Справа № 467/103/24
Провадження № 1-в/467/20/24
12.02.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леніне Баштанського району Миколаївської області, засудженого вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 02.10.2019 року за ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі
У січні 2024 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Захисник підтримав клопотання засудженого, зазначивши, що засуджений відбув більше 2/3 строку призначеного покарання та у відповідності до ст. 81 КК України має право на застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Згідно характеристики, ОСОБА_5 працевлаштований. За час відбування покарання чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, однак стягнення на даний час погашені у встановленому законом порядку. Шість разів заохочувався за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Вважає, що ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці довів виправлення. В зв'язку з зазначеним, просив суд задовольнити клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Прокурор просив суд відмовити у задоволенні заяви засудженого. Зазначив, що засуджений на даний час дійсно працює та залучається до робіт з благоустрою колонії, що свідчить про позитивні зміни у його відношенні до призначеного покарання та порядку відбування покарання. Однак, зазначив, що ОСОБА_5 вже звертався до Арбузинського районного суду з аналогічною заявою, та ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 01 серпня 2023 року йому відмовлено в її задоволенні. На час розгляду вказаної заяви засудженого про умовно-дострокове звільнення, пройшов менший строк, ніж передбачений ч. 7 ст. 539 КПК України, що є підставою для відмови в її задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.
ОСОБА_5 раніше засуджений вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 21.06.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.05.2019 року іспитовий строк ОСОБА_5 скасовано, та направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, ОСОБА_5 раніше судимий вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 27.06.2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і застосуванням ст. 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі.
По дійсній справі засуджений вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 02.10.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 06 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання: 21 травня 2019 року. Кінець строку: 21 листопада 2024 року.
З досліджених матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 21.05.2019 року.
Під час тримання в державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Стягнень та заохочень не мав.
З 19.11.2019 року відбуває покарання в державній установі «Південноукраїнська виправна колонія №83» Миколаївської області.
За весь час відбування покарання має 6 заохочень у виді подяки: 06.07.2020 року, 05.10.2021 року, 05.10.2022 року, 04.07.2023 року, 05.10.2023 2023 року, 05.01.2024 року та 3 стягнення, а саме: 18.02.2020 року у виді суворої догани, в зв'язку з виявленням та вилученням мобільного телефону; 30.07.2020 року у виді суворої догани в зв'язку з виявленням та вилученням мобільного телефону; 28.01.2021 року у виді суворої догани в зв'язку виявленням та вилученням електроспіралі кустарного виготовлення. Вказані стягнення на даний час погашені.
Згідно довідки, наданої Державною установою «Південноукраїнська виправна колонія №83» від 01 лютого 2024 року № 13/1-121, засуджений був працевлаштований згідно договору ЦПХ №105/20ДП від 27.02.2020 року по виготовленню бруківки, договір ЦПХ №95/21ДП від 13.05.2021 року по розпилу граніту, договір ЦПХ №52 від 14.06.2021 року каменотес, договір №9 від 01.06.2022 року по розпилу граніту.
У відповідності до довідки від 01 лютого 2024 року № 13/1-120 про виконання норм виробітку засудженим ОСОБА_5 за 2019-2023 роки: в 2019 році норми виробітку не виконував, оскільки прибув до установи 19.11.2019 року; в січні-квітні 2020 року норма виробітку становила 0%; в травні 2020 року норма виробітку становила 5,5%; в червні 2020 року норма виробітку становила 19,7%, в липні 2020 року норма виробітку становила 30,3%; в серпні 2020 року норма виробітку становила 10.1%; в вересні 2020 року норма виробітку становила 4,4%; в жовтні 2020 року норма виробітку становила 1,5%; в листопаді 2020 року нормі виробітку становила 2,7%; в грудні 2020 року - грудні 2023 року норма виробітку становила 0%.
Відповідно наданої Державною установою «Південноукраїнська виправна колонія №83» характеристики від 01 лютого 2024 року засуджений характеризується як такий, що працевлаштований робітником на виробництві колонії по розпилу граніту. При роботі дотримується вимог техніки безпеки та правил поводження з устаткуванням. Норму виробітку в повному обсязі не виконує. У колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, Завжди має охайний зовнішній вигляд. Відповідально ставиться до майна установи і предметів, якими користується у побуті та при виконанні дорученої роботи. До виконання передбачених законом вимоги персоналу установи ставиться завжди сумлінно. Самостійно виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок для їх виконання. Бере участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Підтримує зв'язки з родичами шляхом листування. Отримує від них посилки. Засуджений під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебуває та не перебував.
Комісією колонії засудженому ОСОБА_5 було відмовлено у застосуванні ст. 82 КК України, а саме: заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням - протокол № 4 від 25.02.2022 року, як такому що не став на шлях виправлення та у застосуванні ст. 81 КК України умовно достроковому звільненні, як такому що не довів свого виправлення - протокол № 2 від 25.01.2023 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого відбуває покарання засуджений, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Засуджений відбув більше 2/3 призначеного йому покарання за умисний тяжкий злочин.
За змістом ст. 81 КК України, єдиною і достатньою підставою умовно-дострокового звільнення особи, яка має право за законом при відбутті певної частини покарання, є досягнення однієї з цілей покарання виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 539 КПК України, у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.
Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 , останній вже звертався до Арбузинського районного суду Миколаївської області з завою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
У відповідності до ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 01 серпня 2023 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовлено. Вказана ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
В січні 2024 року ОСОБА_5 знову звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, тобто у строк менший, ніж передбачено ч. 7 ст. 539 КПК України.
На підставі викладеного та з урахуванням того, що на час розгляду заяви засудженого про умовно-дострокове звільнення пройшов менший строк, ніж передбачений ч. 7 ст. 539 КПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1