печерський районний суд міста києва
Справа № 757/67504/21-ц
01 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань - Бурячок А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пасько Станіслава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі 757/67504/21-ц за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживача, -
У провадженні суду перебувала зазначена цивільна справа.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2023 позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживача задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн 00 коп. безпідставно стягнутих коштів. Стягнуто з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) грн 00 коп. моральної шкоди. Стягнуто з акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» на користь держави 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 75 коп. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
01.01.2024 до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Пасько Станіслава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі, яка обґрунтовувалась тим, що сторона позивача понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45900,00 грн., яку вони бажають стягнути з акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк». Крім того, представник просив поновити строк на подання доказів на обґрунтування витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на поштове відправлення документів по справі у розмірі 23,00 грн.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність, проти заявлених вимог у заяві заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3,4 ст. 270 ЦПК України , суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом встановлено, що копію рішення Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2023 представник позивача отримав 12.01.2024, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
За таких обставин суд вважає клопотання про поновлення строку для подання доказів щодо розміру судових витрат обгрутованим та таким що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судовим рішенням від 02.11.2023 не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правову допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що необхідно ухвалити додаткове рішення у справі, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що розмір витрат, які позивач поніс на правничу допомогу складає 45900,00 грн. і підтверджується наступними документами:
- Договір про надання правничої допомоги адвокатом, укладений 13.09.2021 між ОСОБА_1 та адвокатом Пасько Станіславом Анатолійовичем;
- Акт № 1 виконаних робіт до Договору від 13.09.2021 про надання правничої допомоги адвокатом від 25.12.2023.
Згідно з п. 4.1. договору про надання правничої допомоги адвокатом від 13.09.2021, за виконання виконавцем роботи замовник сплачує виконавцю суму в розмірі, яка виставляється замовнику у відповідних актах виконаних робіт, де обраховується обсязі виконаних робіт в суді кожної інстанції, із розрахунку 1000 грн. за 1 год. роботи.
Відповідно до Акту № 1 виконаних робіт до Договору від 13.09.2021 про надання правничої допомоги адвокатом від 25.12.2023, загальна вартість виконаних робіт складає 45,9 год. * 1000,00 грн. = 45900,00 грн.
За змістом частини першої, пунктів 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати : на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до постанови ВП ВС у справі 755/9215/15-ц від 19.02.2020, суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Представником відповідача не було подано до суду клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
На виконання вимог частини третьої статті 137 ЦПК України представник позивача надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги на загальну суму 45900,00 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою стороною чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується постановами ВС у справах № 923/560/17 від 23.12.2021, № 329/766/18 від 10.11.2021, № 178/1522/18 від 01.09.2021.
Разом з тим, за правилами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем, які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 45900,00 грн. мають бути відшкодовані пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 3277,26 грн.
Щодо поштових витрат, пов'язаних із розглядом справи у розмірі 23,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
В матеріалах заяви наявна квитанція від 25.12.2023 про сплату заявником коштів за поштове пересилання доказів відповідачу на суму 23,00 грн.
Таким чином з відповідача необхідно додатково стягнути судові витрати за поштові відправлення у розмірі 23,00 грн.
Оскільки, при ухваленні рішення Печерським районним судом м. Києва від 02.11.2023 не вирішено питання про судові витрати, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживача.
Керуючись статтями 1-19,133, 140, 141, 270, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пасько Станівлава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі 757/67504/21-ц за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживача - задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» на ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3277 (три тисячі двісті сімдесят сім) грн. 26 коп.
Стягнути з акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» на ОСОБА_1 витрати поштове відправлення документів по справі у розмірі 23 (двадцять три) грн. 00 коп.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.В. Новак