Справа № 554/6559/23 Номер провадження 33/814/219/24Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
06 лютого 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду міста Полтави від 01 серпня 2023 року, -
Постановою судді Октябрського районного суду міста Полтави від 01 серпня 2023 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 17000 грн.00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 6 липня 2023 року, близько 07 год. 14 хв. у м. Полтава по вул. Кагамлика 4, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , з вираженими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук.
В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Октябрського суду м. Полтави від 01.08.2023 року та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю подій і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова була прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому не відповідає фактичним обставинам справи.
На підтвердження своєї позиції посилається на те, що судом не вивчалися докази по адміністративному правопорушенню, та не здійснювалась аудіо-фіксація судового засідання, також зазначає що свою вину і інкримінованому правопорушенні не визнавав. Твердження суду «вину визнав не визнав» є двозначним, що не відповідає обставинам справи.
Крім того, апелянт посилався на те, що в матеріалах справи не містяться докази того, що транспортний засіб марки ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_1 взагалі був зупинений працівниками поліції, що зупинка транспортного засобу була обумовлено порушенням ПДР, і даний факт зафіксовано належним чином. Огляд на стан сп?яніння проведено з порушеннями, що вказує на його не дійсність.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.07.2023 року, близько 07 год. 14 хв. у м. Полтава по вул. Кагамлика 4, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , з вираженими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук.
На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що дане правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 045022 від 16.07.2023 (а.с.1); даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.07.2023 складеного о 07:35 годині, яким підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду (а. с. 2), даними відеофайлу на CD-диск, де зафіксовано обстановку на місці події та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я (а. с. 3).
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП необхідна наявність одночасно двох умов:1) зафіксований належним чином факт керування транспортним засобом; 2) зафіксований належним чином факт перебування водія цього транспортного засобу в стані сп'яніння або його відмови від проходження відповідного огляду.
Згідно із п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Апеляційний суд, досліджуючи матеріали справи, дійшов висновку, що в них відсутній відеозапис з місця події, в порушення п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС від 18.12.2018 року №1026, відповідно до якого включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відтак, суд позбавлений можливості як з'ясувати, чи відбувся факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 . Так з доданих до матеріалів справи, не зафіксовано факти керування транспортним засобом, його зупинки та підстав, які надавали право патрульними для вжиття вказаних дій.
Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від
огляду.
Наявні матеріали справи не містить даних, які б підтверджували, що працівниками поліції дійсно зупинявся даний транспортний, що ним було порушено ПДР Україні. Пропозиція пройти огляд відбулася без роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків передбачених КУпАП, також відео не містить даних, які б підтверджували, що працівниками поліції складалися акт огляду на місці та направлення до медичного закладу, про вказані дії було повідомлено ОСОБА_1 та одночасно роз'яснено, який медичний заклад на проведення огляду на стан сп?яніння. Також не роз'яснено порядок і строки проведення огляду у медичному закладі, а також наслідки відмови від проходження огляду в медичному закладі.
Наявність у матеріалах справи направлення, за відсутності вказаних вище дій, підтверджує формальний характер дій працівників поліції, головною метою яких є притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Не виконання вказаних дій, вказує на формальний підхід працівників поліції до виконання своїх професійних обов'язків, що в свою чергу позбавило ОСОБА_1 можливість ознайомитися з правами та обов'язками особи, щодо якої розпочату справу про адміністративне правопорушення, наглядно зрозуміти та усвідомити дії за яких відбувається огляд особи на стан сп?яніння, а відповідно прийняти рішення, яке б чітко вказувало на її волевиявлення.
Згідно ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Невиконання працівниками поліції в чіткій послідовності процедури проведення огляду водія на стан сп?яніння, не роз'яснення в доступній та зрозумілій формі ОСОБА_1 його процесуальних прав та обов'язків, а також наслідків вчинення (невчинення) ним певних дій, виходячи з положень закону, дають суду право вважати такі дії неправомірними, а зібрані докази недопустимими та не беруться до уваги при розгляді справи.
ОСОБА_1 було заявлено клопотання про допит свідків під час судового засідання, в судовому засіданні було задоволено клопотання та було допитано свідків ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_2 під час допиту в судовому засіданні зазначає: « 16 липня вранці збиралися на рибалку з дітьми, з авто були неполадки, тому була нагальна потреба купити запчастину для авто, щоб відремонтувати. Зупинилися біля магазину, на стоянці, очікували коли відчиниться магазин. До них підійшли працівники поліції і почали перевіряти документи, після спілкування з працівниками поліції, чоловік повернувся вже без водійського посвідчення».
Щодо пояснень свідка ОСОБА_3 , зазначає: «що автомобіль ОСОБА_1 працівниками поліції йому не передавався. Зазначає, що вранці зателефонував ОСОБА_1 , з проханням направити йому водійське посвідчення, на що той відправив в Viber, згодом дізнався, що ОСОБА_1 , шукав тверезого водія. На місце порушення не виїжджав, автомобіль не передавався працівниками поліції.»
Відтак, вказані докази, які узгоджуються з іншими доказами, вказують на наявність фальсифікації працівниками поліції факту відсторонення ОСОБА_1 від керування, що ще раз підтверджує формальний характер дій останніх.
Із системного аналізу положень ст.62 Конституції України та ст.251 КУпАП вбачається, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, і особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення доти, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
За таких обставин, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини справи та прийшов до передчасних і необґрунтованих висновків, щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Апеляційний суд, провівши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, надавши оцінку діям працівників поліції в аспекті дотримання вимог ст. 266 КпАП України, погоджується з доводами апеляційної скарги, що матеріали справи не містять належних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй дій, що в свою чергу виключає наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Постанову судді Октябрського районного суду міста Полтава від 01 серпня 2023 року - стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КпАП України - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин