Провадження № 22-ц/803/2035/24 Справа № 932/4225/21 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
31 січня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Лопатіної М.Ю.,
при секретарі - Панасенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на додаткове рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ АТ «Українська залізниця» від 05 травня 2021 року № 4 про звільнення ОСОБА_1 за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора регіональної філії з інфраструктури регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця». Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року по 07 грудня 2021 року у розмірі 371266,28 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.
Додаткове рішення суду мотивовано тим, що визначаючи суму, яка підлягає стягненню, суд урахував критерій реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Не погодившись з таким рішенням суду, АТ «Українська залізниця» звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просили скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір витрат позивача на правничу допомогу не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на їх надання, складністю справи та є необгрунтовано завищеним. Крім того, справа є незначної складності. Зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу повинен виходити з принципів розумності та реальності, співмірності позовним вимогам.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
У грудні 2021 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява адвоката Герман М.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки під час ухвалення рішення суду розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, судом не проводилось.
При зверненні до суду позивачем зазначено орієнтований розмір очікуваних судових витрат у зв'язку із розглядом справи, та можливість понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду першої інстанції надано: договір про надання правничої допомоги № 01-13-05/21 від 13 травня 2021 року укладений між АБ «Герман і партнери» та ОСОБА_1 , додаткову угоду № 1 від 18 травня 2021 року до договору № 01-13-05/21 про надання правової допомоги, додаткову угоду № 2 від 13 вересня 2021 року до договору № 01-13-05/21 про надання правової допомоги, квитанцію № 134293 від 18 травня 2021 року про сплату позивачем 30000,00 грн., квитанцію № 134297 від 13 вересня 2021 року про сплату позивачем 20000,00 грн., акт прийому-передачі наданих послуг від 07 грудня 2021 року, копію погодинної тарифікації адвокатських послуг.
За приписами частини 1 пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з вимогами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на наявність заперечень відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги характер спірних правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що заявлений до стягнення розмір судових витрат не є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та наявні підстави для стягнення витрат у розмірі 20000,00 грн.
Посилання скаржника на безпідставне задоволення заяви та стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому додаткове рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З урахуванням того, що згідно з положенням статті 4 Закону України «Про судовий збір» апеляційна скарга про оскарження судового рішення, яким вирішено питання оплати судових витрат, не оплачується, підстав для розподілу судових витрат, визначених частиною 13 статті 141 ЦПК України немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
М.Ю. Лопатіна