Провадження №2/760/4005/23
Справа №640/4590/19
29 листопада 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
секретар судового засідання - Омелько Г.Т.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області, Інспектора роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції України лейтенанта поліції Криженко О.Р., Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, про відшкодування моральної шкоди, -
28 лютого 2019 року позивач звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області, Інспектора роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції України лейтенанта поліції Криженко О.Р., Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, про відшкодування моральної шкоди у розмірі 300000,00 грн.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 27 березня 2019 року у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 19 червня 2019 року матеріали справи направлено за територіальною підсудністю до Солом'янського районного суду м.Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 справу передано у провадження судді Усатовій І.А.
02.03.2020 до суду надійшло клопотання позивача про призначення судово-психологічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Харківського науково-дослідному інституту судових експертиз ім..засл.проф.М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України. На розгляд та вирішення експерта просив поставити питання:
- встановити індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_1 ? ??
- чи має ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають його активному соціальному функціонуванню як особистості і якщо так то чи виникли ці зміни внаслідок впливу певних обставин (образа, заподіяння шкоди громадським інтересам тощо)? ??
- чи є ситуація, що досліджується, психотравмувальною для ОСОБА_1 ? Якщо так, то чи завдані йому страждання (моральна шкода)? ??Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який орієнтовний розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
У підготовче засідання сторони не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Матеріали справи містять заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали цивільної справи та клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
За загальним правилом експертиза призначається, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Згідно з п. 6 р. VІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5, психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Разом з тим, судова експертиза повинна призначатись лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування.
Так, призначення заявленої позивачем судової експертизи за правилами ст. 105 ЦПК України не є обов'язковим, не стосується обставин, що заявлені позивачкою як підстави позову, на вирішення фактично поставлені питання, які не обґрунтовані викладенням певних фактів, тому виходять за межі предмету спору, яким є згідно із загальними підставами цивільно-правової відповідальності та підлягають обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні; тому суд вважає заявлене клопотання про судову експертизу безпідставним.
Суд при розгляді такої категорії справ, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діяннями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Обов'язок доказування і подання доказів розподіляється між сторонами за принципом: та з них, що посилається на юридичні факти, які обґрунтовують ц вимоги чи заперечення або інші обставини, які мають значення для вирішення справи, зобов'язана їх доказати шляхом подання суду відповідних доказів.
Експертиза встановлення факту заподіяння моральних страждань (моральної шкоди) та розміру їх можливої компенсації проводиться, зазвичай, за фактами протиправних дій. Тобто, призначати судово-психологічну експертизу потрібно по встановленим та доведеним фактам порушення прав позивача.
У відповідності до Науково-методичних рекомендацій з питань призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 до компетенції атестованого судового експерта психолога відноситься питання визначення можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання (моральну шкоду), якщо такі страждання будуть встановлені.
Також на даний час в Україні Міністерством юстиції України в Реєстрі методик проведення судових експертиз атестована та зареєстрована Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (реєстраційний код 14.01.75, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 18.01.2019 року).
Проте, існуючі методичні рекомендації не встановлюють єдиних критеріїв визначення розміру відшкодування моральної шкоди, тому це питання залежить від суб'єктивної думки суду, про що прямо зазначено у ч. 3 ст. 23 ЦК України, а саме - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом.
За загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі шляхом порушення права учасника справи (наявність моральної шкоди). При цьому має бути встановлена протиправність діяння заподіювача шкоди (наявність вини останнього в заподіянні моральних страждань (моральної шкоди); наявність причинного зв'язку між моральними стражданнями і протиправним діянням заподіювача шкоди (наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою).
Таким чином, важливим питанням, яке відноситься до предмета доказування у справі про відшкодування моральної шкоди і на яке не можна відповісти при експертному психологічному дослідженні - чи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку фізичні чи моральні страждання позивача з діяннями відповідача.
Замість цього позивачем ставиться питання щодо можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання (моральну шкоду), яке, на думку суду, разом з визначенням вини заподіювача шкоди належить до виключної компетенції суду.
Сталою судовою практикою визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Однак, виходячи із предмету спору, та враховуючи, що стягнення моральної шкоди є похідним від встановлення факту протиправних дій, який має бути встановлений в першу чергу, суд не вбачає обґрунтованих підстав для призначення судово-психологічної експертизи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що призначення експертизи, про яку просить сторона позивача у заявленому клопотанні, є недоцільним, а тому в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 76, 78, 102-105 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області, Інспектора роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції України лейтенанта поліції Криженко О.Р., Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А.Усатова