4-с/754/18/24
Справа №
Іменем України
м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Таран Н.Г.,
секретаря судового засідання - Довгань Г.А.
за участю:
представника скаржника адвоката Цирулевського Р.О.,
державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м.Київ) - Гудзь Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзь Р.В. та просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзь Р.В. від 20.02.2023 про арешт всього нерухомого майна боржника ОСОБА_1 винесену в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.02.2023 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзь Р.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 за судовим наказом № 754/11564/22 виданого 23.01.2023 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 12.12.2021 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тогож дня, 20.03.2023 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзь Р.В. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 . В обгрунтування винесення постанови в останній зазначено, що для забезпечення реального виконання рішення необхідно накласти арешт на все майно боржника за заявою стягувача. Будь-яких інших правових обгрунтувань необхідності накладення арешту, а ніж заява стягувача, не зазначено. Оскільки боржник ОСОБА_5 ФОП, тому розмір заборгованості за аліментами вираховуєтся від середньостатистичної заробітної плати по регіону. Окрім того боржник є пенсіонером по інвалідності 2 групи. Квитанціями від 22.03.2023 ОСОБА_1 було оплачено 18 592,54 грн. заборгованості по аліментах, 7 115,67 грн. аліменти за березень 2023 та 269,00 грн. витрати виконавчого провадження. Копії квитанцій були додані заявою від 24.03.2023 та містяться в матеріалах виконавчого провадження. Також даною заявою ОСОБА_1 просив зняти арешт, оскільки заборгованість відсутня. Однак, заява була проігнорована, жодної відповіді не надано. У подальшому 05.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Деснянського ВДВС у м. Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту, якою керуючись п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», просив зняти арешт, оскільки заборгованість відсутня, аліменти сплачені вчасно, а тому арешт має бути скасований. Також ОСОБА_1 справно сплачено за кожний місяць аліменти. Тобто аліменти скаржник постійно оплачувалися на перед місяця. У подальшому з метою створення обставин не зняття арешту, 22.08.2023 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзем Р.В., здійснено розрахунок заборгованості, який не відповідає вимогам Закону України, а саме ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України, без врахування припинення боржником ФОП від 29.03.2023 та не враховано, що єдиним доходом боржника є отримання пенсії по інвалідності 2 групи, про що боржник неодноразово повідомляв виконавця та долучав відповідні докази. Так, 22.08.2023 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзем Р.В. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 за судовим наказом № 754/11564/22 незаконно нараховано борг у розмірі 228 674,34 грн. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.11.2023 у справі № 754/11564/22, залишеною в силі постановою Київського апеляційного суду від 06.12.2023 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії державного виконавця щодо проведення 22.08.2023 у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 розрахунку заборгованості за судовим наказом № 754/11564/22 за період з 12.12.2022 по серпень 2023 - неправомірними. Скасувати розрахунок заборгованості від 22.08.2023. Зобов'язати державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзя Р.В. обчислити розмір заборгованості по аліментах за судовим наказом № 754/11564/22, виданим 23.01.2023 відповідно до ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, за період з 12.12.2022 по квітень 2023 та виходячи із розміру пенсії за період з 12.12.2022 по серпень 2023. Згідно з розрахунку заборгованості від 15.12.2023 ВП № НОМЕР_1 заборгованість станом на 01.12.2023 відсутня. Окрім цього з розрахунку заборгованості також вбачається, що має місце переплата у розмірі 23 349,41 грн. 29.12.2023 ОСОБА_1 в особі адвоката Цирулевського Р.О. звернувся до Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про зняття арешту, оскільки має місце постійне та зразкове з боку боржника виконання зобов'язань з оплати аліментів, а також довічне забезпечення (в іншій спосіб, ніж звернення стягнення на майно) виконання зобов'язань з оплати аліментів шляхом відрахувань з пенсії по інвалідності 2 групи, яка довічно призначена ОСОБА_1 , а тому вжиті заходи примусового виконання рішення у вигляді арешту майна мають бути скасовані так як відпала потреба у їх застосуванні. Зазначена заява внесена в систему АСВП 01.01.2024. Станом на сьогоднішній день арешт накладений постановою від 20.02.2023 не знятий, державний виконавець ігнорує вимоги закону, щодо припинення арешту, а також не надає жодної вмотивованої відповіді на звернення, щодо зняття арешту. А отже цією постановою державний виконавець грубо порушив законні права боржника, через що останній змушений звернутись до суду.
У судовому засіданні заявник підтримав скаргу та просив задовольнити її.
Державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзь Р.В. вимоги скарги не визнає та просив в задоволені скарги відмовити.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
20.02.2023 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзь Р.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 за судовим наказом № 754/11564/22 виданого 23.01.2023 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 12.12.2021 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тогож дня, 20.03.2023 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гудзь Р.В. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок стягнення аліментів визначений у ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
За положеннями ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 56 вказаного Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що державний виконавець наділений повноваженнями щодо звернення стягнення на майно боржника за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Разом з тим до матеріалів справи стороною боржника надано докази сплати аліментів у період з 12.12.2022 року по серпень 2023 року, а саме: перерахування коштів в рахунок погашення аліментів.
Згідно з розрахунку заборгованості від 15.12.2023 ВП № НОМЕР_1 заборгованість станом на 01.12.2023 відсутня. Окрім цього з розрахунку заборгованості також вбачається, що має місце переплата у розмірі 23 349,41 грн.
Вказані обставини щодо добровільного виконання рішення суду боржником та відсутності у нього заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець не перевірив, у зв'язку з чим неправомірно не виніс постанову про скасування арешту всього майна боржника.
Також слід зазначити, що за наявності конкретного майна, на яке вже накладався арешт у виконавчому провадження і на яке могло бути звернуте стягнення, накладення арешту на все нерухоме майно боржника, перелік якого навіть невизначений державним виконавцем суперечить завданням виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Згідно з вимогами ст. 451 ЦПК України суд не наділений правом скасувати постанову про арешт нерухомого майна, тому скарга підлягає частковому задоволенню.
За встановлених обставин та вимог закону, вважаю, що скарга ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 354, 447-450 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати посадових осіб Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з всього майна ОСОБА_1 , накладений 20.02.2023 року постановою про арешт майна боржника, винесеною в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі заяви боржника від 29.12.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 12.02.2024 року.
Суддя Н.Г.Таран