Справа №761/24980/23 2/760/1133/24
(заочне)
22 січня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Усатова І.А., за участю секретаря - Омелько Г.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідача і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 27 884,09 гр.
Посилається в позові на те, що 25 грудня 2020 між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачкою був укладений кредитний договір №375461123.
Відповідно до Реєстру боржників №133 від 11 травня 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01, право вимоги за укладеним кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон плюс».
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 20102022, за яким товариство отримало право вимоги до боржників, приведених у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу ТОВ» ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача в сумі 14332.02 гр., з яких:
- 10395.9 гр. заборгованості за основною сумою боргу;
- 3936.19 гр. заборгованості за відсотками.
Крім того, 20 лютого 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою був укладений договір позики № 1484463.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на мобільний номер телефону відповідача, про що свідчить п.11 договору позики та підписи сторін.
Згідно з п.1 договору позики позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики.
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» знаходяться у загальному доступі, опубліковані на сайті.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №14/06/21, за умовами якого до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі.
Відповідно до Реєстру боржників №5 від 21 вересня 2021 року ТОВ «ЄАПБ» отримало право вимоги до відповідача в сумі 13552 грн. з яких:
- 4000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 9552 грн. сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов укладених кредитного договору, просить задовольнити позов.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 20.07.2023 справу передано до Солом'янського районного суду м.Києва для розгляду за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 справу передано у провадження судді Усатовій І.А.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 19.10.2023 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
На адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.
Разом з тим, позивач у позовній заяві зазначив, що проти розгляду справи за відсутності представника позивача та проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 25 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір №375461123.
11 травня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за укладеним кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон плюс».
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 20102022, за яким позивач отримав право вимоги до боржників, приведених у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки в сумі 14332,09 гр., з яких:
- 10395,90 гр. заборгованості за основною сумою боргу;
- 3936,19 гр. заборгованості за відсотками.
Крім того, 20 лютого 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою був укладений договір позики № 1484463.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на мобільний номер телефону відповідачки, про що свідчить п.11 договору позики та підписи сторін.
Згідно з п.1 договору позики позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №14/06/21, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі.
Відповідно до Реєстру боржників №5 від 21 вересня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало право грошової вимоги до відповідачки на суму 13552,00 грн., з яких:
- 4000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 9552 грн. сума заборгованості за відсотками.
Звертаючись до суду позивач зазначив, що після укладення договорів факторингу відповідачка будь-яких дій, направлених на виконання умов укладених кредитних договорів не вчиняв, заборгованість не погасив.
Відповідач, не подавши до суду відзив, вимог позивача не спростував, доказів виконання грошового зобов'язання за умовами укладених договорів не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, уклавши договори на умовах, викладених у них, відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в них закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладені з відповідачем договори відповідають вимогам закону, умови договорів з боку кредитодавців виконані, грошові кошти відповідачу надані.
В свою чергу, відповідач умови договору не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитних договорів, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості в визначених договорами сумах.
Звертаючись до суду, позивач зазначає, що сума до стягнення, зазначена у позові, є сумою заборгованості, права вимоги на які він набув на момент укладення договору.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що сума кредиту за умовами кредитного договору № 375461123, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем становить 16000,00 гр., строк кредитування - 126 днів, процентна ставка - 237,90% річних, загальна сума процентів - 8116,64 гр., загальна сума за договором - 24 116,64 гр.
За умовами договору № 1484463, укладеного відповідачем з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» сума кредиту становить 4000,00 гр., строк кредитування - 30 днів, процентна ставка 1,99%, орієнтовна загальна сума позики - 4012,00 гр.
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що істотними умовами кредитного договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до позиції Верховного Суду. висловленої в постанові Великої Палати в справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦПК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням цього, досягнутої сторонами ціни договору при їх укладенні, до стягнення з відповідачки належить сума невиконаного зобов'язання за умовами договорів за обумовлений сторонами строк кредитування.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду в розмірі 1765,72 гр.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 610, 611, 626- 629, ч.1 ст.634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»:
- 14 332,09 грн. заборгованості за кредитним договором № 375461123;
- 4 012,00 грн. заборгованості за договором позики № 1484463.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1765,72 гр. судового збору.
В решті позову відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І. А. Усатова