Справа № 135/3/24
Провадження № 3/135/11/24
іменем України
12.02.2024 м. Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Гайсинського РУП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючу,
- за ч.1 ст. 195-3 КУпАП,
28.12.2023 близько 11 год. 20 хв. в м.Ладижин по вул.Соборна, 1-А на території Свято-Казанського Храму ОСОБА_1 застосувала засіб самооборони газовий балончик «Терен-4» в натовп осіб, а саме: розпилила вміст даного балону на натовп людей.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнала. Повідомила, що вона дійсно перебувала на території храму, побачила на землі газовий балончик, спочатку не зрозуміла що то таке. Підняла його, щоб ніхто не наступив, а також щоб ніхто із присутніх людей його не використав, бо там було багато літніх людей та були діти. Підняла з землі, щоб викинути. Хто його кинув вона не бачила. Після того, як вона підняла балончик, на неї накинулись інші люди і відібрали його. Вказала, що не розпиляла балончик, і взагалі ніколи ним не користувалась. Той балончик, що в неї забрали, був повний, так їй пізніше повідомили поліцейські, які складали протокол. Поряд знайшли ще один балончик, який з їх слів був пустим. Чи розпиляли балончик інші жінки, вона не бачила.
Незважаючи на пояснення ОСОБА_1 , її вина у вчиненому правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №772866 від 28.12.2023; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також показами свідка ОСОБА_2 ..
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що 28.12.2023 він перебував на території Казанського храму в м. Ладижин, щоб відстоювати позицію громади міста. Бачив як ОСОБА_1 розпилювала газ із перцового газового балончика. Розпилювала на вулиці в бік військових та працівників поліції. Він перебував приблизно за 2 м від неї в цей момент і на нього теж попало. Після чого трохи вийшли сльози, які через деякий час пройшли. В цей час біля ОСОБА_5 було приблизно 5 людей, на яких розпилила газ. Всередині церкви інші люди теж розпилювали газові балончики, їх обличчя він не бачив, лише бачив руку з дверей церкви, яка тримала і розпилювала балончик. Вказав, що біля церкви була штовханина, але на дворі конкретно ОСОБА_1 не було ніякої загрози, її ніхто не трогав, не бив, не шарпав, силоміць її ніхто не утримував до того, як вона розпилила на людей балончик.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що свідок її обмовляє, однак не вказала та не навела переконливих аргументів з яких підстав суд не повинен враховувати покази свідка.
Даючи оцінку показам свідка ОСОБА_2 суд враховує, що такі покази повністю відповідають його письмовим поясненням, долученим до справи. При цьому свідок вказав, що особисто раніше не був знайомий із ОСОБА_1 .. В письмових поясненнях не вказував, що особисто знав ОСОБА_1 , однак в судовому засіданні чітко зазначив, що саме вона розпиляла газовий балончик.
Крім того, судом викликався і свідок ОСОБА_3 , який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. Однак він до суду не з?явився, вказавши по телефону, що хворів. Письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , а також долучені письмові пояснення ОСОБА_4 відповідають один одному, та показам свідка ОСОБА_2 ..
Із відеофайлу, наданого ОСОБА_1 на спростування обставин, викладених в протоколі, що досліджувався в судовому засіданні, видно, що біля та в приміщенні церкви відбувалась штовханина, люди розпилювали газ із газових балончиків. Разом з тим, дане відео було зняте із приміщення церкви і підтверджує наявність певного протистояння осіб, які були в церкві із особами, що намагались туди потрапити. Додане відео жодним чином не спростовує викладені в протоколі обставини, оскільки не відображає відтворення подій, що були на території храму, не містить зображення із ОСОБА_1 .. Тоді як докази по справі підтверджують розпилення газового балончика на людей, що знаходились не біля дверей храму, а на території, на певній відстані від дверей.
При цьому, як пояснював свідок ОСОБА_2 з того місця, де він стояв, не було видно що робилось в храмі, бо він був не навпроти дверей, а трохи збоку він входу і на певній відстані від входу.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 195-3 КУпАП - порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги наявні відомості про матеріальний стан ОСОБА_1 , дані про її особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, характер вчиненого правопорушення, суд вважає необхідним призначити її стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч.1 ст. 195-3 КУпАП з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.16, 40-1, ч.1 ст. 195-3 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 195-3 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 грн на користь держави з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. на користь держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя