Справа № 761/13339/20
Провадження № 1-кп/761/1376/2023
20 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду матеріали об'єднаного кримінального провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, українки, громадянки України, із середньою освітою, офіційно не працюючої, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186 КК України,
З 23 червня 2020 року на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва, перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України, а також кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , вказавши про подальше існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які попередньо було враховано при обранні запобіжного заходу обвинуваченій, а також зазначив доводи щодо характеризуючих даних про особу останньої, які доводять неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів щодо особи.
Захисник, доводи якого підтримала обвинувачена, у судовому засіданні заперечували щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та вважали можливим змінити ОСОБА_3 , запобіжний захід на домашній арешт.
Потерпілі у судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомленні належним чином, причини неявки не повідомив.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши наявні матеріали провадження суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Разом з тим, наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 , а строк його неодноразово продовжувався, востаннє до 07.01.2024 року .
При цьому, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою судом враховуються дані про особу ОСОБА_3 яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також те, що остання тривалий час перебувала в розшуку, а тому такі обставини судом оцінюються в контексті наявності ризику щодо можливості переховуватись від суду за умови перебування в межах менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також вказана обставина вказує на існування реального ризику щодо можливості обвинуваченої, перебуваючи на волі, вчинити інше кримінальне правопорушення, і згадані обставини свідчать про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки.
Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до ОСОБА_3 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, за встановлених обставин та висновків суду не спростовують.
Також, суд враховує, що будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_3 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт чи особисте зобов'язання, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачену обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»
Окрім іншого суд вважає доцільним залишити застосованим альтернативний запобіжний захід у виді застави, що становить 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193-197, 331 КК України,-
Клопотання прокурора ОСОБА_2 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою, в ДУ «Київський слідчий ізолятор», обвинуваченої ОСОБА_3 , визначити тривалістю до 17 лютого 2024 року включно.
Визначити для ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у виді 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, яка може бути внесена, як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до суду за їх першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
Визначити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_3 на 2 місяці з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
Роз'яснити обвинуваченій, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1