печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1813/24-к
12 січня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62024100120000022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000022 від 11.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів Київської міської прокуратури.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 з 26.09.2017 по теперішній час проходить службу в Національній поліції України та з 01.12.2019 перебуває на посаді поліцейського взводу №3 роти охорони об'єктів та публічної безпеки Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві.
Також встановлено наявність достатніх підстав вважати, що 11.01.2024 приблизно о 00 год. 01 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем KIA CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзній частині проспекту Петра Григоренка, 15, в Дарницькому районі міста Києва, скоїв дорожньо-транспортну пригоду внаслідок допущених порушень вимог пунктів 1.3, 1.5, підпункту «б» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9 та пунктів 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР), відповідно до яких:
п. 1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі»;
п. 2.9 - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
п. 12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».
Порушення вищевказаних вимог ПДР з боку водія ОСОБА_5 виразилися у тому, що він 11.01.2024 приблизно о 00 год. 01 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем КІА CERATO реєстраційний номер НОМЕР_1 , з пасажиром ОСОБА_7 рухався проїзною частиною проспекту Петра Григоренка в Дарницькому районі міста Києва по напрямку від вулиці Михайла Драгоманова до вулиці Олени Пчілки з швидкістю близько 135 км/год, чим порушував встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів в населених пунктах та вже створював потенційну загрозу безпеці дорожнього руху.
Діючи таким чином необережно, ОСОБА_5 при подоланні перехрестя з вулицею Анни Ахматової проявив неуважність до дорожньої обстановки та не врахував її під час вибору швидкості руху керованого автомобіля, внаслідок чого втратив контроль над рухом транспортного засобу та можливість безпечно керувати ним і в районі будинку №15 по проспекту Петра Григоренка допустив наїзд на припаркований біля правого краю проїзної частини автопоїзд в складі сідлового тягача RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ SCS24L, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля КІА CERATO реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження, які відповідно до довідки КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 11.01.2024 №261 представлені у вигляді: «Важка закрита травма головного мозку. Забій головного мозку, травматичний субдуральний крововилив. Дифузне аксональне пошкодження. Травматичний забій. Рвані рани голови та обличчя. Перелом першого ребра з обох боків. Справа зі зміщенням. Садна передньої поверхні правого стегна».
Згідно з Правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження можуть визначатися як тяжкі тілесні ушкодження.
Отже, порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, підпункту «б» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9 та пунктів 12.1, 12.4 ПДР з боку водія ОСОБА_5 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
11.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення.
Посилаючись на викладене, слідчий просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, у межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що клопотання не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 184 КПК України, а саме: до нього не долучено перелік свідків, яких необхідно допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу, при цьому сторона обвинувачення зазначала, що існують свідки, які можуть підтверджувати обставини кримінального правопорушення, останніх на стадії досудового розслідування було допитано. Вказані у клопотанні ризики нівелюються тими самими доказами, на які посилається сам слідчий. ОСОБА_5 з 2017 року обіймає посаду працівника поліції, а отже приймав відповідну присягу та розуміє, що несе відповідальність перед народом України, у зв'язку з чим останній не буде ухилятися від правосуддя або будь-яким чином впливати на свідків. Ризик сховати або знищити докази відсутній, оскільки дане кримінальне провадження фактично проведене, з місця події було зібрано всі належні та необхідні докази, які можуть фігурувати у цьому провадженні. Ризик незаконного впливу на свідків нівелюється тим, що їхні дані наразі є таємницею досудового розслідування. Потерпіла ОСОБА_7 є дівчиною ОСОБА_5 , вони проживають разом однією сім'єю понад 8 місяців, збиралися одружитися в цьому році. Під час першої зустрічі захисника з підзахисним останнього цікавив виключно стан його дівчини, а не його подальше становище. Під час несення служби жодних нарікань до ОСОБА_5 не було, позитивно характеризується, користується повагою серед колег саме за відданість своїй діяльності, покладені судом обов'язки також виконуватиме. ОСОБА_5 має постійне місце проживання у м. Києві, де проживав разом з ОСОБА_7 , має подяки та нагороди, до кримінальної відповідальності не притягувався, має тісні соціальні зв'язки, батьків, які з'явилися в судове засідання. Крім того, зазначив, що готовий виступити в якості поручителя, як і батько підзахисного. Вважав застосування до ОСОБА_5 найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є недоцільним, оскільки інший запобіжний захід з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, буде цілком достатнім, при цьому наразі першочерговим є потерпілій допомоги потерпілій, у якої немає близьких, окрім ОСОБА_5 . Таким чином, перебування останнього під вартою ніяк не зможе допомогти потерпілій. У зв'язку з викладеним, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт.
Крім того, адвокат виявив бажання взяти ОСОБА_5 на поруки, зазначивши, що поспілкувавшись із останнім, розуміючи ситуацію, переконався, що може забезпечити виконання підзахисним процесуальних обов'язків. Вказав, що має досвід поручителя, в тому числі обвинувачених в особливо тяжких злочинах, є адвокатом майже 22 роки, визнаний ветераном адвокатури, має відповідні подяки й нагороди, був автором та ведучим програми «За законом зобов'язані» на радіо, є заступником голови кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, заступником голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області, постійним членом Громадської ради при Міністерстві юстиції України та очолює комітет по захисту прав даної Громадської ради. Крім того, у разі розуміння неможливості виконання ним покладених як на поручителя обов'язків зобов'язався доставити підозрюваного до суду з метою обрання йому іншого запобіжного заходу.
Батько підозрюваного - ОСОБА_8 повідомив, що є військовослужбовцем, не бачився з сином з початку війни, майже 2 роки, приїхав після поранення, 18.01.2024 повертається на фронт, у зв'язку з чим просив застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, зазначив про готовність взяти сина на поруки, зазначивши, що останній не буде переховуватися та він забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання адвоката про взяття ним підозрюваного на поруки, оскільки наразі ОСОБА_4 є захисником, виконує функцію захисту, натомість у будь-який час це може змінитися. Крім того, зазначив, що зі слів сторони захисту, на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 рухався додому, однак місце ДТП знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Петра Григоренка, 15, при цьому підозрюваний проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відстань між вказаними адресами по найбільш короткому шляху становить 9,7 км. Відповідно до протоколу огляду місця події зафіксовано швидкість 165 км/год. На сьогоднішній день потерпіла більше доби перебуває без свідомості. Вказані обставини кримінального правопорушення, на думку прокурора, спростовують посилання захисника про те, що присяга, яка складалась ОСОБА_5 як працівником поліції, убезпечить його від вчинення дій, направлених на переховування або інші перешкоджання досудовому розслідуванню, як не убезпечило від керування транспортним засобом в комендантську годину, в стані алкогольного сп'яніння, зі значним перевищенням дозволеної швидкості.
Підозрюваний ОСОБА_5 позиції щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не висловив. Зазначив, що кохає потерпілу, вони жили разом понад 8 місяців та збиралися одружитися. Повідомив, що у останньої немає тих, хто міг би про неї попіклуватися, окрім нього.
Вислухавши думку сторін, особи, що виявила бажання взяти підозрюваного на поруки, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000022 від 11.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів Київської міської прокуратури.
11.01.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України /а. м. 54-58/.
Того ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України /а. м. 67-71/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: протоколі огляду місця дорожньо-транспортної події з долученою таблицею ілюстрацій від 11.01.2024 /а. м. 13-26/, довідці, виданій ОСОБА_7 від 11.01.2021 /а. м. 27/, протоколі огляду предмету від 11.01.2024 /а. м. 36-42/, результатах тестування ОСОБА_5 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер від 11.01.2024 /а. м. 53/.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим. Покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України, встановлене у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 8 років. Крім того, в силу імперативних приписів ч. 1 ст. 75 КК України, у випадках засудження за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільнення особи від відбування покарання з випробуванням не допускається. З огляду на наведене, підозрюваний, усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання у виді реального позбавлення волі, що загрожує йому у разі визнання винуватим, з метою його уникнення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається з огляду на те, що, як слідчий зазначає в клопотанні та прокурор в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_5 , користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, отриманими під час служби в Національній поліції України, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо дорожньо-транспортної пригоди. Будучи працівником поліції, маючи спеціальні навички, вміння та досвід, ОСОБА_5 орієнтується в порядку виявлення правопорушень та притягнення винних до відповідальності, у зв'язку з чим має спеціальні знання, які дозволяють йому володіти інформацією, які саме речі та документи мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та у разі знищення, приховання чи спотворення яких можливо запобігти доказуванню обставин злочину, в якому він підозрюється.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний з огляду на те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а саме: вчинити дії, направлені на примушення до зміни раніше наданих останніми показань. При цьому слідчий суддя враховує, що доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту вказаних осіб в суді такий ризик залишається актуальним.
Крім того, даний ризик є реальним зважаючи на те, що відносно вилученого під час досудового розслідування транспортного засобу на даний час не проведені відповідні експертизи, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 , маючи зв'язки може впливати на експертів у даному кримінальному провадженні.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, зокрема і особиста порука та домашній арешт, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого, прокурора та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, батько підозрюваного - ОСОБА_8 , що виявив намір взяти сина на поруки, є військовослужбовцем, та в судовому засіданні повідомив, що 18.01.2024 повертається для несення військової служби під Авдіївку, внаслідок чого він буде об'єктивно позбавлений можливості виконання ним як поручителем обов'язку доставити підозрюваного до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Поряд із тим, в даному конкретному випадку, враховуючи підстави та обставини, визначені ст. ст. 177, 178 КПК України, особу підозрюваного та його сімейні обставини, позитивну службову характеристику, відсутність судимостей, слідчий суддя вважає наявними для визначення ОСОБА_5 застави як альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , інші дані відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, із урахуванням принципів розумності і співмірності, вважаю необхідним визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, з метою належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного вважаю необхідним у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обраховувати з 11.01.2024 та до 10.03.2024 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;
р/р UA128201720355259002001012089.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_5 обов'язк ів визначити до 11.03.2024.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1