, селищним головою одноособово не могло бути прийнято рішення про припинення контракту з позивачем чи його продовження шляхом видання відповідного розпорядження.
Відповідач вважає безпідставними доводи позивача, що профільні постійні комісії селищної ради не є уповноваженими розглядати питання щодо припинення контрактів та їх укладення з директорами комунальних підприємств, оскільки саме постійні комісії селищної ради, відповідно до Положення про порядок призначення на посаду на умовах контракту та звільнення з посади керівників підприємств, установ, закладів, що є у спільній власності територіальної громади Березанської селищної ради Миколаївської області, уповноважені на спільному засіданні розглядати матеріали, отримані від селищного голови та надавати пропозицію селищній раді щодо призначення претендента на посаду чи на умовах контракту або відмову у призначенні. Під час розгляду питання щодо звільнення керівника підприємства із займаної посади та підготовки відповідного рішення селищної ради застосовується порядок, аналогічний підготовці рішення про призначення на посаду, визначений у п.1.2.4 та 1.2.6 Положення. Тому у діях відповідача порушення відсутні, оскільки процедура розгляду питання та прийняття рішення щодо припинення контракту з позивачем відбувалася відповідно до Положення про призначення.
Відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено обставини і підстави, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема, що саме через прийняття рішення № 18 у неї погіршився стан здоров'я, чи у інший спосіб їх завдано моральну шкоду саме діями відповідача, оскільки про дату закінчення терміну дії укладеного з нею контракту вона була обізнана ще під час його укладання, тому даний факт не був для неї несподіваним фактом, який міг би нанести їй негативних наслідків, в тому числі і на здоров'я; наявна в матеріалах справи виписка з медичної картки позивача не підтверджує того, що стан її здоров'я погіршився у зв'язку зі звільненням; позивач може мати і хронічні захворювання, які могла лікувати саме в цей період; розмір моральної шкоди позивачем не розрахований та не доведений; позивачем не надано доказів на підтвердження того, що службою зайнятості їй було відмовлено у присвоєнні статусу безробітної та нарахуванні допомоги по безробіттю після звільнення; позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт заподіяння саме відповідачем моральних чи фізичних страждань, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправною бездіяльністю заподіювача, а також не обґрунтовано, з чого позивач виходив при визначенні розміру заподіяної йому шкоди.
Відповідно до Положення про порядок призначення особа призначається на посаду директора комунального підприємства за результатами конкурсного відбору; оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора комунального підприємства публікується шляхом розміщення в газеті “Березань” та на офіційному веб-сайті селищної ради, тому твердження позивача, що відповідач не мав оголошувати конкурс на заміщення вакантної посади директора ГКП “Краснопільське” є безпідставним.
Доводи позивача щодо порушення термінів на оприлюднення проекту прийнятого рішення № 10 відповідач вважає необґрунтованими, оскільки на виконання вимог ч.3 ст.15 Закону України “Про доступ до публічної інформації” 12 грудня 2020 року селищною радою було оприлюднено проект рішення “Про припинення дії контракту укладеного з директором госпрозрахункового комунального підприємства “Краснопільське”, тобто за 10 робочих днів до дати розгляду з метою прийняття. Селищною радою на пленарне засідання позачергової II сесії 22 грудня 2020 року виносилося питання не тільки відносно позивача, а й інші, серед яких були і виняткові випадки, що потребували невідкладного вирішення.
Крім того, представник відповідача зазначив, що рішенням №18 селищному голові на період проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора ГКП “Краснопільське” постановлено забезпечити укладання тимчасової угоди; селищною радою двічі оголошувався конкурс на заміщення вакантної посади директора ГКП “Краснопільське” , який не відбувся через відсутність кандидатів; оскільки ГКП “Краснопільське” надає соціально важливі послуги населенню та його діяльність потребує безперебійної роботи, із ОСОБА_2 було укладено тимчасовий трудовий договір, після чого в ЄДР внесено зміни щодо керівника підприємства. В останній робочий день з позивачем не було проведено повний розрахунок та не видано трудову книжку, оскільки 31 грудня 2020 року позивач була відсутня як у Краснопільській сільській раді, так і в ГКП “Краснопільське”, про що складено відповідні акти; 01 січня 2021 року позивачці листом було направлено повідомлення про припинення контракту у зв'язку із закінченням терміну його дії та необхідність отримання трудової книжки, від отримання якого позивачка відмовилась, про що складено акт. Трудова книжка керівника підприємства повинна зберігатися у відділі кадрів підприємства, тому представник відповідача вважає, що позивач приховувала власну трудову книжку з використанням своїх службових повноважень у власних інтересах; у зв'язку із втратою трудової книжки було виготовлено її дублікат, який позивачка отримала 29 березня 2021 року.
Просив також застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду (ч.1 ст.233 КЗпП України).
Заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
З досліджених судом доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 21 вересня 2018 року працювала на посаді директора Краснопільського ГКП (спочатку - на підставі розпорядження Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 56 від 21 вересня 2018 року та наказу ГКП “Краснопільське” за №2 від 21 вересня 2018 року про призначення на посаду за сумісницвом з неповним робочим днем (т.1, а.с.76-77), у подальшому як на основному місці роботи - на підставі наказу ГКП "Краснопільське" за №1 від 03 січня 2019 року та розпорядження № 1 від 02 січня 2019 року Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області про призначення на посаду (т.1, а.с.75), що підтверджено і копією трудової книжки НОМЕР_1 (т.1, а.с.78).
02 січня 2020 року Краснопільською сільською радою Березанського району Миколаївської області та позивачем ОСОБА_1 як директором госпрозрахункового комунального підприємства “Краснопільське” укладено контракт на термін з 02 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року (т.1, а.с.18-24, т.2, а.с.49-55).
Контракт зареєстровано Управлінням соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації без зауважень та рекомендацій (т.2, а.с.48).
Як передбачено п.25 контракту, цей контракт припиняється:
а) після закінчення терміну дії контракту;
б) за згодою сторін;
в) до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 27 і 26 цього контракту;
г) з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.
Пунктом 26 контракту передбачено, що його може бути розірвано, а керівника звільнено з посади з ініціативи роботодавця у разі невиконання чи грубого порушення керівником покладених на нього обов"язків та інших порушень, зазначених у цьому пункті.
Пункт 27 Контракту передбачає можливість його розірвання за ініціативою керівника.
Згідно з п.29 контракту, за два місяці до закінчення терміну дії контракту він може бути за угодою Сторін продовжений або укладений на новий термін.
Відповідно до п.1.1 Статуту Краснопільського госпрозрахункового комунального підприємства, затвердженого рішенням V сесії XXIV скликання Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 04 лютого 2003 року (т.2, а.с.56-63), вказане підприємство засноване рішенням Краснопільської сільської ради на базі власності територіальної громади села Краснопілля, є власністю цієї громади і перебуває в управлінні Краснопільської сільської ради та її виконавчого комітету.
Згідно з п.3.2 вказаного Статуту, загальне керівництво підприємством здійснює власник, а адміністративне - прийнятий за трудовим контрактом директор. Власник підприємства здійснює, у тому числі, наймання, звільнення директора підприємства та інших відповідних працівників (п.3.3 Статуту) .
11 грудня 2020 року сесією Березанської селищної ради Миколаївської області прийнято рішення №10 “Про початок реорганізації Дмитрівської, Краснянської, Краснопільської, Ташинської, Щасливської сільських ради шляхом приєднання до Березанської селищної ради”, відповідно до якого Березанська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків приєднаних сільських рад (т.1, а.с.30-33).
Таким чином, до відповідача Березанської селищної ради перейшли повноваження, зокрема, власника Краснопільського ГКП, у тому числі щодо звільнення директора підприємства.
12 грудня 2020 року на офіційному веб-сайті Березанської селищної ради розміщено оголошення про те, що 22 грудня 2020 року в Березанській селищній раді відбудеться позачергова II сесія VIII скликання, та оприлюднено проект рішення “Про припинення дії контракту укладеного з директором госпрозрахункового комунального підприємства “Краснопільське” (т.1, а.с.38-40).
Згідно з протоколом засідання спільних комісій з питань планування, бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та інвестицій Березанської селищної ради та земельних ресурсів, соціального розвитку та екології, благоустрою, житлово-комунального господарства, приватизації, комунальної власності, промисловості, транспорту та зв'язку, просторового планування Березанської селищної ради від 22 грудня 2020 року, вирішено винести на розгляд сесії питання про припинення дії контракту, укладеного з директором ГКП “Краснопільське” (т.1, а.с.42-44, т.2, а.с.64-66).
Протокол засідання оприлюднено на офіційному сайті Березанської селищної ради (т.1, а.с.41).
Рішенням Березанської селищної ради Миколаївської області позачергової II сесії VIII скликання № 18 від 22 грудня 2020 року "Про припинення дії контракту, укладеного з директором госпрозрахункового підприємства "Краснопільське" вирішено припинити 31 грудня 2020 року дію вказаного контракту припинено та звільнити ОСОБА_1 з займаної посади директора госпрозрахункового комунального підприємства “Краснопільське” 31 грудня 2020 року у зв'язку з закінченням строку дії контракту на підставі п.2 ст.36 КЗпП України (т.1, а.с.27-28).
Розгляд питання припинення дії укладеного сторонами контракту на засіданні спільних комісій після відповідного обговорення та на сесії селищної ради підтвердили також допитані у судовому засіданні свідки - депутати селищної ради ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
З прийнятим рішенням Березанською селищною радою ознайомлено позивача в усній формі 31 грудня 2020 року, 04 січня 2021 року та 14 січня 2021 року, про що складено відповідні акти (т.2, а.с.23-25) та у письмовому вигляді (вих.№ 09-06/9 від 04 січня 2021 року, отримане позивачем відповідно до відмітки установи поштового зв"язку 22 січня 2021 року - т.1, а.с.25-26). Позивачеві також запропоновано отримати трудову книжку.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_3 , позивач була присутня на сесії селищної ради та, відповідно, обізнана з рішенням; вручити їй повідомлення про звільнення у кінці грудня 2020 року не вдалося у зв"язку з відсутністю на робочому місці, про що було складено акт від 31.12.2020 року, також комісія селищної ради не була допущена у грудні 2020 року до інвентаризації підприємства директором ГКП Супрун Н.Ф. та головним бухгалтером (з посиланням на директора).
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що на сесію було винесено питання про звільнення керівників комунальних підприємств, які не подали заяв про продовження контракту; заяви були лише від керівників ГКП "Чапаєвське" та ГКП "Красне".
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_13 (колишнього сільського голови с.Краснопілля), під час приїзду представників селищної ради 31 грудня 2020 року у робочий час приміщення ГКП "Краснопільське" було закрите, позивача свідок не бачила, тому було складено акт про відмову від підпису.
Приїзд комісії 31 грудня 2020 року до с.Краснопілля підтвердив свідок ОСОБА_14 .
У зв"язку з відсутністю трудової книжки ОСОБА_1 у ГКП "Краснопільське" та у колишній Краснопільській сільській раді, про що складено відповідні акти (т.2, а.с.26-27), у зв"язку з чим на ім"я позивача виготовлено дублікат трудової книжки, який, відповідно до книги обліку трудових книжок, виготовлено 31 грудня 2020 року та видано на руки позивачеві 29 березня 2021 року (т.2, а.с.31-32).
Листом Березанської селищної ради № 09-06/123 від 18 січня 2021 року ОСОБА_1 роз'яснено причини звільнення з посади у зв'язку із закінчення строку дії контракту, укладеного 02 січня 2020 року та неможливість автоматичного продовження терміну дії контракту (т.2, а.с.67-68).
З реєстрів на відправлення поштової кореспонденції за 18 січня 2021 року та 03 лютого 2021 року вбачається, що на адресу ОСОБА_1 Березанською селищною радою направлено лист № 09-06/4054/1 від 22 грудня 2020 року та лист № 09-06/9 від 04 січня 2021 року (т.2, а.с.28), лист № 09-06/123 від 18 січня 2021 року (т.2, а.с.30).
08 січня 2021 року на офіційному веб-сайті Березанської селищної ради розміщено оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад керівників комунальних підприємств “Краснопільське”, “Прогресівське”, “Ташинське”, що вбачається з роздруківки оголошень на офіційному веб-сайті селищної ради (т.1, а.с.60).
Рішенням №4 Березанської селищної ради позачергової VI сесії 7 скликання від 14 січня 2016 року (з подальшими змінами) затверджено Положення про порядок призначення на посаду на умовах контракту та звільнення з посади керівників підприємств, установ? закладів, що є у спільній власності територіальної громади Березанської селищної ради Миколаївської області, та типова форма контракту з керівником комунального підприємства, організації, установи, закладу, що є об'єктом спільної власності територіальної громади Березанської селищної ради Миколаївської області (т.2, а.с.33-46).
Відповідно до п.1.2.1. Положення керівники комунальних підприємств, організацій, установ, закладів (окрім закладів освіти та культури) призначаються на посаду на умовах контракту за рішенням селищної ради; звільнення з посади керівника підприємства здійснюється за рішенням селищної ради з підстав, передбачених КЗпП України, а також з підстав, передбачених контрактом та іншими законодавчими актами і у терміни, визначені трудовим законодавством (п.1.4.5. Положення).
Проект рішення селищної ради про звільнення керівника підприємства готується виконавчим апаратом селищної ради та розглядається на засіданні профільної постійної комісії селищної ради (п.1.4.6 Положення); рішення селищної ради про звільнення з посади керівника підприємства приймається на пленарному засіданні сесії селищної ради шляхом відкритого голосування більшістю голосів від загального складу ради (п.1.4.8 Положення).
Під час розгляду питання про звільнення керівника підприємства із займаної посади та підготовки відповідного рішення селищної ради застосовується порядок, аналогічний підготовці рішення про призначення на посаду, визначений у пунктах 1.2.4- 1.2.6 цього Положення (абз.2 п.1.4.5 Положення).
На підставі п.1.2.5 Положення розгляд матеріалів щодо призначення на посаду та надання відповідних пропозицій селищній раді відбувається на спільному засіданні постійних комісій селищної ради (т.2., а.с.47).
Згідно з п.1.4.10 Положення, за 2 місяці до закінчення строку дії контракту за наслідками щорічного звіту керівника підприємства на сесії селищної ради контракт може бути продовжений після прийняття відповідного позитивного рішення сесії селищної ради. У даному випадку з керівником підприємства продовжуються трудові відносини шляхом укладення додаткової угоди до контракту або контракт переукладається.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Трудові відносини всіх працівників врегульовано Кодексом законів про працю України.
Стаття 2 КЗпП України визначає, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Частина перша статті 3 КЗпП України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).
Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).
Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні контракту (стаття 24 КЗпП України).
Отже, контракт відноситься до строкових трудових договорів та укладається на строк, визначений у ньому за погодженням сторін.
Пунктом 2 ч.1 ст.36 КЗпП України до підстав припинення трудового договору віднесено закінчення строку (пункти 2 і 3 ст.32), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Відповідно до ст.39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
На підставі частини першої статті 9 Конституції України, частини першої статті 3, статей 12, 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України у формі ратифікації, та договори, які не потребують ратифікації й затверджені у формі указу Президента України або постанови Кабінету Міністрів України, є частиною національного законодавства України.
Позивач посилається на необхідність застосування у правовідносинах, що виникли між сторонами, Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року (далі - Конвенція), зокрема, положення ст.ст.3-4, 11 Конвенції.
Згідно з ч.1 ст.2 Конвенції, вона поширюється на всі галузі економічної діяльності та на всіх осіб, які працюють за наймом.
Статтею 4 підрозділу А Конвенції визначено, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
Працівник, з яким намічено припинити трудові відносини, має право бути попередженим про це за розумний строк або має право на грошову компенсацію замість попередження, якщо він не вчинив серйозної провини, тобто такої провини, у зв'язку з якою було б недоцільно вимагати від роботодавця продовжувати з ним трудові відносини протягом строку попередження (стаття 11).
Разом з тим, за метою цієї Конвенції терміни "звільнення" та "припинення трудових відносин" означають припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця (стаття 3).
Однак у справі, що розглядається, підставою для припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Березанською селищною радою стало закінчення строку трудового договору (контракту) (п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України та п."а" ст.25 Контракту), а не його розірвання за ініціативою роботодавця (п.4 ст.36, ст.ст.40, 41 КЗпП України, п.26 Контракту).
Тому положення законодавства, що регулюють звільнення працівника з ініціативи роботодавця, зокрема, щодо двомісячного строку попередження про звільнення не можуть бути застосовані у цій справі.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами укладено строковий контракт, який припиняється після закінчення терміну його дії, тобто 31 грудня 2020 року. Підписавши контракт, позивач знала, коли закінчується його дія, і з цим погодилась. Бажання сторін продовжити контракт за 2 місяці до закінчення строку його дії висловлене не було, а тому дія контракту припинилась, а оскаржуване рішення сесії селищної ради лише підтвердило відсутність згоди селищної ради на продовження цього контракту.
Ні законодавством України, ні умовами контракту не передбачено вимоги попередження працівника про закінчення дії контракту за певний час до закінчення строку його дії.
З матеріалів справи також вбачається, що до 18 лютого 2021 року позивач фактично продовжувала роботу на посаді директора Краснопільського ГКП, зокрема, підписувала та подавала відповідну звітність, їй нараховувалась заробітна плата (т.1, а.с.55), що підтверджено також і показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_2 .
Разом з тим, вказані обставини не можуть свідчити про продовження дії укладеного сторонами строкового трудового договору на невизначений строк, оскільки для настання таких наслідків, відповідно до ст.39-1 КЗпП України, необхідна не лише наявність фактичного продовження трудових відносин, а й відсутність вимоги іншої сторони щодо припинення цих відносин.
Така вимога з боку відповідача була висловлена у оскаржуваному рішенні № 18 від 22 грудня 2020 року, а тому трудові відносини між сторонами не набули безстрокового характеру, у зв"язку з чим суд вважає, що звільнення позивача у зв'язку з закінченням строку дії контракту відповідає діючому законодавству.
Крім того, чинне законодавство не передбачає можливості поновлення працівника на роботі після закінчення строку дії контракту у судовому порядку.
Умови безстрокового трудового договору, укладеного ОСОБА_1 з Краснопільською сільською радою відповідно до наказу ГКП "Краснопільське" за №1 від 03 січня 2019 року та розпорядження № 1 від 02 січня 2019 року Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області про призначення на посаду директора Краснопільського ГКП, були змінені унаслідок укладення сторонами контракту від 02 січня 2020 року, яким визначено строк його дії, на що позивач погодилась. Правомірність укладення сторонами цього контракту не є предметом спору у справі, що розглядається.
Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншим законам до їх відання.
Згідно з п.11 ч.1 ст.26 зазначеного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, у тому числі, заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує; про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади (п.30 ч.1 ст.26 Закону).
Відповідно до п.10 ч.4 ст.42 Закону сільський, селищний, міський голова: призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".
Отже, виходячи з вказаних положень Закону України “Про місцеве самоврядування” і Положення про порядок призначення на посаду на умовах контракту та звільнення з посади керівників підприємств, установ? закладів, що є у спільній власності територіальної громади Березанської селищної ради Миколаївської області, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв у межах своєї компетенції та відповідно до встановленого порядку.
Розгляд питання про звільнення відповідача з посади на спільному засіданні комісій не протирічить Положенню та законодавству, а тому в діях відповідача порушення відсутні, оскільки процедура розгляду питання та прийняття рішення щодо припинення контракту з позивачем відбувалася відповідно до Положення про призначення.
Вирішення на сесії питання про припинення контракту лише підтвердило відсутність у сторони відповідача наміру продовжувати контракт та не змінило строк дії контракту і умови його припинення.
На підставі викладеного, суд вважає, що підстави для скасування рішення Березанської селищної ради № 18 від 22 грудня 2020 року та поновлення позивача на роботі відсутні.
Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Оскільки порушення законних трудових прав позивача унаслідок її звільнення з посади не встановлені, відповідно, відсутні і підстави для стягнення моральної шкоди.
Щодо застосування наслідків пропуску строку звернення до суду суд зазначає таке.
Згідно з ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Частиною 1 глави ХІХ Прикінцевих положень КЗпП України визначено, що під час дії карантин, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року на території України з 19 грудня 2020 року встановлено карантин та запроваджено обмежувальні протиепідемічні заході з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тому строк звернення позивача до суду з цим позовом не сплинув.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: