Справа № 761/44/24
Провадження № 1-кс/761/764/2024
18 січня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12022100100001857 від 22.07.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
Захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12022100100001857 від 22.07.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в якому просив змінити обраний по відношенню до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді застави на інший захід - особисте зобов'язання, заставу у розмірі 671 000, 00 грн., що внесена на спеціальний рахунок Шевченківського районного суду міста Києва згідно копії квитанції про сплату застави від 29.05.2023 року повернути заставодавцю ОСОБА_5 - ОСОБА_10 в розмірі у розмірі 661 000,00 грн., а решту у розмірі 10 000,00 грн. перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України.
В судові засідання 09.01.2024 року та 18.01.2024 року захисник ОСОБА_9 , підозрюваний ОСОБА_5 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату і час розгляду клопотання повідомлялись.
Прокурор групи прокурорів у цьому провадженні в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Крім цього, вважає, що сторона захисту зловживає своїми процесуальними правами, оскільки подає аналогічні клопотання, які перебувають, як в провадженні судді ОСОБА_1 , так і в інших суддів Шевченківського районного суду м. Києва.
Заслухавши думку присутніх учасників процесу, дослідивши надані документи, слідчий суддя приходить до висновку, що безпідставна неявка в судове засідання сторони захисту як ініціатора вказаного судового процесу вказує на можливість його розгляду у їх відсутність і свідчить про фактичне його не підтримання, тобто наявні підстави для відмови у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура
У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_11 від 26 травня 2023 року до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави 671 000 грн, яка була внесена за ОСОБА_5 29 травня 2023 р.
У відповідності до вимог ч.1 ст..201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Вимогами ст..176 КПК України визначено види запобіжних заходів, серед яких міститься обраний у цій справі щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.
Обрунтовуючи своє клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави захисник посилається на зменшення ризиків, належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За умов ч.1 ст.2 діючого КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Так, за статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За ч.4 цієї статті Кодексу, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Між тим, як встановлено слідчим суддею у цій справі, то визначені ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.05.2023 р. ризики не зменшились на даний час.
Інші доводи сторони захисту щодо необхідності зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання жодним чином не вказують на можливість задоволення такого клопотання.
Крім цього, не можна залишати поза увагою ситуацію, коли учасник судового провадження фактично використовує його процесуальні права (як елементи судової системи захисту законних прав) саме з метою зловживанням такими, зокрема шляхом подання численних аналогічних клопотань.
Судом встановлено, що в провадженні судді ОСОБА_1 , перебуває три аналогічних клопотання про зміну запобіжного заходу, поданих у кримінальному провадженні № 12022100100001857 від 22.07.2022 року захисником ОСОБА_5 - ОСОБА_4 (справи 761/44/24, 761/48/24,761/47/24) Крім цього, аналогічне за змістом клопотання перебувало також в провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_12 ( справа №761/46/24), який ухвалою від 09.01.2024 р. відмовив в його задоволенні.
Норми КПК безпосередньо не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження. Однак, частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, згідно із частиною 5 статті 9 КПК, кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує. Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 676/7346/15-к). Використання цього інституту також має місце в практиці Конституційного Суду України (КСУ), який вказав, що повторне звернення до тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09.07.2018 №213-1(І)/2018).
Також, згідно із частиною 2 статті 1 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять достатньо чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено ідентичні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно із частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
З огляду на викладені обставини зловживання процесуальними правами, враховуючи, що підозрюваний та його захисник в судове засідання не з'явилися, в суді своє клопотання не підтримали, що свідчить, про фактичне не підтримання поданого клопотання, беручи до уваги відсутність доказів, які б спростовували підозру або свідчили про відсутність або зміну у цьому провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків, суд дійшов до переконання про наявність підстав для залишення без задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12022100100001857 від 22.07.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст.131-132, 176-178, 182, 194, 201, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12022100100001857 від 22.07.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - залишити без задоволення.
У відповідності до вимог ст..309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1