Справа № 234/17245/18
Провадження № 1-кп/202/964/2024
30 січня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська клопотання про повернення обвинувального акту в рамках кримінального провадження, внесеного 26.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018050000000358, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 26.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018050000000358 у відношенні ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення обвинувального акту, посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінального процесуального закону України, а тому підлягає поверненню прокурору у порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України. Так в матеріалах кримінального провадження міститься постанова заступника прокурора Донецької області від 20.06.2018 року про доручення здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчому відділу ГУ СБУ в Донецькій області, з посиланням на норми п. 3 ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 36 КПК України. Проте, як вбачається з обвинувального акту, посада, яку займав ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованого злочину, не внесена до жодної категорії, визначених у ч. 4 ст. 216 КПК України, а тому дане кримінальне правопорушення не підслідне слідчим ДБР. Враховуючи, що посада, яку займав ОСОБА_6 , не відноситься також й до інших категорій осіб, розслідування яких проводиться слідчими органів безпеки, слідчими, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, детективами Національного антикорупційного бюро України, слідчих органів Державної кримінально-виконавчої служби України за критеріями, визначеними у ст. 216 КПК України, дане кримінальне правопорушення відноситься до підслідності слідчих органів Національної поліції. Таким чином, визначення підслідності даного кримінального провадження за слідчими СБУ постановою заступника прокурора Донецької області не відповідає вимогам ч. 5 ст. 36ст. 216 КПК України. Вищенаведені порушення, на думку захисника, є істотними та такими, що перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі отриманого обвинувального акту та здійсненню належної визначеної КПК України процедури судового розгляду, дотримання загальних засад судочинства, передбачених ст. 7 КПК України, які не можливо усунути під час підготовчого судового засідання, в зв'язку з чим зазначений обвинувальний акт підлягає поверненню прокурора як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав вказане клопотання та просив повернути обвинувальний акт.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та вважав, що обвинувальний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК України.
Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Згідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Ст. 291 КПК України встановлює перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт.
Судом встановлено, що обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Таким чином, суд не вбачає невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, оскільки ті відомості, які перелічені в ст. 291 КПК України, знайшли своє відображення в обвинувальному акті. Разом з тим, зміст обвинувального акту не суперечить передбаченим ст. 7 КПК України загальним засадам кримінального провадження, зокрема презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Що стосується доводів захисника стосовно того, що визначенням підслідності даного кримінального провадження не відповідає вимогам ч. 5 ст. 36 ст.216 КПК України, а також те, що посада, яку займав ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованого злочину, не внесена до жодної категорії, визначених у ч. 4 ст. 216 КПК України, а тому дане кримінальне правопорушення не підслідне слідчим ДБР, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору, не відповідає вимогам процесуального закону щодо меж компетенції суду на цій стадії провадження.
Суд зауважує, що у Постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 (справа № 5-329кс-16) викладено правовий висновок щодо правозастосування норми ст. 291 КПК України. Як зазначив Верховний суд України, згідно із нормою закону обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
При цьому, під час підготовчого провадження, суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт прокурору з причин невідповідності саме процесуальним вимогам, однак не вправі надавати юридичної оцінки зібраним по кримінальному провадженні доказам, їх достатності для доведеності винуватості обвинуваченого у інкримінованому останньому кримінальному правопорушенні, оскільки оцінку доказам та усім обставинам по кримінальному провадженні суд надає під час судового розгляду кримінального провадження по суті, на підставі їх об'єктивного, всебічного та повного дослідження у сукупності.
Таким чином, враховуючи, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 26.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018050000000358, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і до нього додано всі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, суд приходить до висновку, що підстави для повернення обвинувального акту, згідно з положеннями ст. 291 КПК України, відсутні, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту слід відмовити за необгрунтованістю.
Керуючись ст. 7, 291, 314, 369-372, 376 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту у кримінальному проваджені, внесеному 26.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018050000000358, у відношенні ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити за необгрунтованістю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1