Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/641/24
Номер провадження 1-кс/711/256/24
06 лютого 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
особи, що подала скаргу - ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
слідчого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси скаргу адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність Черкаської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 16.01.2024, -
Скаржник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді, як представник в інтересах ОСОБА_7 зі скаргою на бездіяльність Черкаської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 16 січня 2024 року.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що 16 січня 2024 року він, як адвокат та представник ОСОБА_7 в інтересах останньої звернувся до Черкаської обласної прокуратури з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України слідчим слідчого відділу Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 у зв'язку з неповерненням тимчасово вилученого майна після винесення слідчим суддею ухвали про відмову у накладенні арешту, поданого в рамках кримінального провадження № 12023250310004207.
Проте, листом від 17.01.2024 за підписом прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 , що надійшов 23.01.2024, заявника було повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Вказує, що на день подання даної скарги вимоги ст.214 КПК України невиконані, а тому просив визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної прокуратури та зобов'язати уповноважену особу невідкладно зареєструвати подану адвокатом ОСОБА_3 заяву про вчинення кримінального правопорушення відносно слідчого відділу Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , про що внести відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені в скарзі доводи та просив її задовольнити. В своїх поясненнях зазначив, що 27.12.2023 в межах кримінального провадження № 12023250310004207 слідчим під час проведення огляду місця події тимчасово було вилучено майно, в тому числі транспортний засіб, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 10 січня 2024 року за результатами розгляду клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 у накладенні арешту на майно слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси було відмовлено, про що винесено вступну та резолютивну частину ухвали, копію якої 11.01.2024 року через канцелярію Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області разом з клопотанням про повернення вилученого майна ним було подано на ім'я слідчого ОСОБА_6 . Проте, станом на 16.01.2024 року, тобто на день подання заяви про вчинення кримінального правопорушення слідчим ОСОБА_6 вилучене майно, всупереч ч. 3 ст. 173 КПК України не повернуто, чим було позбавлено право власника майна користуватися ним та отримувати прибуток, що завдало істотної шкоди ОСОБА_7 . На його думку, в діях слідчого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України - перевищення влади або службових інтересів, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян. Відповідаючи на питання слідчого судді зазначив, що йому не відомо коли саме слідчий отримав подане ним клопотання, до моменту подачі ним 16.01.2024 заяви про вчинення злочину він зі слідчим не спілкувався і жодної відповіді від нього не отримував. Ним також 24.01.2024 року було подано скаргу на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, яка слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси була задоволена з зобов'язанням слідчого негайно повернути вилучене майно, проте і до теперішнього часу транспортний засіб його власниці не повернуто. Звертаючись з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, ним жодних доказів щодо спричиненої його довірительки шкоди надано не було. Вважає, що в діях слідчого містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, у зв'язку з чим уповноважена особа Черкаської обласної прокуратури зобов'язана була внести відомості, викладенні в його заяві від 16.01.2024 року до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення скарги та зазначила, що прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 було розглянуто подану до Черкаської обласної прокуратури заяву адвоката ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України слідчим ОСОБА_6 , з додатками у виді вступної та резолютивної частини ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно та звернення до слідчого від 11.01.2024 року про повернення майна, без його конкретизації, про що останній просив внести відомості до ЄРДР. За результатами розгляду вказаної заяви, 17.01.2024 було надано відповідь про відсутність правових підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки викладені в ній доводи не свідчили про наявність кримінально караних діянь в діях слідчого. Наголосила на тому, що слідчий суддя під час розгляду вказаної скарги відповідно до вимог ст. 303 КПК України повинен перевірити та встановити чи були підстави для внесення відомостей про кримінальне правопорушення на момент звернення заявника з заявою про вчинення злочину, в даному випадку на 16.01.2024 року. Як було встановлено в судовому засіданні слідчий не був ні ініціатором клопотання про накладення арешту на вилучене майно, ні учасником судового розгляду, станом на момент звернення заявника з заявою про вчинений злочин, останній не отримував ухвалу слідчого судді,завірену належним чином для виконання, а тому вважає, що правові підстави для внесення відомостей, щодо вчинення слідчим Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області дій, які б виходили за межі наданих йому повноважень, що спричинили істотну шкоду та свідчили про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України відсутні, а викладені у заяві обставини не є безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що вона являється процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12023250310004207, в рамках якого під час проведення огляду місця події було вилучено майно, в тому числі і транспортний засіб, що належить ОСОБА_7 . Також вона, як ініціатор вернулась з клопотанням про накладення арешту на майно, проте ухвалою слідчого судді 10.01.2024 року в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Вона не була присутня під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення, а копію даної ухвали отримала лише 19.01.2024 року. Слідчий ОСОБА_6 не був учасником процесу і останньому ухвала слідчого судді для виконання не направлялась. 16.01.2024 року їй зателефонував адвокат ОСОБА_3 та повідомив про те, що вилучене під час огляду місця події майно не повернуто, у зв'язку з чим останній звернувся з заявою про кримінальне правопорушення.
Слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що дійсно в його провадженні перебуває кримінальне провадження № 12023250310004207, в рамках якого під час проведення огляду місця події було вилучено майно, в тому числі і транспортний засіб, що належить ОСОБА_7 . Прокурором було ініційовано звернення з клопотанням про накладення арешту на вказане майно, однак в його задоволенні слідчим суддею було відмовлено. Особисто він не приймав участь в судовому засіданні та на виконання вказану вище ухвалу, завірену належним чином, від суду не отримував. 16.01.2024 року з канцелярії Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області йому було передано заяву ОСОБА_3 про повернення майна з додатком у виді вступної та резолютивної частини ухвали про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, яка не була завірена належним чином, у зв'язку з чим 17.01.20204 року ним було винесено постанову про відмову у його задоволенні, яку було направлено на адресу заявника.
Заслухавши скаржника - адвоката ОСОБА_3 .? прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , дослідивши письмові матеріали, додані до скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 16 січня 2024 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до Черкаської обласної прокуратури з повідомленням про вчинення слідчим Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а саме, перевищення влади або службових інтересів, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що 27.12.2023 в межах кримінального провадження № 12023250310004207, яке перебуває в провадженні слідчого Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , під час проведення огляду місця події тимчасово було вилучено майно, в тому числі транспортний засіб, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 . 28.12.2023 прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, в задоволенні якого, ухвалою слідчого судді 10.01.2024 року було відмовлено. 11.01.2024 року адвокат ОСОБА_3 звернувся через канцелярію Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області з листом щодо негайного повернення майна на ім'я слідчого ОСОБА_6 з доданою до нього копією ухвали слідчого судді від 10.01.2024 року. Проте, станом на 16.01.2024 року слідчим, всупереч ч. 3 ст. 173 КПК України вилучене майно його власникам повернуто не було, чим позбавлено право останніх користування ним та отримання прибутку, чим було завдано істотної шкоди.
За результатами розгляду заяви адвоката ОСОБА_3 прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 заявнику 17.01.2024 за № 31-39 вих.24 надана відповідь про відсутність правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР та надано роз'яснення норм чинного кримінального процесуального законодавства, якими передбачено вимоги до заяви про вчинення злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізує її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Також, слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
З поданої скарги та долученої до неї заяви вбачається, що заявник порушує питання про необхідність внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом перевищення, на думку заявника, слідчим Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян, що свідчить про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Водночас, у ході аналізу поданої заяви та скарги, а також отриманої під час судового розгляду інформації, слідчим суддею не встановлено відомостей, які могли б об'єктивно свідчити про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.
Доводи скаржника фактично зводиться до незгоди заявника з діями слідчого щодо організації повернення тимчасово вилученого майна під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12023250310004207, що не може бути безумовною підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення уповноваженою особою органу досудового розслідування.
Крім того, в разі незгоди власника тимчасово вилученого майна та відмови слідчого у його поверненні, скаржник в передбаченому законом порядку має право оскаржити таку бездіяльність у відповідності до норм кримінального процесуального законодавства України, правом на що 24.01.2024, після звернення з заявою про вчинений злочин (16.01.2024), скористався заявник, що вбачається з дослідженої в судовому засіданні ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.01.2024 (вступної та резолютивної частини), згідно якої скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна було задоволено, зобов'язано слідчого повернути тимчасово вилучене майно, власником якого є ОСОБА_7 .
Також, заява про вчинення кримінального правопорушення не містить відомостей щодо розміру ймовірного завдання діями слідчого істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам довірительки скаржника, наявність якої, передбачено для настання відповідальності за ч. 1 ст. 365 КК України.
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в заяві адвоката ОСОБА_3 об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення слідчим Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а викладених у заяві обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що вимоги скаржника про визнання бездіяльності Черкаської обласної прокуратури протиправною - суперечать кримінальному процесуальному законодавству України, приписи якого не надають повноважень слідчому судді визнати дії чи бездіяльність прокурора протиправними, оскільки згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, зобов'язання вчинити певну дію, зобов'язання припинити дію, відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, скаржником не доведено обов'язок уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення та, як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 16.01.2024, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність Черкаської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 16.01.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1