Єдиний унікальний номер 725/1445/23
Номер провадження 2/725/161/23
08.02.2024 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Федіної А.В.
за участю секретаря судового засідання Ватаманюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці заяву представника позивача - адвоката Загарія О.Д. про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 , про повернення незаконно списаних коштів, -
У лютому 2023 року позивач через свого представника звернулась до суду з вище вказаним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 116227,76 грн., з яких - 100057 грн. - незаконно списані з банківського рахунку кошти, 591 грн. - комісія, 15579,76 грн. - пеня; стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати.
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16.10.2023 року позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код 00032129) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 незаконно списані з банківського рахунку кошти в сумі 99800 грн.; комісію в розмірі 591 грн., а також пеню в сумі 15 539,98 грн., а всього 115930,98 грн.; стягнуто з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код 00032129) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1159,30 грн.
В подальшому, 19.10.2023 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на правову допомогу, посилаючись на вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України, та просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою витрати на правничу допомогу в розмірі 16575 грн. На підтвердження вказаної суми судових витрат долучив до клопотання розрахунок та копію квитанції до прибуткового касового ордеру.
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 31.10.2023 року заяву адвоката Загарія О.Д. про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 , про повернення незаконно списаних коштів залишено без розгляду.
Згідно вказаної ухвали, вказівка у репліці на те, що докази витрат на правову допомогу будуть подані після винесення рішення у справі не ґрунтуються на вимогах ч. 8 ст. 141 ЦПК України, оскільки така заява мала бути зроблена до закінчення виступу в судових дебатах, що є підставою для залишення клопотання без розгляду.
Разом з тим, постановою Чернівецького апеляційного суду від 19.12.2023 року ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці від 31 жовтня 2023 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно вказаної постанови суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Репліка є невід'ємною складовою частиною судових дебатів, що передбачено ст. 242 ЦПК України, тому її не можна розглядати як якусь окрему від них стадію. Тобто, якщо учасник справи виголошує репліку, то судові дебати не можуть вважатись такими, що закінчились, а відтак промовець має паво на вчинення процесуальних дій, які передбачені на стадії судових дебатів, в т.ч. заявляти клопотання про намір подання доказів витрат на правову допомогу в порядку частини 8 ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість вирішення заяви за відсутності учасників судового процесу, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У частині першій ст. 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У відповідності до вимог ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною другою ст.141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на правову допомогу понесених позивачкою під час розгляду справи у суді першої інстанції та просив стягнути такі витрати з відповідача в силу вимог ч. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16.10.2023 року позов було задоволено.
Разом з тим, постановою Чернівецького апеляційного суду м.Чернівці від 14.12.2023 року рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16 жовтня 2023 року скасоване, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 про повернення незаконно списаних коштів відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції набирала законної сили з дня її прийняття.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
За змістом ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Отже, на момент продовження розгляду судом заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу понесених позивачем про розгляду справи у судді першої інстанції , рішення суду першої інстанції у цій справі було скасоване та в задоволенні позову було відмовлено постановою Чернівецького апеляційного суду м.Чернівці від 14.12.2023 року, а тому підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 76-89, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 270, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Відмовити у прийняті додаткового рішення за заявою адвоката Загарія О.Д. про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 , про повернення незаконно списаних коштів.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна