Справа № 715/3468/23
Провадження № 1-кп/715/31/24
12.02.2024 смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представник потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023262020002956 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волока Чернівецького району Чернівецької області, зареєстрованого та фактичного проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, не працюючого раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КК України,-
В провадженні Глибоцького районного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засідані прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 . В обґрунтування свого клопотання прокурор посилалася на те, що на теперішній час судовий розгляд вказаного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, триває і не може бути закінчений з об'єктивних причин до закінчення строку дії ухвали судді від 26.12.2023 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зазначила, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та враховані судом при обранні вказаного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не зменшилися і продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Представник потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає часковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, 07.08.2023 відомості про вказану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023262020002956 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
02.10.2023 року ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецького області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання в с. Грушівка Чернівецького району Чернівецької області. строком на два місяці, тобто до 02.12.2023 року.
09.10.2023 року ухвалою Чернівецького апеляційного суду ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання в АДРЕСА_1 до 07 листопада 2023 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06.11.2023 року, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26.12.2023 року, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.315 ч.3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Як вбачається зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Метою і підставою домашнього арешту є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність обрання домашнього арешту, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Так, існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та санкцію інкримінованої статті, ОСОБА_4 може переховуватись з метою уникнення покарання, так як будь-якої альтернативної міри покарання за вчинення вказаного злочину законом не передбачено; поряд з цим, після вчинення інкримінованого йому злочину та після того як свідки у провадженні його наздогнали та повідомили про те, що викликають працівників поліції, останній намагався втекти, але був зупинений свідками, шляхом застосування щодо нього прийомів фізичного впливу до приїзду працівників поліції).
Крім того, продовжує існувати ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може незаконно впливати на малолітню потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні (оскільки, свідок по даному кримінальному провадженню ОСОБА_7 проживає в одному населеному пункті, а саме с. Грушівка, особисто знайомий з ОСОБА_4 , а тому ОСОБА_4 зможе безперешкодно впливати на нього шляхом умовлянням, залякування, погроз або іншим чином, з метою зміни показань або відмови від дачі показань. Незважаючи на те, що потерпіла ОСОБА_8 , її законний представник ОСОБА_9 та вітчим ОСОБА_10 виїхали в інший населений пункт, відсутність у обвинуваченого ОСОБА_4 обмежень щодо можливості його перебування поза межами свого домоволодіння, надасть змогу обвинуваченому безперешкодно пересуватись як по своєму населеному пункту, так і до інших населених пунктів, намагатись зустрітись із потерпілою, її законним представником і свідками з метою впливу на них для зміни ними показань або відмови від дачі показань). Наявність вказаного ризику підтверджується в тому числі тим, що стороною обвинувачення під час досудового розслідування в якості свідка було допитано ОСОБА_11 . У подальшому, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, стороною захисту було надано пояснення ОСОБА_11 щодо тих самих подій, з приводу яких вона вже була допитана, однак обставини, викладені у поясненні, відрізняються від показань, наданих слідчому. Вказане свідчить про те, що ризик можливого впливу на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , потерпілу ОСОБА_8 та її законного представника ОСОБА_9 з метою зміни ними показань або відмови від надання показань є реальним.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладено і керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 180, 183, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовільнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном до 10 квітня 2024 року, із покладенням на обвинуваченого наступних обов'язків:
- не залишати житло по місцю проживання ( АДРЕСА_1 ) в період часу з 22.00 год. до 06.00 год без дозволу прокурора чи суду;
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
- не відлучатися за межі с. Грушівка Чернівецького району Чернівецької області без дозволу прокурора та суду.
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадження.
На ухвалу може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення.На ухвалу може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення.