Справа №:755/13528/23
"08" лютого 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді Гончарука В.П.
при секретарі Гриценку О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди,
Позивач ФОП ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь суму заборгованості у розмірі 102 355,46 грн., з яких 81 255,46 грн. - вартість обладнання; 9 900,00 грн. - орендна плата; 11 200,00 грн. - неустойка (пеня), а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.08.2023 р. між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) було укладено Договір оренди №А00165710, за яким Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (надалі по тексту - Обладнання), а Орендар зобов'язався виплачувати Орендодавцю орендну плату і, після закінчення терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання.
З урахуванням ненадходження від Орендаря на рахунок Орендодавця станом на 21.08.2023 р. 100% передоплати за користування обладнанням понад встановлений термін та непогодження сторонами наступного терміну оренди, Договір оренди припинив свою дію та відповідно закінчився термін оренди 21.08.2023 р.
Разом з цим, Орендарем, допущено порушення зобов'язання за договором оренди, не повернуто обладнання та не внесено орендну плату за період фактичного користування обладнанням, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
В позовній заяві позивач зазначив про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач відзив на позов не подав. Ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 17 жовтня 2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
В судовому засіданні встановлено, що 09.08.2023 р. між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) було укладено Договір оренди №А00165710, за яким Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (надалі по тексту - Обладнання), а Орендар зобов'язався виплачувати Орендодавцю орендну плату і, після закінчення терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання.
Орендна плата за користування Обладнанням розраховується на підставі розцінок Орендодавця з розрахунку за одну добу й вказується у відповідному Додатку до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Орендна плата розраховується Орендодавцем і підлягає оплаті Орендарем з дати зазначеної Сторонами в акті прийому - передачі обладнання в оренду. Орендна плата нараховується до дати підписання Сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (п.2.1. Договору).
В силу п. 1.2. Договору оренди, Найменування Обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються в відповідних Додатках до цього Договору, який є невід'ємною частиною Договору.
Початок перебігу строку оренди кожної одиниці Обладнання, зазначеного у відповідному Додатку до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі Обладнання за Актом передачі обладнання в тимчасове користування (п.4.1.Договору)
Термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному незабрудненому стані (п.4.3 Договору).
Згідно Акту передачі обладнання в тимчасове користування від 17.08.2023 р. Орендодавець передав Орендарю в оренду обладнання, а саме: генератор бензиновий Matari MX9000E-6кВт; 1 шт, вартістю 81255,46 грн., з вартістю оренди 450,00 грн./доба на строк з 17.08.2023 р. по 21.08.2023 р.
В силу п.3.1. Договору оренди, орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного Додатку до Договору не пізніше дати передачі обладнання в оренду.
В порядку застосування умов Договору, Орендарем було внесено предоплату вартості оренди, та внесено гарантійний платіж в загальному розмірі 6800,00 грн., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів доданих до матеріалів справи.
Відповідно п.3.3 Договору оренди, гарантійний Платіж означає платіж по забезпеченню виконання Орендарем зобов'язань за цим Договором, та сплачується Орендодавцеві, не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Розмір Гарантійного платежу зазначається у відповідному Додатку і повертається Орендарю на умовах, визначених цим Договором. Гарантійний платіж знаходиться у Орендодавця без нарахування будь-яких відсотків. Гарантійний платіж Орендодавець самостійно використовує у випадку несплати орендної плати, та/або компенсує за рахунок Гарантійного платежу будь-які збитки, заподіяні з вини Орендаря, та/або зараховує у якості штрафної санкції (п.3.3.1. Договору оренди).
Згідно п. 4.4 Договору, при намірі Орендаря продовжити термін оренди останній зобов'язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди за наступний погоджений Сторонами термін оренди. Якщо до моменту закінчення обумовленого Сторонами терміну оренди Орендар не здійснив оплату наступного погодженого Сторонами періоду оренди, обладнання повинне бути повернуте Орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку не повернення обладнання у зв'язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, Орендодавець має право, зокрема відмовитися від прийняття обладнання, про що зобов'язаний сповістити Орендаря (в т.ч. в телефонному режимі або за допомогою електронної пошти). Орендар у такому випадку зобов'язаний відшкодувати Орендодавцеві збитки (вартість обладнання) протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання повідомлення про відмову від прийняття обладнання (п.4.4. Договору).
З урахуванням ненадходження від Орендаря на рахунок Орендодавця станом на 21.08.2023 р. 100% передоплати за користування обладнанням понад встановлений термін та непогодження сторонами наступного терміну оренди, Договір оренди припинив свою дію та відповідно закінчився термін оренди 21.08.2023 р.
Згідно з п.5.5 Договору оренди, Орендар повинен повернути Обладнання в день i час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному Додатку до цього Договору та/ або в Акті передачі, або зазначений у вимозі Орендодавця про повернення Обладнання строк, у визначених Договором випадках.
Відповідно п. 7.2. Договору, за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, Орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.
Разом з цим, Орендарем, допущено порушення зобов'язання за договором оренди, не повернуто обладнання та не внесено орендну плату за період фактичного користування обладнанням.
Згідно п.8.3 Договору оренди, несвоєчасне або неповне внесення орендної плати, є зокрема підставою для дострокового розірвання Договору з боку Орендодавця.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 626ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно зі статтею 6, частиною першої статті 627та частиною 1 статті 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, уклавши 09.08.2023 р. договір оренди №А00165710, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови, закріплені в зазначеному договорі.
Відповідно до частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється законом.
Судом встановлено, що відповідач не повернув Орендодавця обладнання, а саме: генератор бензиновий Matari MX9000E-6кВт; 1 шт, вартістю 81255,46 грн., а тому наявні підстави для стягнення з відповідача вартості обладнання згідно Додатку до Договору оренди обладнання від 09 серпня 2023 року №А00165710.
З Додатку від 17 серпня 2023 до договору оренди обладнання від 09 серпня 2023 року №А00165710 вбачається, що мінімальний строк оренди становить 4 діб.
Датою початку оренди є 17 серпня 2023 року, датою закінчення оренди є 21 серпня 2023 року.
Відповідно до частини 1 статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Оскільки відповідач продовжив користуватися майном після закінчення договору оренди від 09 серпня 2023 року №А00165710, договір вважався поновленим, а тому у відповідача виникло зобов'язання щодо своєчасної оплати орендованого обладнання.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
За положеннями частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки відповідачем не виконувалось зобов'язання щодо своєчасної оплати орендованого обладнання у нього перед позивачем утворилась заборгованість за період з 17 серпня 2023 по 08 вересня 2023 року в розмірі 9 900,00 грн (22 доби х 450,00 грн.) - 1 800,00 грн. (предоплата).
Щодо стягнення пені в розмірі 11 200,00 грн, суд зазначає таке.
Статтею 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 травня 2018 року у справі № 917/1068/17, від 22 січня 2019 року у справі № 908/868/18).
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі №904/5645/19; від 14 квітня 2021 року у справі № 922/1716/20).
З аналізу вищенаведених норм закону та обставин справи, суд приходить до про відсутність підстав для зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не наведено обгрунтованих підстав, що змусили його порушити строки виконання договірних зобов'язань. Ознайомившись та підписавши умови укладеного між сторонами договору оренди від 09 серпня 2023 року №А00165710, відповідачу було відомо про строки виконання умов договору та необхідність повернення орендованого ним обладнання, а також знав про настання правових наслідків невиконання узгоджених сторонами умов договору. Натомість, відповідач прострочив виконання визначених договором зобов'язань, до даного часу обладнання не повернув, при цьому не повідомив орендодавця про наявність обставин, що перешкоджають виконати договірні зобов'язанння в узгоджені сторонами строки.
Враховуючи викладенен вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 525, 526, 551, 610, 626-629, 759, 760, 764, 785, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 102 355,46 грн., з яких 81 255,46 грн. - вартість обладнання; 9 900,00 грн. - орендна плата; 11 200,00 грн. - неустойка (пеня).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне рішення суду виготовлено 08 лютого 2024 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач:
ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя: