Справа № 761/10636/16-к
Провадження № 1-кп/761/99/2024
31 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, кримінальне провадження № 12015100100012171 від 10 жовтня 2015 року, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_3 , 10 жовтня 2015 року, приблизно о 08 годині 40 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 13-а, вирішив вчинити кримінальне правопорушення, пов'язане з посяганням на чуже майно. В цей час він помітив раніше йому невідому ОСОБА_6 , яка йшла в напрямку вул. Жилянської в м. Києві та розмовляла по мобільному телефону, у зв'язку із чим у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення мобільного телефону ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій корисливий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 підійшов ззаду до ОСОБА_6 та своєю рукою вирвав з рук останньої її мобільний телефон «Samsung galaxy A3», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 5144 гривні 01 копійка, з додатково встановленим програмним забезпеченням, вартістю 947 гривень 99 копійок, в якому перебувала сім карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 гривень, з абонентським номером НОМЕР_3 , сім карта мобільного оператора «МТС», вартістю 20 гривень, з абонентським номером НОМЕР_4 та побіг по вул. Старовокзальній в напрямку пр. Перемоги. Відкрито викравши вказаний мобільний телефон, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 6132 гривні.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В ході судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки відповідно до вимоги на судимість ОСОБА_3 після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, 03 лютого 2022 року вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України.
Вислухавши клопотання захисника, думку прокурора, позицію обвинуваченого, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд закриває кримінальне провадження.
Частиною 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень Закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а отже невизнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, за наявності їх згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання (Вказане узгоджується з позицією, викладеною колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 29 липня 2021 року у справі № 552/5595/18).
Відповідно до ст. 106 КК України звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку; 2) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину; 3) сім років - у разі вчинення тяжкого злочину; 4) десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно ч. 1 ст. 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
При цьому, положеннями частини 3 статті 49 КК України встановлено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів та вчинене останнім 10 жовтня 2015 року в сімнадцятирічному віці.
При цьому, як убачається із вимоги на судимість, ОСОБА_3 після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, 03 лютого 2022 року вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України.
Таким чином, з урахуванням вчинення ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень, строк давності звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 186 КК України, переривався, та обчислення строків давності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 186 КК України підлягає саме з 03 лютого 2022 року, а відтак на момент розгляду кримінального провадження строк звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, не сплинув, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 106 КК України, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 284-288, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 49, 106 КК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 106 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1 .