печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6325/24-к
08 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника 1-го відділу (документування злочинів агресії) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023000000001305 від 12.07.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь Донецької області, громадянки України, остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6
08.02.2024 заступник начальника 1-го відділу (документування злочинів агресії) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотаннямпро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001305 від 12.07.2023 за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а тому у зв'язку з існуванням ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також наявністю достатніх підстав вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, та постановою слідчого від 08.02.2024 оголошена у розшук, виникла необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення прокурора та захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001305 від 12.07.2023 за ч. 2 ст. 111 КК України.
30.01.2024 стосовно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України шляхом переходу на бік ворога, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України 31.01.2024 опубліковано на сайті Офісу Генерального прокурора, а 02.02.2024 в газеті «Урядовий кур'єр» № 24 (7684).
Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, законодавцем передбачено можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності декількох обставин, які одна від одної не залежать.
У зв'язку із тим, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Маріуполь, Донецька області, 08.02.2024 слідчим винесено постанову про оголошення її в розшук.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, а тому у сторони обвинувачення наявне право на звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів в тому, що особа, можливо, вчинила злочин, підтверджується долученими до матеріалів клопотання матеріалами, що містяться, у їх сукупності, а саме: протоколах допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколами впізнання особи за фотознімками, інших даних та доказах, які у своїй сукупності свідчать про причетність підозрюваної до вчинення інкримінованого їй злочину.
Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі,що також обґрунтовується наявністю повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є також реальним, враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_4 на даний час перебуває на території Донецької області, яка відноситься до тимчасово окупованої території, а тому існують дуже високі ризики продовження чи повторення протиправної поведінки враховуючи спосіб та суспільну небезпеку інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_4 , перебуває на тимчасово окупованій території України, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, фактично вже переховується від слідства, вчинятиме інше кримінальне правопорушення, чи продовжуватиме вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а тому для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають оцінці при подальшому проведенні досудового розслідування та дослідженню під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити, обрати підозрюваній ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1