ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2672/24
провадження № 1-кс/753/524/24
"08" лютого 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання,
адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання.
Згідно протоколу автоматичного виначення слідчого судді справу № 753/2672/24 розподілено на слідчого суддю ОСОБА_1 .
Розгляду скарги призначено на 8 лютого 2024 року о 15 год 15 хв.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, про день, час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду.
Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, за скаргою якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах якої адвокатом було подано скаргу, у судове засіданні не з'явились.
8 лютого 2024 року до суду від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд поданої нею скарги без її участі та участі особи в інтересах якої подано скаргу.
Разом, з тим, відповідно до ст. ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.
Вивчивши зміст скарги та додані до неї документи, у слідчого судді виникли питаня до адвоката та особи, в інтресах якої вона звертається.
Оскільки особа, яка подала скаргу, була повідомлена про час та місце розгляду скарги належним чином, проте, у судове засідання не з'явилась, поважні причини неявки не повідомила, подала клопотання про розгляд скарги без її участі не зазначивши поважних причин її неявки, слідчий суддя вважає, що правові підстави для розгляду скарги по суті відсутні.
В той же час, положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Аналізуючи викладене, скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання, слід залишити без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 26, 107, 303, 307-309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1